Синтез та дослiдження властивостей неорганiчних сполук на основi LnBa2Cu3O7, LnxLa1-xBa2Cu3O7
Дипломная работа - Химия
Другие дипломы по предмету Химия
рискорювача. Кристалофосфор (для реСФстрацiСЧ рентгенiвського випромiнення застосовують кристали натрiй йодиду) поглинаСФ квант рентгенiвського випромiнення, внаслiдок чого утворюСФться фотоелектрон, проходячи через речовину кристала, йонiзуСФ велику кiлькiсть атомiв. Йонiзуючi атоми, повертаючись в стабiльний стан, випромiнюють фотони ультрафiолетового свiтла. Цi фотони, попадаючи на фотокатод фотоприскорювача, вибивають з нього електрони, якi прискорюються в електричному полi фотоприскорювача, потрапляють на перший емiтер. Кожен електрон вибиваСФ з матерiалу покриття емiтеру кiлька електронiв, i весь процес повторюСФться на наступному емiтерi. Таким чином, первинний iмпульс з 10 12 каскадiв збiльшуСФться в разiв.
Отриманий iмпульс струму посилюСФться i реСФструСФться прямопоказуючим пристроСФм або за допомогою автоматичного запису на самопиii. Останнiм часом використовуСФться компютерна реСФстрацiя сигналу.
iинтиляцiйнi лiчильники володiють позитивними властивостями, яких немаСФ у лiчильника Гейгера. Амплiтуда iмпульсу пропорцiйна енергiСЧ випромiнення, тому зявляСФться можливiсть зменшення фону вiд бiлого випромiнення за допомогою амплiтудного аналiзатора (дискримiнатора). Переваги фотографiчного методу полягають в тому, що вiн дуже зручний, простий i не вимагаСФ високоСЧ квалiфiкацiСЧ обслуговуючого технiчного персоналу. РеСФстрацiя випромiнення за рахунок лiчильникiв бiльш дiючий при спробi фiксування пучкiв з дуже малою iнтенсивнiстю, тому чутливiсть фазового аналiзу в цьому випадку стрiмко зростаСФ. Позитивнi сторони дифрактометрiв (установка з йонiзуючою та iинтиляцiйною реСФстрацiСФю) переважають над негативними (складнiсть схем, труднощi, якi повязанi iз обслуговування), тому вони широко застосовуються в хiмiчних дослiдженнях.
2.5 Промiри i розрахунок рентгенограми порошку
Метою рентгенофазного аналiзу СФ iдентифiкацiя речовини в сумiшi за набором його мiжплощинних вiдстаней (d) i вiдносних iнтенсивностях (I), якi вiдповiдають лiнiям на рентгенограмi. Для цього згiдно закону Брегга-Вульфа, необхiдно визначити кути вiдбиття ?.
Схематичний вигляд вiдповiдноСЧ дебаеграми зображений на рис. 2.1., промiри ведуться по серединi знiмка (тАЮ екватора тАЭ).
III
Рис. 2.1. Схема дебаеграми
Для визначення тАЮ екватора тАЭ вимiрюСФться ширина смуги почорнiння i по серединi робиться позначка. Достатньо нанести двi точки, якi вiдповiдають серединi смуги почорнiння. РЗх зручно наносити або на кiнцi рентгенограми, або бiля щiлини, пробитих в плiвцi, але нi в якому випадку на лiнiях. На рентгенограмi не варто проводити прямоСЧ, яка вiдповiдаСФ екватору, так як це погiршуСФ якiсть промiрiв. При промiрах вiдображуСФться найбiльш iнтенсивна частина лiнiСЧ. Якщо перетримати у найбiльш яскравих лiнiях, тодi може спостерiгатися зменшення почорнiння на дiлянках лiнiй з максимальною iнтенсивнiстю. В такому випадку спостерiгаСФться свiтла смуга.
Центри щiлин, якi пробитi в плiвцi, вiдповiдають приблизно ? = 0 (тАЮ РЖ нультАЭ) i ? = 90? (тАЮ РЖРЖ нультАЭ). Спочатку вимiрюються лiнiСЧ меж мiж РЖ i РЖРЖ нулями (), потiм всi або частина симетричних лiнiй злiва вiд РЖ нуля () i справа вiд РЖРЖ нуля (). При деякому навику РЖ нуль на рентгенограмi легко вiдрiзнити вiд РЖРЖ нуля (лiнiСЧ бiльш вузькi, вiдсутнi дублети ), i назва зразка записуСФться на плiвцi в РЖ нулi [ 6 ].
Крiм назви зразка на плiвцi записуСФться його дiаметр, випромiнення i дата зйомки. Всi цi данi необхiдно записати перед прикладом. Пiвсума розрахункiв (для лiнiй, симетричних вiдносно РЖ нуля)
дають початок розрахунку, а рiзниця (L) пiвсуму розрахункiв для лiнiй, симетричних вiдносно РЖРЖ нуля
i РЖ нуля, рiвна довжинi дуги, яка вiдповiдаСФ ? = 90? . Це дозволяСФ обчислити кути для лiнiй дебаеграми : .
Дiаметр рентгенiвських камер (в мм) дорiвнюСФ радiану (РКД-57) або (РКУ-86 i РКУ-1141). Тому при зйомцi в камерах РКД-57 (L?90мм): L = 90 L, оскiльки L не бiльше 0,5 мм. Для перерахунку l в ? до значення l потрiбно додати (або вiдняти) величину l (поправка на ефективний дiаметр камери). Величину зручно обчислювати графiчно ; так як l лiнiйно залежить вiд l, при l= 0, l= 0 i при l = L, l= 90 L .
2.6 РЖдентифiкацiя речовин за мiжплощинними вiдстанями
У бiльшостi випадкiв за мiжплощинними вiдстанями можна визначити фазовий склад речовини, якщо вiдомi данi для компонентiв сумiшi.
Значення мiжплощинноСЧ вiдстанi для рiзних речовин наведенi в кiлькох довiдниках. Найбiльш повною СФ рентгенометрична картотека ASTM [9]. Данi для значного числа речовин наведенi також в [10] i [11 ]. Картотека ASTM вiдрiзняСФться вiд iнших довiдникiв систематичним поповненням.
Рентгенометричнi данi для кожноСЧ речовини в картотеку заносяться на окрему картку. Рентгенометрична картотека ASTM забезпечена двома показниками предметним i тАЮ ключем тАЭ. Якщо валовий хiмiчний склад вiдомий, то задача зводиться до порiвняння рентгенометричних даних (l i d), якi одержанi для дослiджуваного зразка з аналогiчними даними для порiвняння невеликоСЧ кiлькостi можливих хiмiчних сполук. В цьому випадку зручно користуватися предметним показником.
Бiльш важка задача визначення фазового складу, якщо невiдомий хiмiчний склад. В багатьох випадках ця задача не вирiшуСФться, тому бажано провести кiлькiсний хiмiчний аналiз. Якщо данi хiмiчного аналiзу вiдсутнi, то неоднозначнiсть визначення пояснюСФться тим, що iзоструктурнi речовини можуть давати близькi рентгенограми, якi вiдрiзняються за величинам