Роль процесуальних гарантiй прав i свобод учасникiв кримiнального судочинства пiд час проведення слiдчих дiй
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Роль процесуальних гарантiй прав i свобод учасникiв кримiнального судочинства пiд час проведення слiдчих дiй
Виходячи з твердження, що весь кримiнальний процес СФ системою процесуальних гарантiй досягнення iстини та охорони прав громадян [1, с.56], Г.А. Абдумаджидов доходить висновку, що досудове слiдство i дiзнання СФ одним з елементiв системи процесуальних гарантiй, а кожна слiдча дiя - пiдсистемною одиницею [4, с.38]. Слiдчi дiСЧ загалом законодавчо регламентованi таким чином, щоб гарантувати права та законнi iнтереси СЧх учасникiв. Метою процесуальноСЧ регламентацiСЧ пiдстав i порядку проведення слiдчих дiй СФ забезпечення, по-перше, достовiрностi та обСФктивностi отриманоСЧ доказовоСЧ iнформацiСЧ, по-друге, прав та свобод учасникiв процесу. При правозастосуваннi необхiдно виходити з того, що норми кримiнально-процесуального закону мають на метi не лише оптимальним чином врегулювати кримiнальне судочинство, а й визначити межi максимального обмеження конституцiйних прав та свобод учасникiв процесу пiд час проведення слiдчих дiй. Так, наприклад, КПК УкраСЧни забороняСФ домагатися показань обвинуваченого та iнших осiб, якi беруть участь у справi, шляхом насильства, погроз та iнших незаконних засобiв (ст.22 КПК УкраСЧни), вчиняти дiСЧ, якi принижують гiднiсть освiдуваноСЧ особи або небезпечнi для СЧСЧ життя (ст. 193 КПК УкраСЧни), а також зобовязуСФ слiдчого вживати заходiв щодо нерозголошення виявлених пiд час обшуку або виСЧмки обставин особистого життя обшукуваного та iнших осiб, якi проживають або тимчасово перебувають у цьому примiщеннi (ст.185 КПК УкраСЧни).
Водночас зазначенi положення мають обмежений характер, оскiльки охоплюють лише окремi слiдчi дiСЧ, що свiдчить про необхiднiсть вдосконалення законодавчоСЧ регламентацiСЧ гарантiй прав та свобод учасникiв кримiнального судочинства пiд час СЧх провадження.
Розглядаючи сутнiсть забезпечення прав та свобод учасникiв кримiнального судочинства пiд час провадження слiдчих дiй, зазначимо, що в теорiСЧ кримiнального процесу вiдсутнiй СФдиний пiдхiд до розумiння поняття "учасники процесу". ОднiСФю з причин рiзноманiтних наукових тлумачень СФ недостатньо чiтке законодавче формулювання цього термiна.
Чинний КПК УкраСЧни до учасникiв процесу вiдносить лише обвинуваченого, пiдозрюваного, захисника, потерпiлого, цивiльного позивача, цивiльного вiдповiдача, а також СЧхнiх представникiв (п.8 ч.1 ст.32). Гл.3 КПК УкраСЧни "Учасники процесу, СЧх права та обовязки" додаСФ до наведеного перелiку учасникiв процесу також пiдозрюваного (ст.43-1).
ПривертаСФ увагу те, що поряд iз термiном "учасники процесу" у кримiнально-процесуальному законi вживаСФться поняття "особи, якi беруть участь у справi", а також "особи, якi беруть участь у кримiнальному судочинствi". Так, вiдповiдно до ст.2 КПК УкраСЧни завданнями кримiнального судочинства СФ охорона прав та законних iнтересiв фiзичних i юридичних осiб, якi беруть у ньому участь. Згiдно з ч.3 ст.22 КПК УкраСЧни забороняСФться домагатись показань обвинуваченого та iнших осiб, якi беруть участь у справi, шляхом насильства, погроз та iнших незаконних заходiв. У ст.52-1 КПК УкраСЧни йде мова про те, що особи, якi беруть участь у кримiнальному судочинствi, за наявностi реальноСЧ загрози СЧх життю, здоровю, житлу чи майну мають право на забезпечення безпеки. Далi наводиться перелiк субСФктiв, якi мають право на забезпечення безпеки, а саме:
) особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в iншiй формi брала участь у виявленнi, запобiганнi, припиненнi i розкриттi злочину чи сприяла цьому;
) потерпiлий або його представник у кримiнальнiй справi;
) пiдозрюваний, обвинувачений, захисники i законнi представники;
) цивiльний позивач, цивiльний вiдповiдач та СЧх представники у справi про вiдшкодування шкоди, завданоСЧ злочином;
) свiдок;
) експерт, спецiалiст, перекладач i понятий;
) члени сiмей та близькi родичi осiб, перелiчених у пунктах 1-6 цiСФСЧ статтi, якщо шляхом погроз або iнших протиправних дiй щодо них робляться спроби вплинути на учасникiв кримiнального судочинства.
Також у КПК УкраСЧни СФ таке поняття як "учасник слiдчоСЧ дiСЧ". Так, вiдповiдно до ч.2 ст.85 КПК УкраСЧни однiСФю з вимог до оформлення протоколу слiдчоСЧ дiСЧ СФ зазначення в ньому прiзвищ осiб, якi брали участь у проведеннi цiСФСЧ слiдчоСЧ дiСЧ. Згiдно з ч.2 ст.85-1 КПК при проведеннi слiдчих дiй з застосуванням звукозапису про це повiдомляються всi учасники слiдчоСЧ дiСЧ.
Крiм того, у кримiнально-процесуальному законi використовуСФться термiн "учасники судового розгляду". Так, у ст.284 КПК УкраСЧни зазначено, що, вiдкривши судове засiдання, головуючий оголошуСФ, хто iз учасникiв судового розгляду i викликаних осiб з'явився, i повiдомляСФ про причини неявки вiдсутнiх.
Неоднозначне законодавче визначення осiб, якi беруть участь у кримiнальному судочинствi, породжуСФ вiдсутнiсть СФдиного пiдходу до вирiшення цього питання й в теорiСЧ кримiнального процесу.
Окремi вченi, прихильники, так званого, вузького тлумачення термiна "учасники процесу", вважають, що до них можуть бути вiднесенi лише тi особи, якi захищають своСЧ права та законнi iнтереси. Вiдмiнною рисою учасникiв процесу вiд iнших осiб, якi беруть участь у справi, СФ обсяг та характер наданих прав, що дозволяють активно впливати на хiд та результат процесу. Вiдповiдно до цiСФСЧ концепцiСЧ прокурор, слiдчий, особа, яка провадить дiзнання, та суд не СФ учасниками процесу, оскiльки не мають власного iнтересу у справi [5, с.7