Роль римського права у процесi становлення та розвитку унiверситетiв у краСЧнах ЗахiдноСЧ РДвропи
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ом донести римське право до численноСЧ когорти студентiв, якi сходилися сюди тисячами iз рiзних куточкiв середньовiчноСЧ РДвропи. Випускники унiверситету мали ТСрунтовнi знання з римського права, володiли технiкою юридичного мислення та аналiзу, що робило СЧх неперевершеними тогочасними знавцями права РимськоСЧ iмперiСЧ. Отже, iсторична заслуга унiверситету м. БолоньСЧ полягаСФ не лише у вiдродженнi iстинного римського права, але й у його активнiй популяризацiСЧ через своСЧх випускникiв у рядi СФвропейських держав.
По-четверте, просвiтницька дiяльнiсть Болонського унiверситету позитивно вплинула на формування правовоСЧ свiдомостi тогочасного соцiуму у рiзних краСЧнах РДвропи. Часто навiть правителi середньовiчних держав у XIIXIII ст. за допомогою своСЧх юристiв-консультантiв, якi були, як правило, випускниками Болонського унiверситету, намагалися обТСрунтувати свою необмежену владу через норми римського права. Вiдтак, простежуСФться СЧх намагання чинити дiСЧ у правових межах, що, безперечно, додавало ваги закону серед рiзних верств населення у пiдвладних СЧм державах.
По-пяте, Болонський унiверситет став вiдомим центром розвитку юридичноСЧ науки. Тут активно велися науковi дискусiСЧ та викристалiзовувалися теоретичнi правовi положення, теорiСЧ, доктрини, трактувалися та пояснювалися норми римського права, обТСрунтовувалися iдеСЧ необхiдностi сприйняття права як важливого iнструмента забезпечення порядку та справедливостi у суспiльствi. Непересiчною заслугою унiверситету м. БолоньСЧ СФ вiдповiдна систематизацiя норм римського права засобом виокремлення та розвязання нормативних колiзiй, до того ж прийняття правових рiшень здiйснювалося у тiсному звязку з нормами моралi. Професори унiверситету у своСЧх наукових працях не лише пояснювали та трактували тi чи iншi положення та норми римського права, а й на основi СЧх зiставлення та порiвняння розробляли новi постулати та вчення, що створювало новий iмпульс розвитку юридичноСЧ науки. Важливо, що схоластична унiверситетська юстицiя ТСрунтувалася на поняттi права як взiрцевого права, тобто такого, яким воно маСФ бути, а не таким, як воно СФ. Саме взiрцеве право у стiнах унiверситету сприймаСФться як своСФрiдна наука для суддiв в СЧх професiйнiй та суспiльнiй дiяльностi [3,с.77], що опосередковувало практичне застосування досягнень юридичноСЧ науки. Пiдсумовуючи, зазначимо, що Болонський унiверситет за перiод свого iснування став визнаним центром розвитку юридичноСЧ науки, що зумовило створення обСФктивних умов СЧСЧ подальшого розвитку в середньовiчних унiверситетах ФранцiСЧ, Нiмеччини та iнших державах.
По-шосте, беззаперечним досягненням Болонського унiверситету була методика викладання навчального матерiалу, розроблена його професорсько-викладацьким складом. Основним змiстом навчальноСЧ програми унiверситету було безпосереднСФ вивчення правових актiв РимськоСЧ держави. Основною формою навчання була лекцiя, що означало читання, яке здiйснювалося шляхом колективного читання тексту першоджерел професором та студентами.
По-сьоме, Болонський унiверситет був першим вищим навчальним закладом у РДвропi, який мав свiтське спрямування, тобто не перебував пiд прямою юрисдикцiСФю папськоСЧ влади. Це був прорив у розвитку вищоСЧ освiти, оскiльки до XI ст. формальну освiту в СФвропейських державах можна було здобути майже виключно у монастирях. Свiтське спрямування вищоСЧ освiти дозволило професорам та студентам вищого навчального закладу бути вiдносно вiльними у своСЧй професiйнiй дiяльностi вiд впливу католицькоСЧ церкви, особливо у XII ст. Отже, завдяки органiзацiСЧ та дiяльностi Болонського унiверситету римське приватне право стало провiдною навчальною диiиплiною у системi юридичноСЧ освiти краСЧн романо-германськоСЧ правовоСЧ сiмСЧ, формування якоСЧ безпосередньо повязане з вiдродженням римського права в стiнах унiверситету.
Болонську систему юридичноСЧ освiти та методику викладання римського права базовоСЧ навчальноСЧ диiиплiни було запозичена унiверситетами iнших СФвропейських мiст: Пiзи, Саламанки, ПадуСЧ, МонпельСФ, Орлеана, Тулузи, Парижа та iн. Необхiдною умовою вступу до будь-якого середньовiчного унiверситету була наявнiсть гуманiтарноСЧ освiти у майбутнього студента, яку вiн, зазвичай, отримував у кафедральних чи монастирських школах.
Зауважимо, що навчальними програмами таких шкiл не передбачалося викладання римського права. РЖ це цiлком закономiрно, тому що вивчення Кодексу Юстинiана було прерогативою вищоСЧ освiти. Разом iз тим засвоСФння у таких школах майбутньою унiверситетською молоддю семи вiльних мистецтв, таких як дiалектика (логiка), риторика, граматика, геометрiя, арифметика, музика та астрономiя, створювало невiдСФмну частину системного здобуття вiдповiдних знань.
З позицiй вивчення римського права такi школи мали велике значення. Незважаючи на те, що право РимськоСЧ iмперiСЧ не входило до програмного навчального курсу, проте вивчення так званого тривiуму (риторика, логiка, граматика) базувалося не лише на основi засвоСФння богословських книжок, наприклад, БiблiСЧ, трактатiв отцiв церкви, а й шляхом ТСрунтовного вивчення творiв видатних грецьких та римських фiлософiв Арiстотеля, Платона, Цицерона та iн.
Попередньою умовою вивчення права в унiверситетi, починаючи з XII ст., було засвоСФння вiльних мистецтв. Така вимога iснувала i в стiнах Болонського унiверситету до тих, хто мав намiр здобувати там вищу юридичну освiту, оскiльки початково функцi