Реформи Івана IV Грозного
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
?иражала і захищала урядова декларація.
Закономірним результатом політичних подій 27 лютого став закон від 28 грудня 1549 р., який являв собою початок реалізації політики, проголошеної в декларації Івана Грозного від 27 лютого. Закон від 28 лютого був прийнятий без участі бояр: добившись від них прийняття умов, сформульованих в царській декларації, уряд Івана IV не врахував за потрібне передавати на розгляд бояр текст нового закону і він був прийнятий на засіданні ближньої думи за участю митрополита Макарія.
Розгляд матеріалів, повязаних з лютневою декларацією Івана Грозного, показує, що до цього часу політика уряду вже визначилась як політика захисту інтересів поміщиків (дітей боярських) і боротьби за ліквідацію наслідків боярського свавілля часів боярського правління. Виступ царя в ролі захисника інтересів дітей боярських, майбутнього дворянства, це безумовно початок політики, що досяг свого повного розвитку в період опричнини.
Уряд Івана Грозного, виступаючи проти бояр і на захист дітей боярських поміщиків, прагнув представити себе захисником всех крестьян царствия своего. Очевидна мета полягала в тому, щоб заявами про захист всіх селян прикрити справжні наміри. Особливо яскраво тенденція зобразити політику уряду Івана IV як таку, що має всенародний характер, виступає в промові Івана Грозного на Стоглавому соборі 1551 р. цар виносив на розгляд служителів церкви і всіх бояр наступні питання, так звані Царські питання:
- Про загальний перепис земель.
- Про порядок нагляду за ногайськими послами і гостями.
- Про порядок утримання вдів дітей боярських.
- Про впорядкування справи роздачі маєтків.
- Про застави за кордоном.
- Про мито за перевезення через річку і за проїзд мостом.
- Про монастирські, княжі і боярські слободи та ін.
Головне місце в програмі урядових заходів займало земельне питання. Удільна його вага в розробленому Іваном Грозним плані реформ виступає уже в тому факті, що із загальних 12 пунктів, з яких складались Царські питання, 5 присвячені земельним справам. План уряду передбачав загальний перегляд земельних володінь, що знаходились у служилых людей. Необхідність цього заходу мотивували тим, що роки боярського правління призвели до великих змін в області землеволодіння, які виражались у зосередженні великої кількості земель, на відміну від часів смерті Василя ІІІ, в руках одних, і паралельно з цим йшов процес обезземелення інших. Задача, яка стояла перед урядом, полягала в тому, щоб пожалувати те, чого не вистачало, за рахунок надлишків земель, відібраних у тих, хто збільшив свої володіння в роки правління бояр.
РОЗДІЛ ІІ. РЕФОРМИ ІВАНА IV
2.1 Обрана Рада
Як було сказано вище, в 1545-1547 рр. було здійснено декілька заходів, що були покликані підкреслити перехід всієї повноти влади до молодого самодержця: Іван Васильович почав ходити у військові походи, одружився на Анастасії Романівні, прийняв титул царя.
Послідовні невдачі спроб різноманітних боярських партій назавжди закріпитись при владі, невдоволення низьких верств класу служивих засиллям деяких партій біля престолу, недостатні можливості молодого царя для управління такою великою державою і необхідність проведення багатьох перетворень призвели до створення своєрідної урядової групи компромісу між різними верствами панівного класу, що пізніше отримала назву від Андрія Курбського Обрана Рада. ...Выдвинулось и стало около престола несколько дельных, благомыслящих и даровитых советников - Избранная рада. [2.5.:483]
Роль найбільш яскравих фігур в її складі зіграли люди, які не мали ніяких титулів і які не були повязані ані з царською сімєю, ані з якимись аристократичними кланами родинними звязками. Отже, ніхто не боявся, що вони захоплять владу.
На політичну авансцену часів Обраної Ради виступили священик Благовіщенського собору в Кремлі Сильвестр і царський постільний Олексій Федорович Адашів. Окрім них до Обраної Ради увійшли князь Курлятів, князь Андрій Михайлович Курбський, дяк Іван Михайлович Висковатий і деякі інші представники аристократії.
Думки вчених розходяться стосовно мети цього гуртка і взагалі стосовно того, які люди його складали.
Платонов стверджує, що це була компанія бояр, обєднаних з метою захопити владу, тобто політика Ради виражали інтереси людей, що входили до її складу. ...Частный кружок, созданный временщиками для их целей, и поставленный ими около царя не в виде учреждения, а как собрание доброхотающих друзей. [2.10.:98]
Інша група вчених, зокрема Зимин і Смирнов, вважають, що ця група бояр виражали інтереси дворянства і далекоглядних кіл боярства. Избранная Рада ...явилась проводником дворянских интересов. [2.3.:324]
Всього 10 років існувала Обрана Рада. Але навіть за цей короткий строк державний і соціальний устрій Росії зазнав колосальних змін, які не відбувались до цього кілька десятиліть помірного розвитку. Обрана Рада виникла не раніше 1549 р., а перестала існувати вже у 1560 р.
Виходячи з цього, я вважаю, що Обрана Рада носила продворянський характер. Виражати власні інтереси ця група людей не могла, бо зміни, які відбулись в державі в 1550 р. надто масштабні, щоб бути побічним продуктом діяльності, спрямованої на власне збагачення. Отже, друга група істориків була ближча до істини.
Обрана Рада розробили проект реформ. Одночасно свої челобитные подавав царю публіцист Іван