Розвиток концепцiСЧ мiжнародноСЧ кримiнальноСЧ юрисдикцiСЧ в перiод "холодноСЧ вiйни"
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?оделi суду, що вiдрiзняються одна вiд однiСФСЧ головним чином особливостями юрисдикцiСЧ. По-перше, мiжнародний кримiнальний суд з виключною юрисдикцiСФю. Передбачалося, що держави будуть утримуватися вiд вiдправлення правосуддя щодо злочинiв, якi пiдпадають пiд юрисдикцiю мiжнародного кримiнального суду. Ця модель не знайшла пiдтримки з боку великого числа держав внаслiдок побоювання обмеження в цьому разi СЧхнього суверенiтету. По-друге, модель мiжнародного кримiнального суду з рiвнобiжною (конкуруючою) юрисдикцiСФю. Однiм з рiзновидiв цiСФСЧ моделi можна вважати мiжнародний кримiнальний суд iз преференцiйною юрисдикцiСФю - у разi вчинення мiжнародного злочину компетентний мiжнародний кримiнальний суд, але якщо з якихось причин справа не була СЧм порушена, то компетентнi нацiональнi суди. Нарештi, третя модель - мiжнародний кримiнальний суд, що маСФ юрисдикцiю лише щодо перегляду судових рiшень. Держави погоджуються тiльки з тим, що вироки СЧхнiх вищих судових iнстанцiй можуть бути переглянутi мiжнародним кримiнальним судом. Пропонувалися також рiзнi варiанти змiшаноСЧ юрисдикцiСЧ: щодо однiСФСЧ категорiСЧ злочинiв мiжнародний кримiнальний суд мав би виключну юрисдикцiю, щодо iншоСЧ - конкуруючу з нацiональною .
Жодний з названих варiантiв не був остаточно здiйснений. Держави виявились не готовими обмежити своСЧ репресивнi функцiСЧ. Як писав Р.-Л. Перре 1970 року, опiр держав до встановлення унiверсальноСЧ влади, здатноСЧ накладати санкцiСЧ за порушення гуманiтарного права, iмовiрно, може бути пояснений головним чином тиранiчними тенденцiями, що зберiгають силу.
Концепцiя мiжнародноСЧ кримiнальноСЧ юрисдикцiСЧ виявилася логiчним наслiдком розвитку космополiтичноСЧ теорiСЧ кримiнальноСЧ юрисдикцiСЧ, в основi якоСЧ лежать уявлення про всесвiтню правову розправу. РЖдея створення мiжнародного судового органу, надiленого кримiнальною юрисдикцiСФю, пройшла складний i тривалий шлях розвитку i була вперше реалiзована пiсля ДругоСЧ свiтовоСЧ вiйни у створеннi й дiяльностi Нюрнберзького трибуналу.
Характеризуючи юрисдикцiю Нюрнберзького трибуналу, варто враховувати той незаперечний факт, що його заснування було прямим наслiдком поразки ГерманiСЧ. Трибунал представляв тiльки частину свiтового спiвтовариства - переможцiв, що могли переслiдувати обвинувачуваних самостiйно, але зволiли заснувати об'СФднаний суд, що дiСФ одночасно вiд iменi чотирьох держав. Юрисдикцiя Нюрнберзького трибуналу заснована на укладенiй цими державами Угодi про судове переслiдування i покарання головних воСФнних злочинцiв СФвропейських краСЧн осi. Таким чином, вона мала мультинацiональний характер i повною мiрою була результатом дiСЧ мiжнародного договiрного процесу. Поряд iз традицiйними юрисдикцiйними пiдставами в основi юрисдикцiСЧ кожноСЧ держави, що уклали угоду, лежав принцип юрисдикцiСЧ переможцiв.
При безсумнiвних вадах, властивих правосуддю переможцiв, внесок Нюрнберзького трибуналу в розвиток концепцiСЧ мiжнародноСЧ кримiнальноСЧ юрисдикцiСЧ важко переоцiнити. У пiслявоСФнний перiод ця концепцiя iнтенсивно розвивалася й одержала переконливе обТСрунтування, однак полiтична ситуацiя у свiтi створювала нездоланнi перешкоди для СЧСЧ реалiзацiСЧ. Закiнчення холодноСЧ вiйни вiдкрило новий етап у розвитку в неухильному русi до створення мiжнародного кримiнального суду.
кримiнальна юрисдикцiя мiжнародний конвенцiя
Лiтература
Объединенные Нации, Официальные отчеты Генеральной Ассамблеи. Девятая сессия, доп. № 12. U.N. Doc. А/2645.
Ляхов Г.Е. Проблемы сотрудничества государств в борьбе с международным терроризмом. - М.: Международные отношения, 1979. - 168 с.
Карпец И.И. Преступления международного характера. - М.: Юридическая литература,1979. - 262 с.
Международная конвенция о пресечении преступления апартеида и наказания за него. Утверждена Резолюцией 3068 (ХХVIII) Генеральной Ассамблеи Организации Объединенных Наций от 30 ноября 1973 г. U.N. Doc. A/RES/3068 (ХХVIII), приложение. (1015 UNTS 243).
Организация Объединенных Наций. Генеральная Ассамблея. Резолюция 36/10. U.N. Doc. А/RES/36/10.