Рефлекси в регуляцiСЧ постави
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Змiст
Вступ2
1. Загальна характеристика постави3
2. Поняття про рухову дiяльнiсть4
3. Рефлекторна природа мязового тонусу5
4. Значення рiзних вiддiлiв головного мозку в регуляцiСЧ тонусу скелетних мязiв7
5. Настановнi рефлекси.9
Висновки13
Список використаноСЧ лiтератури15
Вступ
Постава положення, що приймаСФ людське тiло, розташування тiла, голови i кiнцiвок стосовно один одного.
З термiном постава звязаний цiлий ряд досить складних понять з областi фiзичноСЧ культури, фiзiологiСЧ i бiомеханiки людини: положення тiла, поза, стояння, ходiння.
Постава характеризуСФться вiдносною нерухомiстю. Розповсюдженi пози людини ортоградна (поза стоячи, сидячи) i горизонтальна (лежачи, навколiшках). ВивчаСФться бiомеханiкою, фiзичною культурою i фiзiологiСФю. Поза як правило пiдтримуСФться за рахунок балансу сегментiв тiла, тонiчноСЧ напруги мязiв, що пiдтримують суглобнi кути, i взаСФмодiСЧ з опорою.
Регуляцiя постави складна i здiйснюСФться за участю рiзних рiвнiв центральноСЧ нервовоСЧ системи, а при довiльних змiнах постави i кори головного мозку.
1. Загальна характеристика постави
Поставою називаСФться закрiплення частин кiстяка у визначеному положеннi.
Органiзацiя постави необхiдна для подолання сили земного тяжiння. Постава людини служить для збереження рiвноваги тiла в станi рухового спокою i при виконаннi статичноСЧ чи динамiчноСЧ роботи, а також для фiксацiСЧ ряду суглобiв, необхiдноСЧ для здiйснення руху в iнших суглобах.
При багатьох видах трудовоСЧ i спортивноСЧ дiяльностi людинi приходиться приймати новi незвичайнi постави, без яких неможливий рух. Постава, прийнята при роботi, називаСФться робочою позою. Правильна СЧСЧ органiзацiя сприяСФ пiдвищенню працездатностi людини. Нарештi, велике значення мають передробочi змiни постави, що заздалегiдь компенсують можливi змiни центра ваги тiла i запобiгають його падiння, а також перешкоджають дiСЧ реактивних сил. РеакцiСЧ пiдтримки постави забезпечуються найчастiше тонiчною напругою мязiв, а при великих навантаженнях i при корекцiях, фазними скороченнями мязiв, що виправляють поставу.
Пiд час вiдпочинку чи виконання роботи людина вибираСФ найбiльш зручну позу, при якiй можливо мiнiмальна напруга скелетних мязiв. Органiзацiя такоСЧ оптимальноСЧ пози часто вимагаСФ тривалого тренування. Наприклад, при стрiлянинi з положення стоячи тiльки у висококвалiфiкованих стрiльцiв тонiчна активнiсть мязiв, що забезпечують стояння, мiнiмальна (на електромiограмi реСФструСФться найменша електрична активнiсть мязiв). У спортсменiв низькоСЧ квалiфiкацiСЧ i новачкiв спостерiгаСФться значна напруга цих мязiв.
Частковим випадком реакцiй постави СФ пiдтримка заданого зусилля мяза i заданого суглобного кута. Зусилля мязiв не зберiгаються постiйними. Щораз, коли мяз розслаблюСФться i виникають вiдхилення вiд заданого чи зусилля вiд визначеного положення кiсток, зявляються невеликi фазнi скорочення працюючих мязiв, що виправляють цi вiдхилення. Наростання зусилля мязiв досягаСФться завдяки збiльшенню числа активних альфа-мотонейронiв спинного мозку. Таким чином, збереження постiйного зусилля i суглобного кута пiдтримуСФться як тонiчними, так i фазними скороченнями мязiв.
Вiдомо, що людина може (особливо в результатi мязового тренування) дуже точно дозувати зусилля своСЧх мязiв i визначати положення суглобiв. РЖнформацiю про положення кiнцiвок повiдомляють у кору великих пiвкуль багато рецепторiв мязовi i сухожильнi, зоровi, шкiрнi, але особливо велике значення мають рецептори суглобних сумок.
Позно-тонiчнi реакцiСЧ мязiв часто бувають короткочасними, тому що виникають тiльки у визначенi фази руху. Вони сприяють, зокрема, фiксацiСЧ суглобiв при вiдштовхуваннi вiд опори в процесi ходьби. Електромiографiчнi дослiдження ходи показали, що поряд з роботою мязiв-антагонiстiв, що викликають згинання i розгинання нижнiх кiнцiвок (наприклад, переднього великогомiлкового мяза i iкроножного мяза ноги), у фазу вiдштовхування носком вiд опори вiдбуваСФться тонiчна напруга мязiв стопи, що фiксують СЧСЧ звiд.
2. Поняття про рухову дiяльнiсть
Рухова дiяльнiсть мiстить у собi процеси здiйснення рухових актiв i процеси пiдтримки пози.
В основi руховоСЧ дiяльностi людини лежать 2 форми механiчноСЧ реакцiСЧ мязових волокон:
СЧх фазне (тетанiчне) скорочення
тривала тонiчна напруга.
Фазна дiяльнiсть забезпечуСФ швидкi i сильнi скорочення мязiв при виконаннi рухiв, а також корекцiСЧ постави. Цi скорочення здiйснюються швидкими руховими одиницями. Тонiчна напруга вiдрiзняСФться вiд фазноСЧ повiльним розвитком, бiльшою економiчнiстю, перевагою iзометричного режиму i переважною участю повiльних рухових одиниць. Вона лежить в основi пiдтримки визначеноСЧ пози тiла. Якщо при пiдтримцi постави потрiбно значне зусилля мязiв (наприклад для виконаннi кута в упорi), то включаються фазнi скорочення мязiв.
Процеси пiдтримки постави i рухових актiв скелетних мязiв тiсно звязанi мiж собою. З одного боку, руху завжди вiдбуваються на тлi визначеноСЧ пози тiла; з iншого боку, процеси пiдтримки постави забезпечуються не тiльки тонiчною напругою мязiв, але i СЧх фазною дiяльнiстю.
У руховiй дiяльностi людини розрiзняють довiльнi i мимовiльнi рухи i пози. Довiльнi ру