Система корекційних вправ для занять з дітьми, що мають фонетико-фонематичні вади мови
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
ПЛАН
Вступ
Розділ 1. Особливості формування фонетико-фонематичного виникнення вад мови та методи корекції
1.1 Виникнення вад мови та методи корекції
1.1.1 Особливості розвитку фонематичного слуху
1.1. 2 Патології розвитку захворювань (дизартрії, ринололії, афазії та інші, коротка характеристика хвороб мови), що сприяють виникненню фонетико-фонематичних дефектів мови
1.2 Особливості занять з дітьми дошкільного віку, що мають фонетико-фонематичні вади мови
1.2.1 Особливості корекційних занять з дітьми дошкільного віку, що мають фонетико-фонематичні вади мови
1.2.2 Можливості впровадження корекційних вправ в навчально-виховному процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку
Розділ 2. Задачі, методи та організація дослідження
2.1 Задачі дослідження
2.2 Характеристика методів дослідження
2.3 Організація дослідження
Розділ 3. Розробка методичних рекомендацій по проведенню логопедичних занять з дітьми дошкільного віку, що мають фонетико-фонематичні вади мови
3.1 Можливість впровадження корекційних вправ в процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку
3.2 Розробка рекомендацій по впровадженню логоритмічних занять для дітей дошкільного виховання з урахуванням віку дітей
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
За останні роки поглибилися методолого-методичні принципи логопедії, створене її програмно-методичне забезпечення, виконаний ряд фундаментальних і практикоориєнтованих досліджень, спрямованих на вивчення, подолання і попередження порушень розвитку мови.
Актуальність:
З кожним роком збільшується кількість дітей з фонетико-фонематичними вадами мовлення. Тому проблема полягає в тому, що за допомогою логаритмічних впорав ці вади якнайшвидше ліквідувати. До цієї категорії відносяться діти з нормальним слухом та інтелектом.
З розвитком логопедичної науки, фізіології і психології мовлення, стало зрозуміло, що у випадках порушення артикулярної інтерпретації почутого звуку може погіршуватися його сприйняття.
Робоча гіпотеза: передбачалось, що впровадження в практику роботи вчителів фізкультури корекційних вправ дозволить підвищити ефективність виправлення фонетико-фонематичних вад мови.
Метою дослідження: є впровадження системи корекційних вправ для занять з дітьми, що мають фонетико-фонематичні вади мови.
Об`єкт дослідження: навчально-виховний процес фонетико-фонематичні вади мови.
Суб`єкт дослідження: діти, які мають фонетико-фонематичні вади мови
Завдання дослідження:
- Вивчити процес формування фонематичного сулху дітей дошкільного віку та причини виникнення вад мови
- Вивчити особливості корекційних занять з дітьми дошкільного віку, що мають фонетико-фонематичні вади мови
- Узагальнити дані науково-дослідницької роботи по впровадженню корекційних вправ в процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку;
- Розробити методичні рекомендації по проведенню занять з метою корекції фонетико-фонематичних вад мови.
Методи дослідження:
- Аналіз наукової і науково-методичної літератури.
- Аналіз педагогічного досвіду.
- Педагогічне спостереження
- Практичні розробки занять
Наукова новизна: узагальнені сучасні наукові дані про деякі шляхи підвищення ефективної корекції фонетико-фонематичних вад мови при застосування різних вправ.
Практична значимість: в процесі фізичного виховання розроблена система корекційних вправ для занять з фізичного виховання з дітьми, що мають фонетико-фонематичні вади.
Розділ 1. Особливості формування фонетико-фонематичного виникнення вад мови та методи корекції
1.1 Виникнення вад мови та методи корекції
1.1.1 Особливості розвитку фонематичного слуху
Фонематичний слух тонкий систематизований слух, який має здатність здійснювати операції розрізнення і операції фонем, які складають звукову оболонку.
Фонематичне сприймання спеціальні розумові дії та диференціації фонем і встановленню звукової структури слова. Порушення фонематичного слуху виявляються в сприйнятті власної мови як нормальної, що пояснюється зниженням артикуляційні кінестезії і патологічний зворотний звязок.
Корекційно-педагогічна робота з усунення ринолалії передбачає диференційований підхід до хворих у залежності від особливостей будови артикуляційного апарата, голосоведения, звуковимови, міцності патологічних навичок, стану слуху й індивідуальної реакції хворого на свій стан. Однак для усіх хворих прийняті три загальних етапи роботи:
1) активізація піднебінно-глоткового затвора, корекція дихання, вироблення спрямованого повітряного струменя;
2) постановка голосу, підготовка органів артикуляції до виправлення звуковимови;
3) координація навичок правильного фонаційного дихання, голосоведення і вимови, постановка приголосних звуків.
Основою для корекції голосу і мови при ринолалії є нормалізація дихання. З огляду на те, що в даної категорії хворих функція зовнішнього дихання з народження розвивалася з відхиленнями, постановці як фізіологічного, так і фонаційного дихання приділяється важливе місце в комплексі заходів відновного лікування.
На заняттях в кабінеті лікувальної фізкультури виробляють навичка діафрагмально-реберного дихання зі співвідношенням вдиху до видиху 1:3. Цей тип дихання дозволяє збільшити життєву ємність легень, регулювати діафрагм?/p>