Розлади травлення у дiтей раннього вiку. Кишковий токсикоз
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
бливостей клiнiчних проявiв (пронос або закреп) i наявностi супутньоСЧ ЦитологiСЧ.
- ДiСФтотерапiя обовязкове включення до рацiону кисломолочних продуктiв, збагачених бiологiчно активною флорою (Бiфiвiт, iШфiлайф, бiокефiр, Симбiтер, ацидофiльно-дрiжджове молоко, йогурти з живими культурами тощо). Рацiон обовязково поповнюють продуктами, що мiстять харчовi волокна (особливо при закрепi) f й олiгоцукри. При бродильнiй диспепсiСЧ в рацiонi обмежують вуглеводи, при гниттi бiлковi продукти.
- Вибiркове знищення небажаних мiкроорганiзмiв проводять при дисбактерiозi IIIIV ступеня. Призначають антибiотики з урахуванням чутливостi до них видiленоСЧ умовно-патогенноСЧ мiкрофлори за Даними антибiотикограми. Також використовують антибактерiальнi препарати (фталазол, iнтестопан, ентеросептол, мексаформ, невiграмон фуразолiдон, нiфуроксазид, iнтетрикс тощо) залежно вiд переважаючоСЧ мiкрофлори; бактерiофаги (протейний, колi-протейний, антистафiлококовий, синьогнiйний та iн.).
3. Призначають препарати, дiя яких направлена на вiдновлення нормального бiоценозу кишечнику при всiх ступенях дисбактерiозу: пребiотики (дуфалак) та пробiотики. Данi про цi препарати наведено нижче.
4. Полiферментнi препарати призначають для вiдновлення процесiСЧ
травлення та всмоктування (креон, ораза, мезим форте, панкреатинi
панкреаль Кiршнера, фестал, ензистал, панцитрат, панзинорм, cm
лiзим та iн.).
- Препарати, що нормалiзують моторну функцiю кишечнику 1 пасаж кишкового вмiсту (з урахуванням проносу або закрепу) iз со|i(РЖ цiйними властивостями (смекта, бiлiгнiн, холестирамiн, полiфепнн, бiла глина).
- Терапiя супутнiх захворювань i дефiцитних станiв.
- Кишковий токсикоз, типи ексикозу, Особливостi водного обмiну в дiтей раннього вiку
- Кишковий токсикоз тяжка форма гострого розладу травлення, що СупроводжуСФться iнтоксикацiСФю, зневодненням, порушенням гемодина-Мiки, функцiй центральноСЧ нервовоСЧ системи, нирок, печiнки. Кишковий токсикоз i ексикоз (зневоднення) спостерiгають головним чином при Гострих кишкових iнфекцiях у дiтей раннього вiку, однак ризик СЧх роз-Штку СФ також у дiтей грудного вiку при порушеннi харчування, перегрiваннi, ГРВРЖ, коли зявляСФться блювання i водянистi випорожнення; Це повязане з високою проникнiстю кишечнику для токсичних речовин i продуктiв порушеного розщеплення харчових речовин, схильнiстю Органiзму до генералiзованих реакцiй при iнтоксикацiСЧ, напруженням чи недосконалiстю регулювання водно електролiтного обмiну.
- У нормi екскрецiя води та електролiтiв з травного тракту невели-Нй, тому що з каловими масами СЧх видiляСФться не бiльше нiж 5 % добового обСФму випорожнень. При розладах травлення цi втрати значно збiльшуються. Функцiя нирок порушуСФться досить швидко i не забезпечуСФ достатньоСЧ реабсорбцiСЧ води та солi в канальцях (навiть у Нормальних умовах СЧх чутливiсть до альдостерону недостатня), внаслiдок чого нирки дитини погано економлять воду. Чим менша дитина, тим бiльший у неСЧ загальний вмiст води у процентному вiдношеннi до маси тiла (новонароджена 80 % , дитина 5-рiчного вiку 92 %), у тому числi позаклiтинноСЧ рiдини (новонароджена 40 0 %, дитина 5-рiчного вiку 22 %). Позаклiтинна рiдина менш Щiльно фiксована, що сприяСФ iнтенсивному обмiну речовин у здоровоСЧ дитини, а при патологiСЧ призводить до швидкоСЧ втрати рiдини та лектролiтiв з наступним розвитком ексикозу.
- Основнi принципи оральноСЧ регiдратацСЧСЧ
- При захворюваннi легкого i середнього ступеня регiдратацiйну СЧв рапiю проводять шляхом перорального введення глюкозо-сольовнi розчинiв: Глюкосолану, Цитраглюкосолану, Регiдрону, Оре лiту. У разi вiдсутностi перерахованих препаратiв можна застосум ти цукрово-сольовий розчин (1 чайна ложка харчовоСЧ солi, 8 чайяиi ложок цукру, 5 склянок питноСЧ води, можна додати 1 чайну ложнСЧ питноСЧ соди).
Первинна регiдратацiя (протягом 46 год) направлена на корекцiю водно-сольового дефiциту, що мав мiiе до початку лiкування; Проводиться дробними порцiями, часто по 24 чайнi ложки розчину кожнi 1020 хв. Подальша регiдратацiя направлена на пiдтримку та вiдновлення втрат води i солi, що тривають, забезпечення поточних потреб у рiдинi до припинення дiарейного синдрому i вiдновлення водно-сольовоСЧ рiвноваги. Кожнi 46 год дитинi вводять скiльки розчину, скiльки вона втратила за цей час, з урахуванням обСФму СЧжi, яку дитина одержуСФ в перiод обмеження харчування. За неможливостi точного пiдрахунку пiсля кожноСЧ дефекацiСЧ вводять при-РЖлизну кiлькiсть рiдини: дiтям вiком до 2 рокiв 50100 мл, пiсля
Iрокiв 100200 мл водно-сольового розчину. При бажаннi дити
ну можна поСЧти перевареною водою, чаСФм, родзинковим вiдваром, ка-
ратиновою сумiшшю, вiдваром чорницi та iн. При проведеннi ораль-
РЖ0РЗ регiдратацiСЧ дiтям перших 3 мiс життя, що мають гiпотрофiю, це
Витво обовязково вводять iз сольовими розчинами (у спiввiдношеннi
II2) для профiлактики гiпернатрiСФмiСЧ.
Схема лiкувальних заходiв:
- очисна клiзма (переварена вода, блiдо-рожевий розчин калiю перманганату, 1 % розчин соди);
- залежно вiд ступеня ексикозу почати введення сольових розчинiв умредину (РЖII ступiнь регiдрон, оралiт тощо) та внутрiшньовен-10 (III ступiнь). Введення iзотонiчного розчину натрiю хлориду та 5 % ^овчину глюкози у спiввiдношеннi 1:3 (дiтям до 1 року), або 1:2 (дiтям ЯРЖоля року). Починати терапiю зневоднення необхiдн