Geum.ru


Розумiння глобальних подiй свiту у модернiй i постмодернiй перспективi

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия



цим абсолютну СЧСЧ безпораднiсть. Як вiдзначаСФ Ж. Бодрiйяр, колосальний апарат влади немов розрiджуСФться в такiй ситуацiСЧ [2, с.98].

У цiлому, для нього й iнших авторов-постмодернiстiв символiчне - це не те, що адаптуСФ владу, прагнучи спрямувати, каналiзувати соцiальну енергiю в особливе рацiонально виправдане русло. Символ - це те, що протистоСЧть системi, перманентно утiлюючи виклик.

Отже, з одного боку, влада починаСФться там, де закiнчуСФться символiчне, з iншого, - символiчне являСФ загрозу владi, володiючи смертоносною ефективнiстю. Разом з тим, символи i симулякри - могутнiй засiб манiпуляцiСЧ масами. Саме у формi симулякрiв символiчне продовжуСФ впливати на сучаснi культурнi процеси. На змiну дискурсу модернiзму iде культурна полiтика постмодернiзму, де ключове мiiе починаСФ займати тАЮнерацiоналiзований симулякр". Цiй темi Ж. Бодрiйяр присвятив книгу тАЮВiйни в Затоцi не було", складену iз серiСЧ його статей 1991 р. для газети тАЮЛiберасьон". У нiй вiн стверджуСФ, що в Перськiй затоцi була не вiйна, а лише iнiенування, розпланована передача для телеглядачiв, супершоу, грандiозна подiя зi свiту пiар i мас-медiа. Солдати мало чим вiдрiзнялися вiд акторiв масовки i кiно. Безпека була зведена до нуля. Керування воСФнними дiями не вiдрiзнялося вiд компютерноСЧ гри - задавалися цiлi, натискали на клавiшi i т.д.

Та й стратегiчний прийом, використаний iсламу 11 вересня i не дуже вiдповiдний традицiям священноСЧ вiйни, був детермiнований не тiльки даностями всесвiтнього, насамперед захiдного, технiчного прогресу, не тiльки прагненням боротися з ворогом його власною зброСФю, але й iмпульсами, що виходять вiд образноСЧ системи сучасноСЧ глобалiстськоСЧ масовоСЧ культури, у першу чергу - вiд американських фiльмiв жахiв. Не випадково в найперших iнтервю, узятих у свiдкiв трагедiСЧ в Нью-Йорку, так часто згадувалася естетика трилерiв [1] .

Таким чином, те, що сталося, мало нагадувало зiткнення хантингтонiвських цивiлiзацiй, тобто цiлком далеких одна вiд одноСЧ i самодостатнiх субстанцiй. Воно, скорiше, змушувало думати про страшну дiалектику усерединi СФдиного загальнолюдського, процесу. РЖ в цьому сенсi дуже символiчним СФ нове слово тАЮiсламiзм", що являСФ собою цiлком постмодернiстську еклектичну комбiнацiю непоСФднуваного - арабськоСЧ лексеми тАЮiслам", що означаСФ тАЮприйняття волi божоСЧ", i нашого суфiкса тАЮ-iзм", що нагадуСФ, що iдеться все ж не про вiру, а про iдеологiю.

На основi вищевикладеного ми приходимо до наступних висновкiв: вступаючи в нову еру кенотронноСЧ цивiлiзацiСЧ, всесвiтньоСЧ павутини i глобалiзацiСЧ економiчних звязкiв, людство в той же час не тiльки не позбулося старих конфлiктiв, а зiштовхнулося з новими, дивовижними СЧх проявами, у тому числi i з тим, що вiйни стають СФдиною формою СЧхнього розвязання. Цiлком правомiрним СФ людське бажання зрозумiти i пояснити СЧхню природу, СЧхню сутнiсть.

Оскiльки ми зiштовхуСФмося з феноменом, що важко описуСФться засобами староСЧ класичноСЧ науки з СЧСЧ усталеною методологiСФю i уявленнями про предмет, субСФкт i обСФкт дослiдження, воно тАЬне спрацьовуСФ". У цiй ситуацiСЧ, на наш погляд, виправданим СФ звернення до тАЮестетичного досвiду", що вибудовуСФ, так чи iнакше, образ учасникiв конфлiкту, у першу чергу невидимого суперника, його психологiю, його мотивацiю. РЖнакше кажучи, створюСФ те, що називаСФться тАЮподаннямтАЭ, репрезентацiСФю, що неповна, не самототожна, несамодостатня, але необхiдна, як перший крок на шляху в незнане.

Лiтература

  1. Бодрiйяр Ж. В тiнi мовчазноСЧ бiльшостi, чи кiнець соцiального // РЗ. Незалежний культурологiчний часопис. - 2002. - число 25.
  2. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. - М., 2000.
  3. Переосмысляя современность. Материалы международной конференции // Полис. - 2003., - №2.
  4. Хомский Н. Новый военный гуманизм. Уроки Косова. - М., 2002.
  5. Энштейн М. Заметки о четвёртой мировой // Звезда. - 2002. - № 3.
  6. Габермас Ю. Структурнi перетворення у сферi вiдкритостi: дослiдження категорiСЧ громадянське суспiльство: пер. з нiм. - Львiв: Лiтопис, 2000. - 318 с.
  7. Ионин Л.Г. Социология культуры: путь в новое тысячелетие. - М., 2000. - С.403-404.
  8. Чередниченко О. Роздуми з приводу терористичного мегаакту В США 11 вересня 2001 року // Схiд. - 2003. - № 1 (51). - С.86-90.