Середовище мiжнародного маркетингу
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ри прибутку.
Аналiзуючи економiчне середовище, необхiдно враховувати основнi тенденцiСЧ розвитку свiтовоСЧ економiки:
1) активне зростання обсягiв мiжнародноСЧ торгiвлi i, особливо, збiльшення закордонних iнвестицiй;
2) втрата домiнуючого положення США i зростання виробничоСЧ i торговоСЧ потужностi РДС i ЯпонiСЧ;
3) становлення мiжнародноСЧ валютно-фiнансовоСЧ системи;
4) рiст торгових барСФрiв, прагнення захистити внутрiшнiй ринок вiд конкуренцiСЧ й одночасне зняття торгових барСФрiв внаслiдок збiльшення членства у СОТ;
5)? вiдкриття нових великих ринкiв у Схiднiй РДвропi й у краСЧнах СНД.
Соцiально-культурне середовище. Культура це складне СФдине цiле, що включаСФ знання, мистецтво, мораль, вiру, закони, звичаСЧ i будь-якi iншi здiбностi i звички, набутi людиною як членом суспiльства.
Культура складаСФться з явних i неявних форм поводження, яки здобуваються i передаються за допомогою символiв, що являють собою особливi досягнення людського розуму. Основу культури складають традицiйнi iдеСЧ i цiнностi. Культура не маСФ уроджених рис, а благо здобуваСФться. Всi аспекти людськоСЧ культури тiсно взаСФмоповязанi. Культура з однiСФСЧ сторони СФ загальною, загальнолюдською, а з iншоСЧ визначаСФ розходження мiж окремими групами людей.
Культура це колективне програмування мислення.
До складу елементiв культурного середовища в мiжнародному бiзнесi включають: мову, релiгiю, цiнностi i вiдносини, соцiальну органiзацiю, освiту, мистецтво, право, полiтику, технологiСЧ та iн.
Чим вищий рiвень культури (цивiлiзованостi), тим бiльше певнi правовi акти та ефективнiша законодавча система, що допомагаСФ уникати конфлiктних ситуацiй.
Щодо полiтичноСЧ системи чим вища культура, тим легше проводити демократичнi перетворення.
Технологiя вiдбиваСФ рiвень розвитку науки, освiти i ступiнь розвиненостi технiчноСЧ культури суспiльства.
Рiвень освiти свiдчить про потенцiал знань суспiльства i являСФ собою частину iнтелектуального капiталу нацiСЧ.
Цiнностi, вiдносини, релiгiя i мова дуже тiсно взаСФмозалежнi. В даний момент у мiжнародному маркетингу велика увага придiляСФться вивченню релiгiСЧ, тому що вона багато в чому визначаСФ взаСФмини мiж партнерами. Наприклад, у краСЧнах, де бiльшiсть населення належить до протестантськоСЧ сфери християнства, економiчна ефективнiсть господарськоСЧ дiяльностi вища, нiж у краСЧнах католицького напрямку. Слiдом за протестантами найбiльш ефективними СФ економiки краСЧн, де розповсюджений буддизм. В iсламських краСЧнах вiдносно висока вiдповiдальнiсть людей за проробленi вчинки. Цього не можна сказати про краСЧни, де переважають вiруючi православноСЧ сферi християнства.
Людськi культури знаходяться в постiйному розвитку пристосовуючись, у тому чи iншому ступенi, до загальнолюдських норм i цiнностей. Бiльш глибокому розумiнню культури сприяСФ концепцiя подiлу культур на:
1) культури низького контексту;
2) культури високого контексту [11, с.39].
Культура високого контексту означаСФ, що в мiжособистiсних вiдносинах найбiльшу вiдiграють iнтуСЧцiя i ситуацiя, а так само традицiя Формалiзацiя вiдносин у виглядi контракту не обовязкова. Даний тип культури характерний для народiв АзiСЧ.
Культура нижчого контексту прямо протилежна: усi мiжособистiснi вiдносини повиннi бути чiтко сформульованi i формалiзованi, вiдсутнiй вплив традицiй. ЗначеннСФве значення не залежить вiд ситуацiСЧ i традицiй. Дiловi вiдносини регулюються контрактами. Цей тип культури характерний для краСЧн РДвропи i США.
Мiж цими двома типами знаходиться бiльшiсть краСЧн з рiзним ступенем прояву культур високого i низького контексту.
РЖнша класифiкацiя культур вiдбуваСФться на основi чотирьох критерiСЧв:
1) Довжина iСФрархiчноСЧ градацiСЧ. Вона характеризуСФ ступiнь сприйняття нерiвностi мiж людьми: чим бiльша рiзниця мiж людьми, тим довша iСФрархiчна градацiя.
2) Вiдношення до стану невизначеностi. Воно характеризуСФ вiдношення людей до свого майбутнього, СЧх здатнiсть до планування i контролю, прагнення до виходу зi стану невизначеностi.
3) РЖндивiдуалiзм. Ця якiсть характеризуСФ схильнiсть до iндивiдуального чи групового вибору при прийняттi рiшень.
4) Маскулiнiзм. Це перевага, що вiддаСФться людьми чоловiчим чи жiночим цiнностям у манерi поведiнки. Нiж значнiше чоловiче начало тим вищий маскулiнiзм.
За цими критерiями всi краСЧни свiту можна вiднести до восьми груп: пiвнiчна, англомовна, германомовна, романомовна1 (Францiя, РЖталiя, РЖспанiя), романомовна2 (краСЧни ЛатинськоСЧ Америки), азiатська1 (Японiя, П.Корея, Сiнгапур), азiатська2 (бiльшiсть краСЧн АзiСЧ), близькосхiдна.
Наприклад, порiвняльна характеристика нацiональних культур маСФ в такий вигляд:
1)Росiя: багатонацiональна культура, одна мова, традицiя вiрностi, схильнiсть до добродiйностi, висока здатнiсть до виживання, хоробрiсть, вiдсутнiсть страху перед ризиком, недовiрливiсть, зневага минулим досвiдом i т.д.
2) Францiя: рацiональнiсть, прагнення в усьому знайти логiку, iндивiдуалiзм, високо цiнуються досвiд i зрiлiсть, поряднiсть, вiдхiд з конфлiктних ситуацiй, витривала нацiя, що не вiдрiзняСФться великою силою i т.д.
3) Нiмеччина, Австрiя: люди не наражаються на ризик, зосередженiсть на самореалiзацiСЧ, незалежнiсть та лiдерство, процвiтання суперництва, консерватизм, тверда культура органiзацiСЧ, iСФрархiя, акуратнiсть, стараннiсть i т.д.
4) РЖспанiя: емоцiйнiсть, низька диiиплiна (особливо в групi), сув