Розробка конструкції робочого органу і схеми збиральної машини

Курсовой проект - Сельское хозяйство

Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство

ох по соломотрясу, см;

е основа натурального логарифма.

Теоретичну довжину соломотряса Lm (рис.6), за яку приймають віддаль по горизонталі від центру вала барабана до кінця соломотряса, можна визначити із загального рівняння просіювання, замінивши в ньому координату x теоретичною довжиною соломотрясу і задавшись кількістю зерна в соломі на кінці соломотрясу yс:

 

yс =ае- ?с Lm (29)

 

Рис.7. Схема соломотряса

 

Якщо допустити, що разом з соломою із соломотрясу може сходити 0,25 % зерна, то yс =0,0025а. А розвязавши рівняння просіювання, отримаємо вираз для розрахунку теоретичної довжини соломотрясу:

 

Lm =6/ ?с (30)

Lm =6/ 0,006=1000 см=10 м

 

Довжина соломотрясу Lс (рис.6) при куті його нахилу ?с на віддалі від центра барабана до початку клавіш L1 визначається за формулою:

 

Lс = Lm- L1 (31)

Cos?с

 

де ?с рекомендовано в межах 5...10. Врахування віддалі L1 пояснюється тим, що сепарація розпочинається у молотильному апараті. Для молотильних апаратів з решітчастою декою залежно від діаметра барабана дана віддаль становить L1 = 600...900 мм. Приймаємо L1 = 900 мм.

 

Lс = Lm- L1 = 10-0,9 = 9,1 = 9,3 м

сos?с 0,98 0,98

 

2.5. Розрахунок параметрів зерноочистки

 

Ширина решета Bр звязана з шириною соломотряса Bс співвідношенням:

 

Bр = (0,90...0,95)Bс (32)

Bр = 0,92=1,8 м

Bс =2 м

Bр=Bв=1,8 м

 

Площа решета очистки Fр визначається за допустимим питомим навантаженням на 1м2

 

Fр = (33)

qf

 

де qв подача вороху на очистку.

Подача вороху qв рівна:

qв = q0(1-k0 ?) (34)

де k0 коефіцієнт, що враховує наявність дрібної соломи у воросі, що потрапила на очистку, k0=0,4...0,9. Приймаємо k0=0,5.

Для комбайнових решет qf=1,5...2,5 кг/(см2). Приймаємо qf=2 кг/(см2).

 

qв = 11,5(1-0,50,6) = 8,05 кг/с

Fр = 8,05 = 4,03 м2

2

Довжина решета Lр рівна

 

Lр= (35)

 

Lр= 4,03 = 2,2 м

1,08

 

Кут нахилу решіт до горизонту складає 0...4, кут нахилу подовжувача до горизонту 12...15.

Амплітуда коливання верхнього решета складає 55...65 мм, нижнього решета 35...40 мм. Кінематичний режим роботи решіт очистки

 

к =r ?2 = 2,2...3,0 (36)

g

 

де ? кутова швидкість обертання кривошипа механізму привода, с-1;

r радіус кривошипа, м;

g прискорення вільного падіння, м/с2.

Швидкість повітря над задньою та середньою частинами решета повинна бути 3,8 м/с, а над передньою частиною 5,8 м/с.

В очистці зернозбирального комбайна найчастіше використовуються відцентрові вентилятори низького тиску Н?1000Па

Для створення відповідного руху і швидкості повітря в очистці вентилятор повинен створювати відповідний тиск повітря з метою подолання різного роду опорів в каналах і проміжках очистки та у зазорах між жалюзями решіт.

Робоча швидкість повітряного потоку на виході Vрn повинна бути в ?в раз більше критичної швидкості Vкр для тих компонентів вороху, котрі повинні виноситися за зону очистки тобто

 

Vрn = ?в Vкр (37)

 

Для соломи довжиною до 200 мм ?в=1,1...1,7, для полови ?в=1,9...3,7 і для збоїни ?в=2,5...5,0. Критична швидкість зерна Vкр=8,0...11,5 м/с, а для полови Vкр=0,75...5,25 м/с. Але з метою усунення втрат зерна видуванням його із половою, робоча швидкість повітряного потоку не повинна перевищувати значення критичної швидкості для зерна. Приймаємо ?в=2,5 і Vкр=5,8 м/с.

 

Vрn =2,55,8=14,5 м/с

 

Необхідна витрата повітря Qв вентилятором для розділення вороху дорівнює:

 

Qв= , (38)

k1?n

 

де k1 коефіцієнт, що враховує концентрацію матеріалу, що видаляється, у повітряному потоці (k1= 0,2...0,3). Приймаємо k1=0,3;

?n густина повітря (рівна 1,2 кг/м3).

Повний тиск, що повинен створювати вентилятор становить

h=hs+hd (39)

де hs статичний тиск, що затрачається на подолання опорів,Па;

hd динамічний тиск, необхідний для надання повітрю кінетичної енергії, Па.

Динамічний тиск

 

hd = Vрn2 ?n (40)

2

 

hd =14,521,2 = 126,15 Па

2

 

Статичний тиск

 

hs=hd(1-k2) (41)

k2

 

де k=Fе/F , тут F площа вихідного отвору вентилятора, а Fе площа еквівалентного отвору (за дослідними даними k=0,5).

 

hs=126,15(1-0,52) = 378,45 Па

0,52

h=hs+hd=378,45+126,15=504,6 Па

 

Теоретичний тиск (енергія 1 м3 повітря) становить

 

Hт=h/? (42)

 

Де ? - ККД вентилятора (?=0,7)

Hт=504,0,7 = 720,86 Па

Діаметр вхідного отвору Dо (рис. 8) визначається за формулою:

 

Dо=2,57v ??0Qв , (43)

0n(1-?0)

 

де ? - коефіцієнт використання вхідного отвору (?=0,55);

?0 = Dо/ D1?1,9 відношення діаметру вхідного отвору кожуха Dо і внутрішнього діаметра колеса вентилятора D1;

0 коефіцієнт підтискування потоку (0=1,0);

n частота обертання колеса вентилятора (n=1000 об/хв);

?0 коефіцієнт попереднього закручування потоку (?0=0,42).

 

Dо=2,57v 0,551,922,4 = 2,57v0,04 = 2,570,02 =0,51 м

11000(1-0,42)

 

Рис. 8. Схема відцентрового вентилятора двобічного всмоктування.

Зовнішній діаметр колеса D2 дорівнює

 

де ?1 і ?2 кути нахилу лопаті до радіус-вектора відповідно на вході та виході повітряного потоку;

y1 і y2 кути відхилення абсолютної швидкості повітря від переносної відповідно при вході на лопать та