Роль процесуальних гарантiй прав i свобод учасникiв кримiнального судочинства пiд час проведення слiдчих дiй
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ни - це взаСФмовiдносини в сiм'СЧ, спiлкування та стосунки з iншими людьми, змiст приватних щоденникiв, листiв та записок, вiросповiдання, спосiб життя та всi iншi конфiденцiйнi обставини iснування людини, якi вона сама не вважаСФ за потрiбне або можливе розголошувати.
Пiд час проведення обшуку чи виСЧмки допускаСФться огляд предметiв та документiв, якi мiстять вiдомостi про особисте життя особи, у житлi якоСЧ проводиться обшук. Слiдчому та iншим учасникам слiдчоСЧ дiСЧ може стати вiдома iнформацiя, що становить особисту таСФмницю. Крiм того, розголошення обставин особистого життя може вiдбутися внаслiдок сприйняття учасниками слiдчоСЧ дiСЧ обстановки обшукуваного примiщення, констатацiСЧ факту перебування у примiщеннi певноСЧ особи, виявлення рiзних предметiв iнтимного характеру, незалежно вiд СЧх вiдношення до справи [9, с.275].
Тому ще у Статутi кримiнального судочинства 1864 р. мiстилось правило, що обшук в паперах пiдозрюваноСЧ особи повинен проводитись з крайньою обережнiстю, без розголошення обставин, що не стосуються слiдства (ст.368) [6, с.157].
Зважаючи на це, законодавець у ст.185 КПК УкраСЧни закрiпив положення про те, що пiд час обшуку або виСЧмки слiдчий повинен уживати заходiв щодо нерозголошення виявлених при цьому обставин особистого життя обшукуваного та iнших осiб, якi проживають або тимчасово перебувають у цьому примiщеннi. До таких заходiв належить: максимальне обмеження кола учасникiв слiдчоСЧ дiСЧ, врахування СЧх особистих якостей (особливо понятих), нерозголошення змiсту документiв, що мають iнтимний характер [7, с.275]. Однак у житлi, крiм обшуку чи виСЧмки, можуть проводитися й iншi слiдчi дiСЧ, наприклад, огляд, вiдтворення обстановки i обставин подiСЧ, у ходi яких iснуСФ ймовiрнiсть розголошення зазначених обставин. Враховуючи зазначене, видаСФться за доцiльне поширити дiю цього положення на всi слiдчi дiСЧ, що проводять в житлi чи iншому володiннi особи, додавши його до загальних правил провадження слiдчих дiй.
На пiдставi викладеного, вважаСФмо за необхiдне доповнити ч.4 ст.227 проекту КПК УкраСЧни наступним: "Пiд час проведення слiдчих дiй у житлi чи iншому володiннi особи слiдчий повинен уживати заходiв щодо нерозголошення виявлених при цьому обставин СЧСЧ особистого життя, а також особистого життя iнших осiб, якi проживають або тимчасово перебувають у цьому примiщеннi".
Важливою гарантiСФю забезпечення прав та свобод учасникiв кримiнального судочинства СФ заборона проводити слiдчi дiСЧ вночi. Однак чинний кримiнально-процесуальний закон не мiстить чiтких вказiвок щодо часу провадження слiдчих дiй. КПК УкраСЧни лише забороняСФ проводити допит обвинуваченого, обшук та виСЧмку, крiм невiдкладних випадкiв, вночi (ст. ст.143, 180 КПК УкраСЧни). Отже законодавчо невизначеним залишаСФться час проведення допитiв пiдозрюваного, свiдка, потерпiлого, експерта, очноСЧ ставки, предявлення осiб i предметiв для впiзнання та iнших слiдчих дiй. Тому ми подiляСФмо позицiю тих учених, якi пропонують доповнити ст.32 КПК УкраСЧни тлумаченням поняття "нiчний час" [2, с.352].
Зазначенi прогалини заповненi у проектi КПК УкраСЧни. Так, у п.35 ч.1 ст.6 та ч.3 ст.227 мiститься подiбне тлумачення та положення про заборону провадження слiдчих дiй у нiчний час, крiм невiдкладних випадкiв.
Ми вважаСФмо, що у разi виникнення подiбних випадкiв, слiдчий у постановi про проведення слiдчоСЧ дiСЧ зобовязаний мотивувати необхiднiсть СЧСЧ проведення у нiчний час, а якщо КПК УкраСЧни не вимагаСФ виносити постанову, мотивування рiшення про проведення слiдчоСЧ дiСЧ у нiчний час повинно бути викладене у вiдповiдному протоколi. Це дасть змогу в подальшому оцiнити законнiсть та обТСрунтованiсть СЧСЧ проведення.
Тому пропонуСФмо ч.3 ст.227 проекту КПК УкраСЧни доповнити таким положенням: "У разi необхiдностi провести слiдчу дiю в нiчний час, слiдчий, у випадках, передбачених частиною першою цiСФСЧ статтi, зазначаСФ мотиви прийняття такого рiшення у постановi, в усiх iнших випадках - у протоколi проведення слiдчоСЧ дiСЧ".
Деякi особливостi, на якi слiд звернути увагу, розглядаючи гарантiСЧ прав та свобод особи, притаманнi нормативному регулюванню проведення допиту неповнолiтнього свiдка. Додатковою гарантiСФю забезпечення прав неповнолiтнього СФ участь у слiдчiй дiСЧ педагога, а за необхiдностi - лiкаря, батькiв чи iнших законних представникiв неповнолiтнього (ч.3 ст.168 КПК УкраСЧни). Нажаль, КПК УкраСЧни не закрiплюСФ зазначених вимог для очноСЧ ставки, предявлення для впiзнання та вiдтворення обстановки i обставин подiСЧ, якi проводяться за участю осiб, що не досягли шiстнадцяти рокiв, хоча такi випадки мають мiiе у практичнiй дiяльностi. ПривертаСФ увагу той факт, що 68,4 % (128) опитаних слiдчих зазначили, що такi слiдчi дiСЧ, як очна ставка, предявлення для впiзнання та вiдтворення обстановки i обставин подiСЧ за участю осiб, якi не досягли шiстнадцятирiчного вiку, повинно проводитися на загальних пiдставах (дод. Д). Тому, на нашу думку, правова регламентацiя перелiчених слiдчих дiй потребуСФ вдосконалення.
Закрiплюючи конституцiйнi права та свободи у кримiнально-процесуальному законi, законодавець не просто СЧх вiдтворюСФ, а ще й деталiзуСФ, доповнюСФ, виходячи з особливостей правовiдносин, що СФ предметом регулювання цiСФСЧ галузi права. Разом з тим, вiн надаСФ органу розслiдування та прокурору право застосовувати рiзноманiтнi процесуальнi засоби, якi тiСФю чи iншою мiрою обмежують права та свободи особи, однак СФ необхiдними для розкриття злочину. Як зазначаСФ РДвропейський Суд з прав людини у своСФму рiшеннi вiд 02.11.2006