Розслідування злочинів минулих років

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство

?, то чому;

  • чи отримані відповіді на запити;
  • чи використані всі можливості перевірки по обліках;
  • чи всі можливі версії висувалися при первинному етапі розслідування, наскільки вичерпно вони перевірені;
  • чи використовувалася допомога громадськості в розкритті та розслідуванні злочину, в яких формах, які отримані результати[9].
  • Слід відмітити, що важлива роль у розкритті злочинів минулих років належить встановленню особи злочинця та нових джерел доказів на основі використання даних, що характеризують спосіб їх вчинення. При вчиненні однорідних злочинів, як правило, використовуються однакові прийоми і засоби, що характеризують звички та навички злочинця. Тому співпадання способів вчинення двох або декількох злочинів служить основою для побудови і перевірки версії про те, що вони вчинені однією і тією ж особою. У цьому випадку фактичні дані по вже розкритому злочину (передусім про обвинуваченого) можуть сприяти розкриттю аналогічного.

    Розкриття злочину з використанням даних про спосіб його вчинення повинен включати ряд наступних етапів:

    1. Створення логічної моделі способу вчинення нерозкритого злочину.
    2. Підбір даних про злочини, вчинені аналогічним способом.
    3. Аналіз співставлення даних про способи вчинення зазначених злочинів.
    4. Визначення можливостей заповнення існуючих прогалин і використання доказів по обєднаній в одне провадження (на основі проведеного аналізу) кримінальній справі [24,с.35-38].

    Побудова логічної моделі способу вчинення злочину здійснюється шляхом уявного відтворення дій злочинця з моменту його появи на місці злочину до моменту приховання його слідів. Основою для цього можуть бути дані про слідову картину на місці події та інші обставини вчинення злочину. Модель способу вчинення злочину повинна відображати найбільш типові ознаки діяльності по підготовці, вчиненню та прихованню слідів злочину. Наприклад: як злочинець проник на місце вчинення злочину; які знаряддя застосовував та як ними діяв; скільки часу знаходився на місці події; що взяв з собою; яким способом і в якому напрямку залишав місце злочину; які при цьому залишив сліди; що конкретно зробив для приховання злочину.

    Необхідно також вивчити дані про злочини, що вчинені способом, який аналогічний нерозкритому. Такі дані можна отримати при вивченні кримінальних справ, які:

    • закінчені розслідуванням;
    • зупинені провадженням;
    • знаходяться у провадженні.

    З цією метою аналізуються як самі кримінальні справи, так і їх спостережні провадження, відповідні криміналістичні обліки. Також вивчаються і аналізуються матеріали про відмови в порушенні кримінальних справ та зупинені провадженням справи.

    При підборі кримінальних справ з метою виявлення злочинів, які вчинені аналогічним способом, необхідно керуватися не тільки видовою однорідністю злочинів, але й типовими діями злочинців, оскільки окремі, найбільш характерні ознаки (наприклад, проникнення в приміщення, вступ в контакт з жертвою можуть співпадати (повторюватися) при здійсненні різних злочинів.

    Порівняльний аналіз даних про способи вчинення злочинів іноді дозволяє зробити обгрунтований висновок про те, що вони вчинені однією й тією ж особою (групою). У цьому випадку слідчий повинен перевірити й оцінити всі наявні докази по відношенню до кожної окремо взятої кримінальної справи. Наприклад, якщо по одній зі справ відома особа злочинця, потрібно перевірити його можливу причетність до вчинення інших нерозкритих злочинів; якщо злочинець не встановлений взагалі, потрібно уточнити і взаємодоповнити розрізнені (по обєму та змісту) дані, необхідні для його розшуку.

    При вивченні зупинених провадженням кримінальних справ слідчому необхідно:

    • скласти список всіх допитаних у справі осіб з викладом суті їх свідчень і окремих, найбільш значущих фактів і обставин, що можуть мати значення для розкриття злочину;
    • таким же чином проаналізувати інші докази (висновки експертів, протоколи слідчих дій, речові докази, документи тощо);
    • згрупувати вивчені матеріали по етапах розслідування: початкова інформація (протокол огляду місця події, протоколи допиту потерпілого, очевидців злочину, осіб, що першими виявили подію); докази, що отримані при перевірці кожної із версій.

    При цьому потрібно:

    • виділити осіб, згадки про яких містяться у вивчених матеріалах, але які чомусь не були раніше допитані, хоч їх свідчення можуть представляти інтерес для слідства;
    • виявити протиріччя, що є в матеріалах справи, яка вивчається;
    • проаналізувати, наскільки повно і всебічно перевірена в ході розслідування кожна з версій про причетність до вчинення злочину певних осіб. Зокрема, чи немає прогалин у перевірці їх алібі, чи проведена належним чином перевірка показань осіб, що підтвердили алібі, а також обєктивність документів, що свідчать про алібі;
    • перевірити, чи всі можливі науково-технічні засоби і методи використані в процесі досудового розслідування;
    • встановити, чи не містяться в матеріалах справи дані, що дозволяють висунути версію про вчинення злочину особою, згадки про яку є в справі, але її ретельна перевірка на причетність до злочину в ході попереднього розслідування не здійснена.

    Результатом аналізу є прийняття одного з наступних рішень, які визначають характер і зміст подальшої роботи по розкриттю злочину: