Баварський діалект
Доклад - Иностранные языки
Другие доклады по предмету Иностранные языки
інчуються зазвичай на -e-, та не відмінюються по відмінах, але у різних регіонах вживання діалекту маються деякі відмінності. Числівники баварського діалекту мають непослідовність у вживанні голосного на приголосного звуку тож дуже важкі у вимові.
1oas/аns11цif(e)/ццf21oanazwеnzge10zeene100hundad2zwoa12zwцif(e)/zwццf22zwoarazwеnzg20zwеnzge/zwеnzg200zwoahundad 3drei13dreizea/dreizen23dreiazwеnzg30dreiЯge300dreihundad4fiar(e)14fiazea/fiazen24fiarazwеnzg40fiazg(e)400fiahundad5fimf(e)15fuchzea/fuchzen25fimfazwеnzg50fuchzg(e)500fimfhundad6seggs(e)16sechzea/sechzen26seggsazwеnzg60sechzg(e)600sechshundad7siem(e)17sibzea/sibzen27simmazwеnzge70sibzg(e)700siemhundad8еcht(e)18еchzea/еchzen28еchtazwеnzge80еchtzg(e)800еchthundad9neine19neizea/neizen29neinazwеnzge90neinzg(e)900neihundad
Субстантивовані числівники у баварському діалекті чоловічого роду, на відміну від літературної німецької мови, де вони жіночого.
BairischStandarddeutschBairischStandarddeutschda Nulladie Nullda Еchtadie Achtda Oasa/Oansa/Аnsadie Einsda Neinadie Neunda Zwoara/Zwаradie Zweida Zenadie Zehnda Dreiadie Dreida Цifa/Ццfadie Elfda Fiaradie Vierda Zwцifa/Zwццfadie Zwцlfda Fimfadie Fьnfda Dreizenadie Dreizehnda Sechsadie Sechsda DreiЯgadie DreiЯigda Simma/Siemadie Siebenda Hundadadie Hundert
1.2.2.5 Дієслово
1.2.2.5.1 Модальні дієслова
deaffa (dьrfen)
IndikativSingularPluralKonjunktivSingularPlural1.Personi deafmia deaffan/deafma1.Personi deaffadmia deaffadn2.Persondu deafsteЯ deafts2.Persondu deaffaasteЯ deaffats3.Personer deafse deaffan(t)3.Personer deaffadse deaffadn
kina (kцnnen)
IndikativSingularPluralKonjunktivSingularPlural1.Personi kе/i komia kinan/kimma1.Personi kаnt/kuntmia kаntn/kuntn2.Persondu kеsteЯ kints2.Persondu kаnst/kunsteЯ kаnts/kunts3.Personer kеse kinan(t)3.Personer kаnt/kuntse kаntn/kuntn*
meng (mцgen)
IndikativSingularPluralKonjunktivSingularPlural1.Personi mеgmia meng(ma)1.Personi mкchadmia mкchadn2.Persondu mеgsteЯ megts2.Persondu mкchasteЯ mкchats3.Personer mеgse meng(t)3.Personer mкchadse mкchadn
miaЯn (mьssen)
IndikativSingularPluralKonjunktivSingularPlural1.Personi muaЯmia miддaЯn/miaЯma1.Personi miassadmia miassadn2.Persondu muaЯteЯ miaЯts2.Persondu miassasteЯ miassats3.Personer muaЯse miaЯn(t)3.Personer miassadse miassadn
woin (wollen)
IndikativSingularPluralKonjunktivSingularPlural1.Personi wui/woimia wuin/wuima
woin/woima1.Personi wuiad/woiadmia wuiadn/woiadn2.Persondu wuist/woisteЯ wuits/woits2.Persondu wuiast/woiasteЯ wuiats/woiats3.Personer wui/woise wuin(t)/woin(t)3.Personer wuiad/woiadse wuiadn/woiadn
1.2.2.5.2 Партицип І
Партицип І у баварському діалекті формується за допомогою суфіксу
-ad.
- drenzad > weinend > плачучи
- drдgad > tragend > несучи
- (g)schiaglad > schielend; flunkernd> брешучі
- (g)spinnad > spinnend > прядучи
- stingad > stinkend > плохо пахнучи
- brennad > brennend > палаюче
- blearad > plдrrend > ревячи
- bliarad > blьhend > квітну ще
- bewahnad > frierend > мерзнучи
- blizznad > tauschend > міняючи
- boffenad > schlafend > сплячи
- boingad > biegend > гнучи
- busselad > kьssend > цілуючи
- neinad > weinend > плачучи
- oschaugnad > anschauend > споглядаючи
1.2.2.5.3 Партицип ІІ
Усі слабкі дієслова формують другий прийменник за допомогою суфіксу -t, -d . Префікс g- завжди зникає у слабких дієсловах, у сильних дієсловах він зникає перед g, b, d, t, k, p.Сильні дієслова, що закінчуються на -f, -s, -z, -ch використовують суфікс -t-:
- butzn > butzt > putzen > geputzt
- dдnzn > dдnzt > tanzen > getanzt
- drдtzn > drдtzt > piesacken > gepiesackt
- hoffa > ghofft > hoffen > gehofft
- kocha > kocht > kochen > gekocht
- lдcha > glдcht > lachen > gelacht
- mдcha > gmдcht > machen > gemacht
- rдffa > grдft > raufen > gerauft
- schwдnzn > gschwдnzt > schwдnzen > geschwдnzt
- simsn > gsimst > smsen > gesmst
- soacha > gsoacht > pissen > gepisst
- stessn > gstesst > stoЯen > gestoЯen
Скорочені дієслова:
- drдn > drдd > drehen > gedreht
- mдn > gmдd > mдhen > gemдht
- nдn > gnдd > nдhen > genдht
- sдn > gsдd > sдen > gesдt
- rean > gread > weinen > geweint
- spцin > gspцid > spielen > gespielt
- wдn > gwдd > wehen > geweht
- wцin > gwцid > wдhlen > gewдhlt
Висновки
Досліджуючи історичні аспекти формування німецької мови, ми побачили, що німецька мова була утворена від трьох діалектів прагерманської мови інгвеонського, іствеонського та гермінонського. Завдяки широкому варіюванню, німецька мова насичена територіальним поділом мови, тобто має дуже багато діалектів, що ускладнює спілкування двох німців із різних регіонів за відсутності літературної мови, як посередника. Баварський діалект був першою мовною карикатурою верхньонімецької у спілкуванні. Це була мова сільського населення та звичайних мешканців, бо високоосвічені міські жителі завжди турбувалися про “бездоганну” верхньонімецьку мову. Згодом мовним стандартом була прийнята нижньонімецька у спілкуванні та поступово й як писемна мова.
Емігранти та іноземці, що приїздили до Баварії, не розуміли цього діалекту, тож робили свої нововведення, а деякі, наприклад росіяни, створили свій власний діалект, що поступово перейшов до баварського.
Баварці не полюбляють дуже складних мовних конструкцій та скорочують речення, опускаючи деякі важливі для стандартної мови та розуміння частини, займенники тощо. Тож кожне речення баварця може бути сприйнято, як негативно, так і позитивно. Культура баварського діалекту відрізняється тим, що не має агресивних образ та, навіть скептичні жарти та насмішки сприймаються на слух мякіше, ніж у літературній німецькій.
Дивлячись на виконану роботу, ми можемо із упевненістю сказати, що ми виконали всі завдання, що переді мною стояли. Ми прослідили виникнення баварсько-австрійського діалекту німецької ще з часів прагерманської мови, розкрила його морфологічні особливості. Але баварський діал?/p>