Розробка конструкції робочого органу і схеми збиральної машини

Курсовой проект - Сельское хозяйство

Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство

середньогумусних чорноземів поширені малогумусні ( вміст гумусу 5 5,8% ). На плакорах ґрунтовий покрив однорідний на схилах поширені відміли звичайних чорноземів, на терасових рівнинах розвинуті чорноземи та лучно чорноземні ґрунти. На півдні Причорноморської низовини сформувались чорноземи південні. На півдні степу в умовах різкого дефіциту вологи глибина промивання грунтів зменшується. Завдяки цьому гіпс підтягується вгору.

 

1.3.1 Відомості про технологічні процеси

Молотильний апарат містить у собі молотильний барабан, підбарабанник і механізм регулювання підбарабанника. Принцип його роботи наступний. Молотильний барабан, захоплюючи порції рослинної маси, виконує обмолот і сепарацію соломистої купи з одночасним переміщенням його через зменшуваний до виходу зазор, утворений бичами молотильного барабана і планками підбарабанника. Після проходу рослинної маси через молотильний апарат усе зерно з колось повинне бути виділено й в основному просепаровано через підбарабанник.

Привод барабана здійснюється від відбійного бітера через клиноремінний варіатор. На приводі барабана встановлений пристрій для автоматичного натягу ременя пропорційно переданої потужності.

Керують частотою обертання барабана з кабіни комбайнера.

Підбарабанник односекційний, оборотний, звареної конструкції. Включає деку, вхідний щиток, пальцеві ґрати і відбивний щиток з фартухом.

Для пропорційної зміни зазорів між декою і бичами барабана, аварійного скидання підбарабанника при випадкових забиваннях молотильного апарата, а також запобігання деки від поломок при влученні твердих предметів служить механізм підвіски і регулювання підбарабанника.

Зазори між бичами барабана і планками деки при необхідності заміряють через люки в панелях молотарки. Для правильної роботи механізму на заводі встановлюють зазори: на вході на передній планці деки 18 мм, на виході 2 мм.

 

 

 

2. Обґрунтування параметрів проектованої машини, її робочих органів

 

2.1 Обґрунтування технологічних параметрів зернозбиральної машини

 

Ширина захвату комбайна В знаходиться з наступного рівняння:

 

q0 =АВVм, (1)

 

де q0 пропускна здатність машини, кг/с; А врожайність усієї рослинної маси, що збирається, кг/с; швидкість руху машини, м/с.

Між урожайністю всієї рослинної маси А і урожайністю зерна Аз існує залежність:

 

А= Аз___ (2)

1-?

 

де ? коефіцієнт соломистості (для проектних розрахунків приймають ?=0,6)

Тоді

 

В=___ q0 _ (1-?),

Аз

 

Де Аз вимірюється в кг/м2.

 

Або В= 100 q0 (1-?), (3)

Азм

 

Де Азм вимірюється в ц/га.

 

В= 100 q0 (1-?)=100 11,5 (1-0,6)=1150 0,4=5,75м

Азм 40 2 80

 

Для подальшого проектування і в подальших розрахунках в якості ширини захвату комбайну В використовується його значення В0 округлене з точністю до 0,1м.

Годинну продуктивність машини W розраховують за формулою

 

W=0,36В ?зм, (4)

 

де ?зм коефіцієнт використання часу зміни.

W=0,36В ?зм = 0,365,7520,85= 3,52

 

2.2 Розрахунок параметрів ріжучого апарата

 

Вихідними даними для розрахунку ріжучого апарата є його тип, висота встановлення ріжучого апарату Нвст , хід ножа S (тобто переміщення ножа при його русі з одного крайнього положення в інше), крок ріжучої t та протиріжучої t0 частин, розміри протирізальної пластини.

Ніж у сегментно-пальцевому різальному апараті здійснює зворотно-поступальний (коливний) рух, а цей рух, як правило, отримують з обертового

руху. Для перетворення останнього у зворотно-поступальний найчастіше використовують кривошипно-шатунний механізм. Тому у проекті рекомендується розробляти згадуваний механізм приводу. Проте може бути і розроблений привідний механізм з коливною шайбою чи коливною вилкою.

Оскільки практикою встановлено, що кращим ріжучим апаратом для зернозбиральних машин за якістю різання, енергетичними й експлуатаційними показниками є апарат нормального різання з одинарним пробігом ножа, то в курсовому проекті слід розраховувати і проектувати такий тип апарата. Останній характеризується тим, що S= t= t0; таким чином t= S і t0= S.

Кут ? відхилення лез сегмента знаходяться з умови:

 

?+?n??1+ ?2, (5)

 

де ?n кут нахилу леза протирізальної пластини;

?1 і ?2 кут тертя стебла відповідно в лезо сегмента і лезо протирізальної пластини. Сума ?1+?2 при збиранні зернових, як правило, знаходиться у межах 30....75.

Розміри сегментів та протиріжучих пластин визначаються ГОСТ 158-74, проте при виконанні курсового проекту студентам необхідно підібрат