Розвиток найдавніших уявлень і вірувань населення України від епохи палеоліту до введення християнства
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
арною символікою і обрядовістю викликання дощу повязані інші жіночі образи. Зокрема ті, що подаються разом із зображенням “гребеня”. Широкий “гребінь” знаходимо на малюнках з життя населення України в неолітичний час. Як правило, він складається з великої кількості зубців. Т. Мовша розглядає широкі “гребені” як символи води, що цілком підтверджується світовою традицією [25, ст. 41]. Так, у стародавньому китайському письмі “гребінь” означав дощ. Подібні знаки можна знайти в археологічних культурах Близького Сходу і Малої Азії. Отже, жіночі фігури в позі танцю, поставлені мов би на “гребінь”, відповідають за змістом фігурам з рослинними китицями по низу одягу. Можливо, семантично, ці фігури і не зовсім тотожні, але натяки на культ води тут очевидні. Без сумнівним також можна вважати обожнення водної стихії, повязане з поколінням богиням родючості і землеробства.
Як спадок від попередніх епох знаходимо в малюнках неолітичної доби сюжети, які, на думки дослідників, відображають мисливські культи. Хоча треба відзначити досить вагому присутність в трипільській культурі зооморфної пластики, яка включає і глиняні зображення звірів биків, кіз, оленів, свиней, ведмедів, птахів, риб, земноводних, фантастичних тварин. Є реалістичні та схематичні зображення, фішки, зооморфні наліплення. Це цілком дозволяє припустити, що з дальшим розвитком мисливства і поширенням тваринництва відбувався і розвиток уявлень про ті сили і духи (в цей час уже, можливо, богів), які опікуються різними формами взаємодії людини з навколишнім світом.
Зображення, що мають зооморфні та антропоморфні риси, свідчать про розвинуті обрядові дійства. Найбільш відомі такі зображення є на посуді із Костенок ІV, (одна жінка зображена в рогатій масці, інша тримає таку ж маску над головою), предметах з поселення Жванець Лиса Гора (фігура в рогатій масці) та Бринзен Циганки (такого ж типу зображення чоловіка). Останнє В. Маркевич трактує як сцену вдалого полювання. Бринзенський малюнок лучника складається з чотирьох елементів чоловічої фігури, маски, надітої на голову, натягнутого лука і косулі. Мисливець зображений в русі, в протягнутих руках лук простого типу зі стрілою. Маска має вигляд видовженої голови тварини чи видовженого дзьоба птаха. У даному контексті маска, очевидно, є одним з основних елементів малюнка, що розкриває його зміст. Є припущення, що це, можливо, голова вовка. Міфологія і давньоукраїнський фольклор знають велику кількість оповідей про незвичайні властивості людей, запозичені ними від тварин (згадаймо хоч би український сюжет про (вовкулаків). У міфах Євразії образ вовка відображає культ вождя, воєначальника роду, племені, православного предка. У давніх індоєвропейських традиціях вовк ритуальна тварина. Так, в давньохеттській традиції він є символом єдності і всевідання. Особливе місце культ вовка займає у південнокавказькій традиції. Генетичні витоки цього культу повязані з тотемізмом. Є й інша думка: маска у вигляді довгої голови і дзьоба птаха просте маскування людини під час полювання. Але така версія видається надто спрощеною.
Малюнок лучника і косулі, можливо, є фрагментом оповіді про вождя-мисливця, наділеного надзвичайною магічною силою, вираженою атрибутом голови тварини чи птиці і важким луком зі стрілами. У сукупності мотивів могло бути закладено не тільки мисливську культову обрядовість, але й міф про вождямисливця, про божество покровителя полювання. Жіночий образ з луком на посаді із Жванця Лисої Гори супроводжується чоловічою фігурою зі збільшеною ознакою чоловічого початку. Т. Мовша припускає, що ця сцена відображає обрядовість, спрямовану на розмноження диких тварин, і магічну силу людського впливу. Можливо, цей сюжет виражає і загальну властивість людської свідомості (міфологічної зокрема), сприймати навколишній світ у формі і за допомогою бінарних опозицій (в даному випадку категорій чоловіче / жіноче).
Два жіночі образи з масками знаходимо на костештському посуді. Один з маскою над головою зображений з тваринами, інший, в масці, - в стані танцю на широкому “гребні”. У трьох овалах сюжету присутнє світове дерево, яке заміщає жінку, і чотири парні тварини самиці й самці. Двоє з них з рослинами на спині, одна самка вагітна. Дослідники пояснюють цей сюжет як закликання, що сприяє розмноженню тварин. Очевидне тут поєднання рослинного і тваринного культів, усвідомлення їхнього взаємозвязку між собою і світобудовою в цілому (світове дерево тотожне світу). І знову ж таки наявна тенденція до симетрії і впорядкування (пари тварин).
Мотив “тварина-рослина” найбільш розповсюджений у землеробсько-скотарських народів із сезонним відгоном худоби, її поверненням з пасовиськ і осінньо-зимовими і весняними ритуалами. Знаходимо його на посуді Трипілля. Символіка тваринництва представлена на фрагменті посуду зі зображенням корови з телям. Над тваринами вертикально опускається змія, яка, як вже зазначалося, має властивість оберігати новонароджених від зла. Цікаво, що символіка “Рігведи” образи “дійної корови” і її молока повязує з космічною родючістю. У давньоіндійській традиції корова відображення як культово-ритуальна тварина.
Отже, орнаментиці посуду неолітичного населення України відображені стародавні міфи, повязані з магічними обрядами і заклинаннями аграрного, рідше скотарського і промислово-мисливського характеру. На думку Т. Мовші, міф створювався колективно в ході здійснення обряду соціально-символічного дійства. За допомогою обряду л?/p>