Баварський діалект
Доклад - Иностранные языки
Другие доклады по предмету Иностранные языки
и (? рейнсько-везерські германці?) і герміони (?приельбські германці?). Пївнічних германців прийнято називати гіллевіонами (схема 1).
Із частини північних германців виділилися племена, що зайняли територію на схід від Одеру, та були названі східногерманською або вандальською групою .
Тісніший зв?язок між східногерманською і північногерманською підгрупами підтверджується збігом і збереженням у цих підгрупах цілого ряду фонетичних і морфологічних ознак, не характерних для західньогерманського ареалу. Приблизно 250 років по тому, у ІІ - ІІІ столітті н.е. від східногерманської гілки відокремилися готи, що переселилися в причорноморські степи, а потім до Криму.
На основі інгвеонських діалектів виникла англійська мова. У результаті завойовницькіх походів франків у п?ятому столітті виникла Франкська держава, яка об?єднала протягом наступних століть франків (іствеони), алеманів, баварів (гермінони), а також саксів (інгвеонів).
Із племінних діалектів північних германців (гіллевіони) виникли скандинавські мови, на основі середньонімецьких діалектів - їдиш.
Східні германці змішалися з іншими племенами й назавжди зникли з лиця землі.
Зараз німецькою мовою говорять приблизно 100 млн. чоловік.
Німецька мова утворена на основі гермінонських, інгвеонських, та іствеонських діалектів.
Усі діалекти німецької мови розпадаються на дві основні групи - верхньонімецькі й нижньонімецькі.
Кордон між верхньонімецькими й нижньонімецькими діалектами по так званій лінії Бенрата (ця ліїнія проходить від Аахена до Дюссельдорфа, потім до Магдебурга-на-Ельбі й до Франкфурта-на-Одері) див карту 7.
До нижньонімецьких діалектів (Plattdeutsсh) належать: нижньофранкський, нижньосаксонський (вестфальский, остфальский), макленбурзький і бранденбурзький (східнонижньонімецькі). середньонімецькими (Mitteldeutsch) є такі: середньофранкський (ріпуарський, мозельсько-франкський), рейнськофранкські (гессенський, пфальцський), східньосередньонімецькі (тюринзький, верхньосаксонський). До південно-німецьких діалектів (Oberdeutsch) відносяться діалекти Австрії, Швейцарії, Баваріїё а саме: східнофранкський, південнофранкський, баварськоавстрійський та інші.
Літературна німецька мова утворилася на основі східносередньонімецьких діалектів. Значний внесок у створення норм літературної мови був зроблений реформатором церкви М. Лютером.
1.2 Баварський діалект
Баварський діалект діалект населення Баварії та деяких сусідніх регіонів.
Баварія та ії округ була першою, що використовувала східносередньонімецьку мову для заповнення важливих документів, а пізніше у мовленні. Так зявився перший діалект стандартної південнонімецької мови, з чіткою східносередньонімецькою базою, але сильним субстратом мов, прикордонних держав.
Морфологія Баварського діалекту описана й огорнута у таких книгах,як Sprechen Sie Bayerisch? Fьr Bayern und solche, die es noch werden wollen Тоза, видана у 2006 році,
Langenscheidt Lilliput-Wцrterbьcher: Langenscheidt Lilliput Wцrterbьcher, Dialektbдnde, Bairisch Карла Клефнмайера видана у 1999 році.
1.2.1 Поширення діалекту
Завдяки еміграції мешканців Баварії за кордон баварський діалект поширився за межі сучасної Баварії, через сучасну Австрію к сходу від Арльберг, південного Тіролю, деяких областей західної Угорщини ( сучасний Бургенланд), Італії, Словенії та Чехії. Завдяки цьому Баварский діалект змішався з деякими еліментами славянської та ретороманської мови, результати цього злиття відображаються у сучасних назвах деяких населенних пунктів, у приказках та прислівях.
З більш ніж 12 міліонами носіїв Баварський діалект формує найбільшу область використання діалекту на всій території застосування німецької мови. До баварського діалекту належить мова таких регіонів: адміністративні округи Верхньої та Нижньої Баварії, Верхний Пфальц, регіони Верхнього Франконії, райони Аусбурга, адміністративного округа Швабії, що образують старий баварський; у деякіх регіони Австрії та Південного Тіролю через багатолітні ізоляції території старонімецькі та верхньонімецькі еліменти баварського діалекту зберіглися лише у деяких місцевих варіантах.
1.2.2 Морфологія
Баварський діалект не розробив своєї власної літературної мови. Діалект виникав з східносередньонімецької мови, яка приймалась і на письмі.
Поряд із офіційною літературною мовою зустрічаються неофіційні письмові форми баварського діалекту, що застосовуються для передачі текстів. Це часто зустрічається у баварських текстах, що передають інформацію, використовуючи баварський діалект. Також існує немало книжок, що повністю написано баварським діалектом.
У залежності від способу опублікування зустрічаються деякі відхили від східносередньонімецького правопису.
- Abodsgruum > Abortgrube
- Unendle > unendlich
- Vadda > Vater
- Trambei > Trambahn
- subba > super
- sьarie > Sauerei
- RuaЯnosn > RuЯnase
- pfriedn > zufrieden
- nonni > noch nicht
- Oacha > Eiche
- oba > oben
- Omame > Oma
- Opape > Opa
- oualoualou > o la la
- niet > nicht
- nassln > nieseln
- naa > nein
1.2.2.1 Іменник
Іменник належить до частин мови, що відмінюються. Найзначнішим критерієм, як у будь якій германській мові, є відміна по родах, що рідко узгоднюється з стоячими поруч частинами мови. Тож іменник повине?/p>