Розслідування злочинів минулих років

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство

иненій провадженням справі особи, що підлягає притягненню в якості обвинуваченого;

  • відновлення розслідування справи у відповідності зі ст. 210 КПК України
  • РОЗДІЛ 3. НЕПРОЦЕСУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО ПО ЗУПИНЕНИХ СПРАВАХ ПРО НЕРЗКРИТІ ЗЛОЧИНИ МИНУЛИХ РОКІВ.

     

    3.1. Організаційнї форми непроцесуальної діяльності слідчого

     

    Кримінально-процесуальний кодекс покладає на слідчого обовязок після зупинення кримінальної справи вживати необхідні заходи для встановлення злочинців. Однак кримінально-процесуальний закон характер та зміст цих заходів не розкриває.Форми непроцесуальної діяльності, які слідчий має право здійснювати по зупинених справах про нерозкриті злочини, можна поділити на організаційні та розшукові.

    Під організаційними заходами потрібно розуміти конкретні дії слідчого, направлені на забезпечення надходження різних і таких, що представляють інтерес, відомостей від установ, посадових осіб і окремих громадян, а також безпосереднє вивчення матеріалів і документів, в яких фіксуються дані, що мають значення для розкриття злочину. До таких заходів можна віднести:

    • повторне повідомлення про нерозкриті злочини сусідніх і деяких інших, більш віддалених органів внутрішніх справ;
    • направлення орієнтуючих відомостей про прикмети злочинця, знаряддя злочину тощо більш широкому колу слідчих і органів дізнання;
    • повідомлення про нерозкриті злочини оперативних працівників виправно-трудових установ;
    • організація через відповідних слідчих і оперативних працівників органів дізнання перевірки на причетність до вчинення нерозкритого злочину осіб, що знаходяться під слідством і притягнуті до кримінальної відповідальності в якості обвинувачених по інших справах;
    • направлення доручень органам дізнання по проведенню дублюючих заходів оперативного характеру для перевірки достовірності даних, що є в матеріалах зупинених кримінальних справ (наприклад, перевірки алібі підозрюваного, правдивості показань потерпілого, свідка тощо);
    • звернення до громадськості через засоби масової інформації за сприянням у виявленні потерпілих, свідків і осіб, причетних до вчинення нерозкритого злочину, а також обставин, що представляють інтерес для розслідування;
    • пошук і вивчення кримінальних справ з аналогічними способами вчинення злочинів (що знаходяться у провадженні інших слідчих і архівних кримінальних справ, які розглянуті судами);
    • використання можливостей криміналістичних і оперативних обліків;
    • направлення запитів в різні установи й організації, витребування та вивчення документів, які можуть мати значення для розкриття злочину;
    • систематичне ознайомлення з матеріалами про відмови в порушенні кримінальних справ, а також про адміністративні правопорушення;
    • аналіз в межах своєї компетенції заяв, скарг та інших повідомлень на адресу слідчого, прокурора, органів внутрішніх справ, у яких може міститися важлива для розслідування інформація, ознайомлення з матеріалами їх перевірки [9,c.29]

     

    3.2. Розшукові форми непроцесуальної діяльності слідчого.

     

    Під розшуковими заходами мається на увазі пошук різних осіб і обєктів, які мають відношення до нерозкритого злочину, та здійснюються слідчим як безпосередньо, так і через органи дізнання.

    При провадженні слідчим розшукових дій (заходів) повинна дотримуватися наступна вимога: вони не можуть носити характер оперативно-розшукових заходів, які складають виняткову компетенцію органів дізнання.

    При проведенні розшукових дій слідчий зобовязаний діяти як офіційна особа. Це означає, що ті, хто вступає з ним в спілкування в ході розшукових дій, повинні бути проінформовані відносно його посади.

    Вивчення слідчої практики свідчить, що в роботі по зупинених справах про нерозкриті злочини минулих років в основному використовуються наступні розшукові дії (заходи):

    • опитування громадян, направлені на вивчення запідозреної особи, її звязків, особливостей поведінки, змін в способі життя, сімейного стану, місця проживання та роботи;
    • опитування окремих громадян, родичів і знайомих з метою поглибленого дослідження особи потерпілого, його способу життя, звязків, пошук даних, що вказують на можливий у віктимологічному значенні звязок із злочинцем;
    • опитування окремих громадян, родичів і знайомих, які проводяться для вивчення особи свідків, правдивості даних ними на слідстві показань, встановлення їх можливих звязків із злочинцем, іншої зацікавленості в результатах вирішення справи;
    • повторні бесіди з потерпілими і свідками, які вже були допитані в ході первинного розслідування;
    • бесіди з особами, що проживають недалеко від місця події, організація спостереження за місцем події з метою виявлення додаткової інформації стосовно події злочину та встановлення нових очевидців;
    • опитування осіб, що працюють в певних колективах або які повязані спільними інтересами (спортсмени, рибалки) з метою виявлення нових свідків;
    • пошук злочинця по прикметах зовнішності (наявні фотознімки, композиційні портрети тощо);
    • залучення до проведення розшукових дій потерпілих і свідків;
    • пошук власників речей, які були залишені на місці події;
    • опитування осіб, з якими слідчий стикається при розслідуванні інших справ і яким можуть бути відомі обставини нерозкритих злочинів;
    • пошук викрадених злочинцем після вчинення злочину речей в скупних, к?/p>