Баварський діалект
Доклад - Иностранные языки
Другие доклады по предмету Иностранные языки
? вивчатись з усіма частинами мови. Але для знавця німецької мови, він не складає труднощів.
Багато назв професій, тварин, одягу, тощо, змінилися під впливом інших південнонімецьких діалектів.
- Metzger > Fleischer
- Schreiner > Tischler
- Spаngler > Klempner
- Beck > Bдcker
- Zeidler > Imker
- Hafner > Tцpfer
- Sаndler > Zuhдlter
- Meа > Mund
- Joppn > Jacke
- Pfoadl > Hemd
- Gwand > Kleidung
- Mвdl > Mдdchen
- Giggal > Hahn
- Ziwarl > Kьken
- HeinЯ(al )> Fohlen
- Fеr(n) > Jungstie
- Bцichn > Blдsshuhn
- Brotz > Krцte
- GoaЯ > Ziege
1.2.2.1.1 Слабкі іменники
До слабких іменників належать іменники чоловічого та жіночого роду, що закінчуються на -n- у множині, так само як жіночий рід з закіненням -аn- (більшість з них у однині закінчуються на -ng-). Також до слабких іменників належать усі іменники чоловічого та середнього роду, що закінчуються на -і-.
Слабкі іменники закінчуються звичайно на -n- у множині.
Багато слабких іменників жіночого роду з суфіксом -n- у однині змінюють його на -а- у множині. Іменники чоловічого роду у множині мають однакове закінчення -n- для усіх непрямих відмін.
- da Hеs > d Hеsn > der Hase
- da Busch > d Buschn > der Busch
- da Deifi > d Deifin > der Teufel
- d Brugg > d Bruggn > die Brьcke
- d GoaЯ > d GoaЯn > die Ziege
- d Nuss > d Nussn > die Nuss
- d Dбm > d Dбman > die Dame
- d Schlеng > d Schеngan > die Schlange
- d Zeidung > d Zeidungan > die Zeitung
- d Oar > d Oarn > die Ohr
- d Bleami > dBleamin > die Blьme
- d Schdiggi > d Schdiggin > die Stьck
1.2.2.1.2 Сильні іменники
У сильних іменника нема відмінних закінчень, зміна у слові зявляється лише у творені множини. Сильні іменники чоловічого та середнього роду отримують закінчення -а-, що зявилося з середньоверхньонімецького -еr-, окрім того до групи сильних іменників належать і ті, що отримали форму множини лише згідно правилам сучасної німецької мови, а раніше не мали ії.
Множина сильних іменників частіше за все утворюється за допомогою появи або зникнення умлаутів та зміни коріної голосної.
- d Nдcht > d Nacht > die Nacht
- da Dдg > d Deg > der Tag
- as Lдnd > d Lenda > das Land
- d Dochta > d Dechta > die Tochter
- as Loch > d Locha > das Loch
- da Fuchs > d Fichs > die Fuchs
- da Mund > d Minda > der Mund
- d Maus > d Mais > die Maus
- as Haus > d Haisa > das Haus
- da Bruada > d Briada > der Bruder
- as Bauch > d Biacha > das Buch
1.2.2.2 Займенник
1.2.2.2.1 Особовий займенник
У особових займенниках баварського діалекту спостерігаються деякі відмінності між наголошеними та ненаголошеними формами у Давальному та Знахідному відмінку, також змінюєтьс самостійний займенник вічливості „Sie“ у непосрідовому звертанні:
1.Singular2.Singular3.Singular1.Plural2.Plural3.PluralHцflichkeitspronomenNomiduea, se/de, desmiaeЯ/цЯ / ia*seSiUnbetonti---a, -s, -s-ma-s-s-SDatmiadiaeam, eara/iara, demunsenk / eich*ea, eanaEanaunbetont-ma-daAkk-mi-deeam, eara/iara, desunsenk / eich*ea, eanaEanaunbetont-n, …, -s-sSi* Ці форми не є тіпічно баварськими, а перейшли від франкськиж діалектів.
При комбінації деяких ненаголошених особових займенників, що скорочуються на - s для зєднання зявляється зєднальний звук -a- , у послідовності маються, на відмін від літературної німецької мови, різні варіанти, топто багато прикладів є багатозначними.
unbetont*(ausgeschrieben)standarddeutsch1.a)Homs das scho zoagt?Hеm s(e) d(ia) (de)s scho zoagt?Haben sie es dir schon gezeigt?oder:Hom s d(ia) s(dia) scho zoagt?Haben sie sie dir schon gezeigt?1.b)Hеmsas da scho zoagt?Hеm s (de)s d(ia) scho zoagt?Haben sie es dir schon gezeigt?oder:Hеm s(e) da d(ia) scho zoagt?Haben sie sie dir schon gezeigt?2.a)Hod a man no ned gem?Hod (e)a m(ia) (der)n no ned gem?Hat er ihn mir noch nicht gegeben?2.b)Hod an ma no ned gem?*Hod (e)a d(ern) m(ia) no ned gem?Hat er ihn mir noch nicht gegeben?
1.2.2.2.2 Присвійний займенник
a) Prдdikativ
maskulinfemininneutrumPluralnomm?im?im?imeinedatmeimmeinameimmeineakkmeinm?im?imeine
b) Attributiv
maskulinfemininneutrumPluralnommeinameinemei(n)smeinedatmeimmeinameimmeineakkmeinmeinemei(n)smeine
1.2.2.3 Прикметник
Більшість прикметників у баварському діалекті мають коротку та довгу форму. Коротка форма вживається у prдdikativer Stellung:
- Rosa Gwand
- Schwarza Pfoadl
- Feiera Dechta
і тоді, коли прикметник вживаючись зі спомоговим дієсловом sei формує предікат:
- Аs Gwand is rosa.
- As Pfoadl is schwarz
- Dґ Dechta is feier
Довга форма вживається коли прикметник є Attribut іменника:
- Rosane Gwand.
- Schwarzane Pfoadl
- Feierane Dechta
Як вказують приклади коротка та довга форма прикметника відрізняються лише наявністю у довгій та відсутністю у короткій суфіксу -n-. У більшості випадків це прикметники з закінченнями -n, -ch, -g.
1.2.2.3.1 Відмінок прикметників
У баварському діалекті, як і в літературній мові, відмінюючись прикметник отримує закінчення, але на відміну від літературної мови у баварському діалекті закінчення прикметника залежить лише від артикля, який стоїть поряд прикметника: означений чи неозначений. Прикметники,що не мають артикля відмінюються як прикметники з неозначеним артиклем. Як приклад візьмемо прикметник sche (schцn)
unbestimmtmaskulinfemininneutrumPluralnom:a schena Moa schene Fraua schens Kindd schena Leiddat:am schena Moana schenan Frauam schena Kindm schenan Leidakk:an schena Moa schene Fraua schens Kindd schena Leid
bestimmtmaskulinfemininneutrumPluralnom:da schene Modschene Frauas schene Kindd schena Leiddat:(i)m schena Moda schenan Frauam schena(n) Kindd schena Leidakk:n schena Mod schene Frauas schene Kindd schena Leid
1.2.2.4 Числівники
Числівники баварського діалекту зак