Розумова вiдсталiсть
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
В¶ах залежно вiд соцiальних i культурних факторiв. Дiти iз прикордонною розумовою вiдсталiстю, як правило, позбавленi батькiв або виховуються в неблагополучних родинах, де низок престиж утворення. До 6-7-лiтнього вiку готовнiсть СЧх до школи залишаСФться низкою, бажання вчитися вiдсутнiй. Досягнення СЧх у навчаннi вкрай низки, i програму школи вони не засвоюють, незважаючи на всi зусилля педагогiв. Внаслiдок соцiально-педагогiчноСЧ занедбаностi поводження СЧх виявляСФться девiантним або делiнквентним.
Подiбнi дiти й пiдлiтки являють собою бiльшу проблему для органiв народного утворення, правоохоронних органiв i для всього суспiльства. Не могти вирiшити СЧСЧ традицiйними методами педагогiки, суспiльство адресуСФться за допомогою до психiатрiв, якi пiд суспiльним тиском змушенi бувають уживати зусилля по обстеженню дiтей i пiдлiткiв iз прикордонною розумовою вiдсталiстю. При обстеженнi виявляСФться, що рiвень шкiльних знань у них не вiдповiдаСФ вiку або наближаСФться до нульового. Однак вiдсутнiй характерна для щироСЧ олiгофренiСЧ тотальнiсть психiчних порушень. При слабкому розвитку вiдверненого, логiчного мислення такi дiти самостiйно опановують складними навичками, необхiдними СЧм у побутi. Так, вони можуть знати всi тонкостi рибного лову, прибутково торгують на ринку, успiшно ремонтують електроприлади, велосипед i т.п. У групi однолiткiв, з якими вони спiлкуються поза школою, вони мають авторитет i нерiдко самi стають органiзаторами злодiйських дiй, пограбувань квартир, спритно вмiючи йти вiд вiдповiдальностi.
Невиправдане встановлення у випадку прикордонноСЧ розумовоСЧ вiдсталостi медичного дiагнозу не вирiшуСФ нiяких проблем. Вiдсутнiсть чiтких ознак розладу психiчноСЧ дiяльностi робить безглуздим включення дiтей i пiдлiткiв з низькими досягненнями в навчаннi в програми лiкування й профiлактичних медичних заходiв. Останнi стають необхiдними, якщо в субСФктiв iз прикордонною розумовою вiдсталiстю у звязку з конфлiктною ситуацiСФю формуються тi або iншi невротичнi й особистiснi розлади, алкоголiзм або наркоманiя. У деяких випадках установлення дiагнозу легкоСЧ дебiльностi i переведення дитини в допомiжну школу не сприяють нормальному розвитку, тому що в допомiжнiй школi вона також не засвоюСФ полегшену програму навчання, iнтересу до знань не проявляСФ, учитися не хоче, порушуСФ диiиплiну, прогулюСФ заняття. У подiбних випадках роль талановитого педагога й вихователя в перебудовi особистостi дитини бiльше значна, чим зусилля медичних працiвникiв i психотерапевтiв. Разом з тим труднощi розмежування легких форм дебiльностi й прикордонноСЧ розумовоСЧ вiдсталостi до кiнця не вирiшенi. Обовязковим у даних випадках СФ психологiчне тестування, але й воно не завжди даСФ вичерпнi результати. У цiлому можна вважати, що досить високий рiвень IQ (бiльше 90) дозволяСФ виключити дiагноз розумовоСЧ вiдсталостi, тодi як низький рiвень IQ (нижче 70-80) ще не даСФ достатнiх даних для впевненоСЧ дiагностики цього захворювання.
Для диференцiального дiагнозу зазначених станiв необхiдно також ураховувати етiологiю й патогенез у кожному випадку розумовоСЧ вiдсталостi, данi сомато-неврологiчного й генетичного дослiджень.
Порушення розвитку (дизонтогенез) часто не обмежуСФться психiчною сферою. Розумова вiдсталiсть маСФ у своСЧй основi та або iнша змiна структури й функцiСЧ головного мозку. РЖнодi це малi розмiри головного мозку, недорозвинення окремих його частин (частiше лобових), гiпоплазiя мозочка, мозолистого тiла. Розмiри й число звивин у корi також вiдхиляються вiд норми. Зустрiчаються стовщенi, нечисленнi звивини, а також занадто дрiбнi, рiзко звитi, численнi звивини з атиповим малюнком. Спостерiгаються й iншi аномалiСЧ головного мозку. При мiкроскопiчному дослiдженнi виявляють порушення будови кори бiльших пiвкуль, втрату СЧСЧ шаруватостi, атипове розташування нейронiв, СЧхня нечисленнiсть i слабкий розвиток асоцiативних волокон. А оскiльки череп i мозок розвиваються з одного зачатка (переднiй кiнець хорди), те аномалiям мозку часто супроводжують аномалiСЧ будови черепа: зменшений у розмiрi череп (мiкроцефалiя), баштовий череп, раннСФ зарощення й ущiльнення швiв, неправильна форма турецького сiдла, посилений малюнок вен i пальцевi вдавлення на зводi й багато iнших. РД пороки розвитку iнших органiв i систем органiзму: уродженi пороки серця, звуження сечоводу, аномалiСЧ залоз внутрiшньоСЧ секрецiСЧ й iн. Всi цi змiни тим бiльше вираженi, чим ранiше подiяв агент, що ушкоджуСФ. Якщо поразка виникаСФ в першi мiсяцi вагiтностi, коли органогенез ще не закiнчений, спостерiгаються не тiльки ознаки недорозвинення головного мозку, але й дисплазiСЧ iнших органiв. Небезпека виникнення аномалiй розвитку зберiгаСФться в першi 2-3 року життя дитини, тому що найбiльш молодi у фiлогенетичному вiдношеннi мозковi структури дозрiвають пiзно й продовжують iнтенсивно формуватися на раннiх етапах постнатального перiоду.
РД данi про те, що в половинi випадкiв олiгофренiСЧ провiдне значення в етiологiСЧ маСФ генетичний фактор, приблизно в 10 % випадкiв - патогеннi фактори зовнiшнього середовища (iнфекцiСЧ, iнтоксикацiСЧ, ендокриннi порушення в матерi в перiод вагiтностi); у частинi випадкiв етiологiя олiгофренiСЧ залишаСФться нерозпiзнаноСЧ.
Аналiз патогенезу й клiнiчних проявiв олiгофренiСЧ й епiлепсiСЧ дозволяСФ провести тим часом й iншим захворюванням певнi паралелi. Особливо це стосуСФться форм хвороб уродженоСЧ, спадкоСФмноСЧ природи з раннiм початком у дитячому вiцi. Виникаюча при