Реформаторський рух в Китаї
Информация - История
Другие материалы по предмету История
? того, щоб перейти до реформ. В 1895 році Річард Тімоті приїхав до Пекіна, де він наніс візити впливовим урядовцям в уряді і подав на імя імператора просторовий доклад, озаглавлений Новий політичний курс. Загальний зміст докладу зводився до того, що для перетворення Китаю потрібно здійснити наступні заходи: 1) реформу освіти малася на увазі головним чином посилка урядовців за межу для навчання і підвищення знань чиновництва; 2) заходи економічного характеру головним чином стимулювання розвитку всіх галузей економіки; 3) заходи безпеки, що полягали головним чином в вступі до таємного союзу з державами, наймогутнішими і несучими найбільшу відповідальність за підтримку порядку для отримання від них допомоги, і запрошенні європейців для підготовки армії в цілях самозахисту; 4) заходи духовного оновлення, що полягали головним чином в використовуванні іноземців китайських урядовців для спільної роботи з ними . Деякі з цих чотирьох положень були у той час предметом постійних обговорень реформаторів, інші ж запозичали з таємного плану англо-американських імперіалістів, розрахованого на знищення Китаю. Цей план особливо ясно розкривався в самій останній статті: заходи, які Китаю необхідно зробити в даний момент. В цій статті мовилося: 1) запросити двох європейців, яким можна вірити і які розроблять заходи для підписання з Великою Небесною імперією договору і встановлення дружніх відносин, щоб гарантувати мир на 10 років; 2) заснувати Управління нової політики у складі 8 генеральних директорів 4 китайців і 4 європейців. Європейськими генеральними директорами можуть бути: стільки-то англійців (кращих), стільки-то американців (самих гідних). Управління нової політики вирішуватиме різні питання; воно може призначати фахівців різних національностей і прикомандировувати до них китайських урядовців для сумісного ведення справ; 3) для будівництва залізниць будуть запрошені європейці, для цього ж будуть запрошені як консультанти відомі європейські фахівці по управлінню залізницями; з ними працюватимуть два китайські урядовці; 4) деяка кількість генеральних директорів Управління нової політики займеться питаннями позик і репарацій і працюватиме спільно з міністром фінансів Китаю; 5) дозволити англійцям (таким) і американцям (таким) у будь-який час одержувати аудієнцію у імператора і детально докладати йому з усіх питань, що стосується західних країн; 6) газетну справу Китаю очолять англієць Джон Фрейер і американець Джільберт Рейд; 7) міністерством освіти керуватимуть спільно з китайським міністром німці (такі) і американці (такі); 8) для забезпечення безпеки слід запросити осіб, досвідчених у військовій справі і яким можна довіряти.
Ознайомившись з цим новим курсом, імператор Цзай Тянь коливався але його міністри Вен Тун-хе, Сунь Цзя-най (наставники імператора), Вень Тін-ши (наближений імператора) і інші піддалися на домовленості і, ознайомившися з повідомленнями про останні події, стали схилятися до реформ.
В 1888 році в столицю для здачі державного іспиту прибув Кан Ю-Вей, вже що здав іспити на право заняття посад в провінції. Він походив з родини гуандунського шенші і мав гарну конфуціанська освіту. На іспитах він написав Меморандум з 10 тисяч слів, в якому просив здійснити реформи і перетворення. Загальний зміст листа зводився до трьох положень: змінити існуючий порядок, проникнути в душу народу, з повагою відноситися до ближнього. Заперечуючи проти реформ проіноземної кліки, він писав: нині не можна сказати, що в країні не було анінайменшої зміни старих порядків; у нас, наприклад, запрошуються іноземні фахівці, відкриваються торгові контори, учбові заклади, йде розробка корисних копалин, створюються компанії, використовуються телеграф, машини, пароплави, броненосці. Але у нас не видно ніякої користі від цього, навпаки, погані люди під маркою цих перетворень переслідують свої корисливі цілі. На Заході здійснення цих перетворень укріплює державу, в Китаї ж лише шкодить. В чому причина? В тому, що імператор стоїть дуже високо і відчуття низьких до нього не доходять... Звідси маса недоліків, і від хороших планів і методів виходить лише величезна шкода.
Краще вже не братися за викорінювання недоліків. Міняти або залишати без зміни абсолютистську політику саме з цього питання почалися розбіжності між проіноземною клікою, що представляла інтереси бюрократії і компрадорів, з одного боку, і інший реформаторами як представниками капіталізму.
Меморандум складався з двох частиню. Перша містила доводи проти Симоносекського миру і поради як продовжити війну. Друга програму перетворень в галузі політики, економіки, культури, військової справи. Пропонувалось покарати сановників, що винні у поразці, перенести столицю в Сіань, реорганізувати армію за західними зразками, висувати молодих і талановитих військових, політиків, чиновників. Щоб зупинити розподіл Китаю на сфери вплив, вимоги зміни старих методів державного керівництва, ліквідувати непотрібні установи, налагодити випуск паперових грошей і монет державним банком. Заклик підняти конкурентноспроможність китайських підприємств.
Ці сміливі думки Кан Ю-вея знайшли підтримку серед невеликого числа урядовців з партії імператора, але ніхто не наважувався довести їх до зведення імператора. Вони відображали інтереси нової буржуазії, тих землевласників, які були повязані з зовнішньою торгівлею. Сюй Тун, крупний сановник партії імператриці від?/p>