Роль римського права у процесi становлення та розвитку унiверситетiв у краСЧнах ЗахiдноСЧ РДвропи
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
начав, що справжнiй законодавець (юрист) це той, хто дотримуСФться законiв, вмiСФ давати поради, вести справи i охороняти iнтереси клiСФнта. З огляду на такi вимоги, професори унiверситетiв докладали чималих зусиль для пiдготовки фахiвцiв такого зразка.
Виключна важливiсть унiверситетiв полягаСФ ще й у тому, що вони допомогли встановити транснацiональний характер правознавства на Заходi, тому що протягом 300 рокiв (з 1050 р. по 1350 р.) уся РДвропа становила СФдиний культурний органiзм [7,с.66]. З другого боку, роль дiСФвого механiзму згуртування передових представникiв держав континентальноСЧ РДвропи у згаданий культурний центр вiдiграло римське право, унiверситетське викладання якого здiйснювалося мовою, зрозумiлою для вихiдцiв з будь-якоСЧ СФвропейськоСЧ краСЧни, тобто латиною. Римське право досить швидко завойовувало студентськi аудиторiСЧ рiзних держав РДвропи i не лише континентальноСЧ СЧСЧ частини. Так, вiдомо, що один ломбард Вакарiй вирушив до АнглiСЧ близько 1149 р. i читав в Оксфордi лекцiСЧ з римського права [8,с. 35]. У перiод Середньовiччя римське право, крiм ФранцiСЧ та АнглiСЧ, викладалося ще й в iнших державах, наприклад РЖспанiСЧ, Нiдерландах, РосiСЧ, Нiмеччинi.
Активний розвиток унiверситетськоСЧ освiти здiйснювався на теренах Нiмеччини, яка була проголошена в 962 р. правонаступницею Стародавнього Риму i називалася Священною Римською iмперiСФю германськоСЧ нацiСЧ. Нiмецькi монархи, вважаючи себе наступниками римських августiйших iмператорiв, активно сприяли вiдродженню римського права, з допомогою якого намагалися утвердити в державi абсолютну владу монарха. Вже за часiв БолонськоСЧ школи германцi сприяли вивченню римського права в унiверситетах. Випускники юридичного факультету унiверситету м. БолоньСЧ запрошувалися до Нiмеччини, де займали не лише важливi державнi посади при iмператорському дворi, а й були великими подвижниками римського права в унiверситетах, активне заснування яких припадаСФ на XIV ст.
Основною причиною виникнення вищих шкiл був соцiально-економiчний i полiтичний розвиток нiмецьких земель. Водночас кiлькiсть перших унiверситетiв у Нiмеччинi була незначною через фактичну вiдсутнiсть у них вихiдцiв з iнших держав. В iнших СФвропейських державах унiверситетiв було значно бiльше. Так, до середини XIV ст. в Италии существовало 15 университетов, во Франции 8, в Испании 6 [9,с. 34].
Одним iз провiдних факультетiв у нiмецьких унiверситетах був юридичний. Перший нiмецький юридичний факультет засновано у Гайдельберзi 1385 р. [10,с. 140], на якому римське право вважалося провiдною навчальною диiиплiною. За таких умов авторитет професорiв римського права був беззаперечним. Водночас дiяльнiсть останнiх в унiверситетських стiнах маСФ подвiйне спрямування: науково-викладацьке та практичне. Крiм ведення аудиторних занять у студентськоСЧ молодi та здiйснення наукових дослiджень, результатом яких було написання монографiй, пiдручникiв та iнших праць, професори римського права активно займалися практичною дiяльнiстю.
За участю професорiв при унiверситетах створювалися спецiальнi комiсiСЧ не лише з метою надання практичних рекомендацiй мiiевим суддям щодо застосування норм римського права при прийняттi ними юридичного рiшення, але й для пiдготовки конкретного висновку у тiй чи iншiй життСФвiй справi. Зростанню ролi римського права сприяСФ створення в 1495 р. Загальноiмперського суду Нiмеччини Reichskammetrgericht, членами якого призначалися особи, якi добре знали право РимськоСЧ iмперiСЧ. Бiльше того, в процесi практичноСЧ дiяльностi загальнодержавного судового органу перевага вiддавалася нормам римського, а не нiмецького звичаСФвого права.
Згодом iз консультативних, тобто дорадчих, органiв такi унiверситетськi комiсiСЧ поступово перетворюються на судовi колегiСЧ, членами яких стають переважно випускники юридичних факультетiв нiмецьких унiверситетiв, якi добре зналися на римському правi. Бездоганнi знання з основ римського права, особливо в часи пiзнього Середньовiччя, в Нiмецькiй iмперiСЧ зачасти були перепусткою до зайняття високих державних та суддiвських посад. Безперечно, такий стан справ опосередковував непiдробну зацiкавленiсть нiмецькоСЧ молодцi до вивчення римського права в стiнах унiверситетiв.
Висновки
Пiдсумовуючи, зазначимо: у процесi становлення та розвитку вищоСЧ юридичноСЧ освiти в краСЧнах середньовiчноСЧ ЗахiдноСЧ РДвропи визначальна роль належить римському праву, яке стало ключовою основою розвитку науково-освiтньоСЧ та практичноСЧ юриспруденцiСЧ; римське приватне право складало концентруючу вiсь, навколо якоСЧ формувалася вся система вищоСЧ юридичноСЧ освiти в РДвропi; Болонський унiверситет був першим вищим навчальним закладом у РДвропi, який мав свiтське спрямування, що дозволило професорам та студентам бути вiдносно вiльними у своСЧй професiйнiй дiяльностi вiд впливу католицькоСЧ церкви, особливо у ХРЖРЖ-ХШ ст.
Використанi матерiали
1. Хвостов В. М. Система римского права : учеб. М. : Спарк, 1996. 522 с.
2. Пiдопригора О. А. Римське приватне право : пiдруч. для студ. юрид. спец. виш. навч. закл. 3-те вид., перероб. та доп. К. : Вид. Дiм РЖн Юре, 2001. 440 с.
3. Правовi системи сучасностi. Глобалiзацiя. Демократизм. Розвиток / В. С. Журавсыаш. О. В. Зайчук, О. Л. Копиленко, Н. М Онiщенко ; за заг. ред. В. С. ЖУравського. К. : Юрiнком РЖнтер. 2003. - 296 с.
4. Елманова В. К. Высшее образование за рубежом (США, Великобритания, Франция, ФРГ, Япония, КНР) : учеб. пособие. Л.: Ленингр. ун-т, 1989. 50 с.
5. К