Роль ведучого в реалiзацiСЧ авторського задуму на Запорiзькому телебаченнi
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
ють накопиченню такого матерiалу.
Якщо для письменникiв у ходi формування задуму важливо вiдiбрати з життСФвих фактiв найбiльш типове i характерне, щоб надалi створити художнiй образ, то для журналiстiв важливе чiтке керування фактами та адекватне вiдображення дiйсностi. У цьому бачиться вiдмiннiсть творчих пiдходiв до формування задуму в письменникiв i журналiстiв, хоча за багатьма параметрами вони схожi.
За словами C. Корконосенка, життСФвi спостереження, зустрiчi з цiкавими людьми, читання лiтератури, спiлкування зi своСЧми глядачами, випадково почута фраза усе це вихiдний матерiал, на основi якого може народитися задум конкретного твору. Тому не випадково багато професiоналiв ведуть записнi книжки, в якi заносять усе, що може, на СЧх думку, стати в нагодi СЧм у подальшiй роботi [27, c. 38].
Технiка ведення записiв буваСФ найрiзноманiтнiшою. Це i систематизованi за певними тематичними роздiлами виписки з друкованих чи iнших джерел, i думки на ту чи iншу тему, i замiтки на полях, i замальовки ситуацiСЧ, i штрихи до портрета людини, i запис дiалогу, адреси, перелiк проблем i питань, що вимагають окремого розгляду. Факти, почерпнутi з життя, можуть пiдштовхнути журналiста до певних роздумiв, збудити iнтерес до тiСФСЧ чи iншоСЧ теми або проблеми.,,Задум твору, пише РД. Прохоров, за структурою своСФю повинен бути схожим на креслення майбутнього твору як цiлiсностi в СФдностi його теми, проблеми. Задум, у широкому розумiннi цього слова, народжуСФться нiби в точцi перетину усвiдомлюваноСЧ журналiстом соцiальноСЧ потреби, його громадянськоСЧ спрямованостi, явищ життя, що хвилюють його, накопиченого соцiального досвiдутАЭ. "асний досвiд журналiста, його знання, ерудицiя, iнформованiсть i, крiм того, знайденi ним факти це i СФ джерела виникнення задуму [44].
Крiм того, РД. Прохоров говорить про таке поняття, як проблемний бiк задуму:,,Проблемна сторона задуму це таке знання обСФкту, при якому СФ,,порожнечiтАЭ, допустимi суперечливi твердження. РЖ коли в задумi починають видiлятися тематична i проблемна сторона, причому СЧх зiткнення породжуСФ i натяк на iдейну сторону майбутнього твору, тодi в журналiста i виникаСФ питання щодо повноти його,,озброСФннятАЭ матерiаломтАЭ [44, c. 168].
Багато хто вважаСФ першою стадiСФю задуму народження теми. Але в багатьох випадках задум i тема виникають не по черзi, а одночасно. У такому разi тема, стаючи задумом, включаСФ його в себе. Але зазвичай мiж задумом i темою СФ дистанцiя, яку ще треба подолати, чимось заповнити. Найчастiше задум це лише передчуття теми, досить аморфне поняття. Щодо джерел виникнення задуму, то СЧх iснуСФ декiлька. Перше власний соцiальний досвiд журналiста, його iнформованiсть в широкому сенсi цього слова, його знання. Все це, досягнувши певноСЧ концентрацiСЧ, так би мовити,,,осiдаСФтАЭ у виглядi задуму, здатного, у свою чергу, трансформуватися в тему. Друге джерело сам факт, що прийшов,,зi сторонитАЭ i що даСФ поштовх для виникнення задуму.
Звiсно, обидва джерела мiцно повязанi мiж собою, СЧх вiдокремлення досить умовне. Успiх у кожному конкретному випадку залежить або вiд суми наших знань коли ми маСФмо справу з фактом як джерелом виникнення задуму, або вiд нашоСЧ озброСФностi фактами коли задум i тема народжуються,,всерединi настАЭ.
М. Кiм наголошуСФ на тому, що робота журналiста (автора) складаСФться поетапно. Задум i факт, як вiдомо, можуть помiнятися мiiями, але потiм стоСЧть народження теми, збiр матерiалу, його обробка i так аж до написання. РЖ саме тут виникаСФ поняття,,авторськоСЧ концепцiСЧтАЭ [22, c. 167].
Якщо тема це сума думок, що виражають ставлення автора до вiдiбраного для дослiдження явища, то концепцiя це та ж сума думок, проте наведених у системi модель майбутнього твору. Тему можна сформулювати без доказiв, а концепцiя неодмiнно мiстить обгрунтування, докази. Виходячи iз завдань, що стоять перед сучасною журналiстикою, можна зазначити, що концепцiя повинна створюватися не пiсля, а неодмiнно до збору матерiалу.
Пiд час роботи над майбутнiм твором авторовi слiд продумати композицiю, для досягнення бажаного результату i спрощення роботи ведучого. Композицiя це принцип органiзацiСЧ вiдображуваного автором матерiалу. Зазвичай вона обумовлена темою та iдеСФю, представляючи собою таке поСФднання вiдiбраних подiй i фактiв, що розкриваСФ СЧх глибинний звязок i висловлюСФ позицiю автора. Саме за допомогою композицiСЧ автор розмiщуСФ матерiал у послiдовностi, вiдповiдно до свого задуму, не даСФ згаснути iнтересу аудиторiСЧ, фокусуСФ СЧСЧ увагу на головному, пiдводить до необхiдних висновкiв.
В залежностi вiд того, як журналiст працюСФ: спочатку збираСФ матерiал, обдумуСФ його i тiльки потiм,,народжуСФтАЭ концепцiю чи починаСФ з моделi, щоб потiм зiбрати матерiал i осмислити його в рамках нашоСЧ концепцiСЧ можна говорити або про журналiста, що йде слiдами подiй, або смiливо крокуючого попереду, випереджаючи подiСЧ [23, c. 89].
iенарiй не початковий, а промiжний етап роботи автора над твором. Вiн завершуСФ пiдготовчу частину (знайомство з матерiалом, його вiдбiр, формулювання теми) i одночасно СФ початком нового перiоду знiмального. Якщо уявити собi основнi стадiСЧ найбiльш типового процесу роботи автора над iенарiСФм телевiзiйноСЧ програми, то вони будуть виглядати так:
- перше знайомство з життям обСФкта та героСЧв;
- конкретизацiя теми, проблеми, iдеСЧ на обраному автором матерiалi дiйсностi;
- написання заявки, затвердження теми;
- написання iенарiю;
- затвердження iенарiю редакцiСФю.
Як стверджуСФ В. Азарiн, заявка це сформован