Реформаторський рух в Китаї
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Зміст
Вступ
1 Передумови та причини виникнення реформаторського руху в Китаї
2 Програма реформ Кан Ю-вея
3 Сто днів реформ в Китаї
Висновки
Список використаної літератури:
Вступ
Остання четверть XIX століття була насичена важливими історичними подіями, що наклали глибокий відбиток на нею подальшу історію Китаю. В цей період в країні почала формуватись сучасна промисловість, розпочався розвиток капіталістичних відносин в місті і товарно-грошових відносин на селі, активізувався процес формування загальнокитайського ринку і залучення Китаю до системи світової торгівлі. Проте правлячі кола країни, очолювані реакційною маньчжурською Цинською династією, виявились неготовими до нових перетворень, ініційованих буржуазними суспільними силами, чинили перешкоди на шляху розвитку капіталістичних відносин.
В другій половині XIX століття почався розділ Цинськой імперії на сфери впливу капіталістичними державами. Китай не тільки втратив вплив на залежні від нього держави Бірму, Аннам, Корею, Кашмір, Непал, острови Люцю (Рюкю) та інші, але і позбавився своїх одвічних земель Тайваню, Сянгана (Гонконга) і островів Пенхуледао. Уряд був змушений передати в оренду іноземним державам Цзяочжоувань, Цзюлун, Гуанчжоувань, Вейхайвей, Люйшунь (Порт-Артур), надати в великих китайських містах земельні ділянки під іноземні концесії і дати згоду на надання іноземцям спеціальних прав і привілеїв, грубо порушуючи суверенітет країни. Китай все більше перетворювався на півколонію капіталістичних держав.
Наслідки японо-китайської війни, що ознаменувала собою крах політики самопосилення, яка здійснювалась протягом 35 років, і призвела до захоплення іноземними капіталістами китайських територій і важливих позицій в економіці країни, викликали рух протесту з боку молодої китайської буржуазії і ліберальних поміщиків, який досяг свого найбільшого розвитку в 1898 році. Але цей рух за реформи, що мали на меті зміцнити позиції Китаю на зовнішньополітичній арені, подолати відсталість, охопив порівняно невелику верству освічених і здравомислячих людей, аби досягти значних успіхів. Маньчжурська монархія ще продовжувала відігравати роль світової сили, єдиного гаранта підтримання цілісності китайської держави і незмінності своїх позицій в ній, хоча справлятися з цим ставало дедалі важче.
Актуальність. Вивчення даної проблематики дозволяє визначити основні причини краху реформ, який породив у відповідь могутню хвилю репресій, що викликали підтримку з боку мас китайського населення. Китай побачив в спробі реформ підступи іноземців, почалися відкриті антиіноземні виступи, для придушення яких були використані війська, що в свою чергу викликало радикалізацію масових виступів, зокрема, повстання іхетуаней. Можна лише припустити, яким би шляхом міг піти розвиток цієї величезної держави, за умови реалізації реформ, яких багато чисельних жертв, зовнішньополітичних і внутрішніх проблем можна було б уникнути. Дана тема актуальна ще й у звязку з її незначним висвітленням у доступній літературі.
Зокрема, чи не найбільш повно і ґрунтовно висвітлена ця проблема в монографії С. Л. Тихвинського Движение за реформы вКитае в конце ХІХ века. Лана монографія спирається на багатий фактичний матеріал, першоджерела, подає розлогі свідчення про становище Цинської імперії даного періоду, початок та основні течії реформаторського руху, теоретичне обґрунтування необхідності реформ та наслідки. Незважаючи на застарілі методологічні засади, монографія Тихвинського найбільш повно висвітлює дону проблематику.
Книга китайського автора Фань Вень-Лань Новая история Китая в двох томах. Дане видання, незважаючи на солідний вік, містить багату інформацію про розвиток реформаторського руху, погляди і ідеї Кан Ю-вея, сто днів реформ.
Цю проблему викладено у монографії за редакцією А.В. Мєліксєтова История Китая, Васильєва Л.С. История Востока, на сторінках Всемирной истории: Национально-освободительные войны ХІХвека.
Деяку інформацію можна знайти на сторінках таких монографій як Очерки истории Китая Симоновская Л.В., Еренбург Г.В., Юрьев М.Ф., История Китая в епоху империализма та Очерки по новойи новейшей истории Китая Єфімова Г.В., История стран Азии и Африки в новое время за редакцією Стопцовой, Нова історія країн Азії і Африки Губера А.А. і Хейфіца А.Н., Колониальная политика капиталистических держав на Дальнем Востоке.1860-1895 Нарочницького А.Л, та багатьох інших.
Окремі аспекти, що стосуються становища Китаю, політики іноземних держав, розгортання реформаторського руху, його наслідків та аспектів міститься на сторінках періодичних видань, таких як Вопросы истории, Проблемы Дальнего Востока, Азия и Африка сегодня тощо.
Обєктом дослідження даної курсової роботи є процес розгортання руху за реформи в Китаї та боротьба за їх реалізацію.
Предметом дослідження є проект реформ Кан Ю-вея, спроби його реалізації та їхні наслідки.
Мета даної курсової роботи полягає у всебічному розгляді того положення в якому знаходився Китай в останній третині ХІХ століття; виявити передумови і причин виникнення реформаторського руху; простежити шляхи реалізації реформ та їхні наслідки; обґрунтувати причини поразки реформаторського руху, наслідки для політичного, соціально-економічног