Складання зубчастих та черв’ячних передач
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
?енти зєднання, що складається, а також стабільністю технологічного процесу складання.
Незалежно від ступеня точності коліс і передач встановлюють норми нормального гарантованого бокового зазору (який позначається літерою Х), що забезпечує компенсацію зменшення бокового зазору від нагрівання передачі. Норми гарантованого бокового зазору допускається змінювати. При цьому для циліндричних, конічних і червячних передач застосовують одне із наступних зєднань: С - з нульовим гарантованим зазором; Д - із зменшеним гарантованим зазором; Ш - зі збільшеним гарантованим зазором.
Боковий зазор jд (рис. 3) між неробочими поверхнями зубів коліс визначають щупом чи вузькою пластинкою свинцю, які прокатують між зубцями. Товщину розкатаної пластини вимірюють мікрометром. Крім того, застосовують спеціальні пристрої (рис. 4).
Рис. 4. Схема вимірювання бокового зазору у зчепленні
Перевірка дотику робочих поверхонь зубів. Якість зчеплення зубчастих коліс перевіряють також на фарбу. При обертанні ведучого колеса, бокові поверхні зубів якого покриті тонким шаром лазурі, на веденому колесі плями фарби повинні покрити середню частину бокової поверхні зубців (рис. 5, а). При неправильному контакті плями фарби зміщуються (рис. 5, б-г).
Рис. 5. Форми плям при контролі зчеплення на фарбу
Таблиця 1 Величина плями контакту зубців у передачі (у %)
Пляма контактуСтупінь точності34567891011По висоті656055504540302520По довжині959080706050403025
При складанні рекомендується застосувати обкатування зубчастих коліс в парі при нормальній міжцентровій відстані в корпусі редуктора після його складання.
. Особливості складання конічних зубчастих передач
При складанні конічних зубчастих передач контролюють биття конуса виступів, найменший боковий зазор і прилягання (контакт) робочих поверхонь зубців, а також (за необхідності) перетин осей, відхилення міжосьового кута і зміщення вершини ділильного конуса.
Правильність перетину осей передачі перевіряють за допомогою оправок 1, кінці яких зрізані вздовж осі (рис. 6, а). Оправку встановлюють в отвір корпуса, і щупом вимірюють зазор між їх зрізаними пластинками. Отриману величину порівнюють з величиною, що отримана в результаті розрахунку розмірних ланцюгів (рис. 7).
Рис. 6. Перевірка осей конічної передачі
Кут між осями конічних зубчастих коліс перевіряють за допомогою гладкої контрольної оправки (рис. 6, б) і оправки 5 з наконечниками 3. Різниця величин зазорів між контрольною оправкою 1 і площинами 4 і 2 наконечника 3 свідчать про неточність кута між осями коліс.
Потрібний зазор між зубцями досягають шляхом регулювання зчеплення, тобто переміщенням коліс в осьових напрямках. При цьому переміщають обидва колеса, або одне з них. Регулювання здійснюють набором прокладок чи за допомогою регульованих гайок. Найбільшу сумарну величину прокладок визначають розрахунком відповідних розмірних ланцюгів (рис. 7). Застосовують сталеві чи латунні прокладки товщиною 0,005-1,5 мм. Набір прокладок встановлюють під опорні поверхні коліс. Зазор С і величина осьового переміщення коліс c при куті зчеплення a і куті вихідного конуса ? звязані
c = ?2sinasin?.
Для спрощення регулювання зчеплення одне із зубчастих коліс попередньо встановлюють за координатою, заданою кресленням. Після його закріплення зазор регулюють осьовим переміщенням другого колеса.
Рис. 7. Схеми розмірних ланцюгів, що визначають точність збігу вершин ділильних конусів конічних зубчатих коліс
За плямами контакту, що отримуються при перевірці на фарбу конічних передач, можна робити висновок про прийнятний чи недостатній зазор зчеплення, перекіс осей зубчастих коліс та інші похибки складання. При перевірці конічних зубчастих коліс на фарбу пляма контакту повинна розташовуватись при обертанні без навантаження ближче до тонкого кінця зубця не доходячи до його краю по довжині на 1,5-3 мм і по висоті на 0,4-1 мм (рис. 8). Норми на контакт зубців конічних коліс трохи нижчі норм на контакт циліндричних коліс (табл. 1).
Рис. 8. Пляма контакту при перевірці зачеплення конічних колес
Похибки зчеплення спіральних конічних зубчастих коліс у вигляді відбитків фарби, що отримуються на зубцях веденого колеса при його обертанні в різні боки, наведені на рис. 9. Похибки усувають переміщенням одного чи обох зубчастих коліс вздовж їх осей. У знайденому положенні колеса фіксують прокладками чи регульованими гайками.
Рис. 9. Форми плям контакту конічних колес
3. Особливості складання червячних передач
При складанні червячних передач основну увагу треба приділити:
) збіганню середньої площини червячного колеса з віссю червяка;
) правильності міжосьової відстані валів червячного колеса і червяка;
) правильності положення валів (відсутність перекосу);
) додержанню встановленого бокового зазору в зчепленні та точності прилягання робочих поверхонь зубців.
Установку червячного колеса по відношенню до червяка у відкритих передачах перевіряють одним з наступних способів:
) до ободу червячного колеса (рис. 10, а) прикладають спеціальний шаблон і щупом вимірюють зазор С , між шаблоном і витками червяка;
) від вала червяка (рис. 10, б) опускають виски і за допомогою внутрішньоміра вимірюють відстань С, яка з обох сторін червяка повинна бути однаковою;
) при горизонтальному положенні червячного колеса п?/p>