Роль людського фактора і соціальної психології в менеджменті
Контрольная работа - Менеджмент
Другие контрольные работы по предмету Менеджмент
?адійністю в роботі. Щодо меланхоліків слід забезпечувати мякий стиль впливу, враховуючи їхню у чутливість, людяність, доброзичливість і в той же час у рухомість, соромязливість, ранимість.
Індивідуальна спорідненість людини як особистості вияв-ся в таких рисах, як ставлення до своїх обовязків, до інших людей і до самої себе. ЦІ риси обєднуються під назвою характер каркас особистості.
Слово характер означало спочатку сукупність прикмет, ознак, які відрізняють одну людину від інших людей. У поняття характеру далі почали включатися не всі істотні риси людини, а тільки ті, що уособлюють властивий їй спосіб дії, спосіб поведінки в суспільстві. У характер людини входять такі риси, як сумлінність чи несумлінність виконання нею своїх обовязків, чуйне чи байдуже ставлення до людей, принци повість, мужність, сміливість, скромність, чванливість та інші її особливості. Характер являє собою своєрідне поєднання Індивідуальних рис людини, які сформовані під впливом спадковості, темпераменту, суспільного середовища, світогляду, самовиховання І виявляються в поведінці. Отже, характер можна визначити як індивідуальну своєрідність психічного складу особистості, яка виявляється в Ті поведінці. Тут най більш важливу роль відіграють такі риси, як екстравертність (психологічна характеристика особистості, спрямованої на зовнішнє оточення і діяльність у ньому) і інтровертивність (характеристика особистості з високою зосередженістю на внутрішніх процесах розмірковування, переживання та ін.), ставлення працівника до самого себе, до інших людей, до суспільства в цілому (скромність, егоїзм, зазнайство, колективізм, патріотизм), моральні риси (чуйність, уважність, делікатність), інтелектуальні (допитливість, цікавість, гнучкість, рухомість розуму, логічність, доказовість міркувань), емоційні (імпульсивність, емоційна стійкість, вразливість, чутливість), вольові риси (рішучість, сміливість, цілеспрямованість, витримка, самостійність, наполегливість, мужність) і, нарешті, особливості темпераменту (сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік).
Характер людини формується, починаючи з дитячого віку, протягом усього життя, і від того, якими будуть умови життя і роботи, у великій мірі залежать особливості характеру.
Психологи стверджують, що характер можна змінювати, боротися з його негативними проявами: невитриманістю, грубістю, неправильним реагуванням на критику, зауваження товаришів по роботі і т.д.
Завдання менеджменту полягає в тому, щоб шляхом цілеспрямованої копіткої роботи виховувати в кожної людини позитивні риси характеру. Вони включають: а) моральну вихованість (гуманність, доброту, тактовність у спілкуванні, поважність); б) повноту характеру (різнобічність інтересів, різноманітність діяльності); в) його цільність (узгодженість прагнень та інтересів, єдність слова і діла); г) визначеність (сталість поведінки); д) силу (енергійність, здатність захоплюватися і концентрувати сили на подоланні перешкод); е) твердість (завзятість, свідоме відстоювання поглядів, прийнятих рішень); ж) врівноваженість характеру (стриманість, рівність поведінки, особливо у стресових ситуаціях).
Під впливом ринкових перетворень змінюються умови життя І діяльності людей, а це веде до зміни вимог, які ставляться до людини, до окремих рис її характеру. Тому процес виховання і самовиховання має бути безперервним. Нині підприємницька діяльність вимагає великого вольового напруження, наполегливості, витримки, вміння співпрацювати: із суперниками і конкурентами,
Особистості властиві певні психічні процеси: а) пізнавальні (відчуття, сприйняття, уява, память, мислення і розумові якості. мова); б) емоційні (збудженість і радість, обурення, злість та ін.); в) вольові психічні процеси (різноманітні дії і вчинки, повязані з постановкою і досягненням цілей, подоланням труднощів, боротьбою мотивів, свідомою саморегуляцією субєктом своєї діяльності і поведінки).
Кожен індивід характеризується певним психічним станом, який може бути різним, проявляючись у настрої: піднесення, бадьорість; захопленість, радість, тріумфування або пригнічений стан смуток, печаль, страх, нудьга та ін. Настрій, що формується, не є безпосередньою емоційною реакцією на ті чи інші події, а є реакцією на їх значення для людини в контексті її загальних планів, інтересів і очікувань. Для індивідуума важливо вміти контролювати свій настрій, а також володіти способами саморегуляції (корекції), що досягається в процесі виховання і самовиховання.
При вирішенні питань менеджменту персоналу у великій пригоді може стати соціонічний аналіз типів особистості та їх взаємовідносин у групі.
За матеріалами діагностики дається детальний аналіз особистості і готується ділова характеристика людині; рекомендується ефективний вид діяльності для даного типу особистості; розробляються пропозиції про раціоналізацію міжособових відносин на основі психологічної сумісності і уникнення конфліктної ситуації.
Для вивчення персоналу використовується фізіогноміка (фізіогномічні системи Галя, Порти, Ламброзо, Лафатера та ін.), яка представляє собою вчення про знаходження звязків між зовнішнім виглядом людини (загальний вид обличчя, будова черепа, колір і будова волосся, характер розміщення очей, розмір і обрис носа, вух, рота та ін.) і його належністю до певного типу особистості. Так, невелике обличчя з великим черепом властиве людині з розвинутими розумовими здібностями, а малий череп і ве?/p>