Рефлекси в регуляцiСЧ постави
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?и виробляються за участю свiдомостi, а в мiру СЧхнього освоСФння можуть вiдбуватися i несвiдомо. Ведучу роль у здiйсненнi довiльних рухiв грають вищi iнтегративнi областi кори великих пiвкуль (лобовi частки й iн.). Ще до СЧхнього виконання в мозку створюСФться модель майбутнього руху, його програма. Людина усвiдомлюСФ мету цього руху чи необхiднiсть прийняття визначеноСЧ пози. У процесi виконання рухового акта вiн, вносячи корекцiСЧ в його виконання, домагаСФться запрограмованого результату дiСЧ.
Мимовiльнi рухи i пози, виконуванi несвiдомо, СФ переважно безумовними рефлексами (орiСФнтованими, захисними й iн.). Мимовiльними також стають тi довiльнi рухи i пози, що автоматизуються при багаторазовому СЧхньому повтореннi. Мимовiльна рухова дiяльнiсть може здiйснюватися рiзними вiддiлами нервовоСЧ системи.
3. Рефлекторна природа мязового тонусу
У пiдтримцi тонiчноСЧ напруги мязiв бере участь складна багаторiвнева система нервових центрiв, що знаходиться пiд контролем кори великих пiвкуль. Численнi досвiди на тварин, а також спостереження за порушеннями мязовоСЧ дiяльностi у людини в клiнiцi дозволили виявити значення окремих дiлянок мозку в здiйсненнi i регуляцiСЧ мязового тонусу.
По своСЧй природi мязовий тонус СФ рефлекторним актом.
Для виникнення тонусу в мязах достатня вже рефлекторна дiяльнiсть спинного мозку. Однак тонкий перерозподiл тонусу мiж рiзними мязами, необхiдне для протiкання реакцiй цiлiсного органiзму, здiйснюСФться бiльш високими поверхами центральноСЧ нервовоСЧ системи, а його довiльна регуляцiя корою великих пiвкуль.
У найбiльш простому випадку поява тонусу обумовлена скороченням мяза у вiдповiдь на роздратування пропрiорецепторiв при СЧСЧ розтяганнi. Такий рефлекс, здiйснюваний спинним мозком називаСФться мiотатичним рефлексом на розтягання. Якщо це розтягання тривале, то рефлекторне скорочення носить теж тривалий тонiчний характер. При розтяганнi мяза збуджуються чуттСФвi нервовi закiнчення в мязових веретенах. РЖмпульси вiд них направляються по товстим аферентним волокнах у переднi роги спинного мозку, де безпосередньо (без участi вставних нейронiв) передаються на альфа-мотонейрони i викликають скорочення мязiв. Така ж двонейронна рефлекторна дуга лежить в основi аналогiчного сухожильного рефлексу скорочення мяза при ударi по його сухожиллю. До сухожильних рефлексiв вiдносять рефлекс ахилова сухожилля, колiнний рефлекс i iн.
У природних умовах основним подразником рецепторiв мязових i сухожильних веретен СФ сила ваги, що розтягуСФ кiстяковi мязи, особливо мязи-розгиначi. Ураження спинного мозку приводить до зникнення тонусу мязiв.
Ступiнь тонiчноСЧ напруги мяза залежить вiд частоти iмпульсiв, що посилаються до нього тонiчними альфа-мотонейронами. Частота розрядiв альфа-мотонейронов, у свою чергу, регулюСФться iмпульсами вiд пропрiорецепторiв того ж самого мяза. Виходить замкнуте кiльце мiж мязом та мотонейронами, що його iнервують. Однак потоки iмпульсiв у цьому кiльцi можуть регулюватися вищерозташованими поверхами нервовоСЧ системи за допомогою гама-мотонейронiв спинного мозку. Розряд гама-мотонейронiв пiдвищуСФ чутливiсть мязових веретен. У результатi збiльшуСФться потiк iмпульсiв вiд рецепторiв до альфа-мотонейронiв i вiд альфа-мотонейронiв до мяза. Тим самим пiдвищуСФться мязовий тонус.
Активнiсть гама-мотонейронiв знаходиться пiд контролем ретикулярноСЧ формацiСЧ стовбура мозку. У регуляцiСЧ СЧхньоСЧ дiяльностi, а отже, i в регуляцiСЧ тонусу скелетних мязiв беруть участь мозочок, пiдкiрковi й iншi структури екстрапiрамiдноСЧ системи. Вищий контроль здiйснюСФться корою великих пiвкуль.
4. Значення рiзних вiддiлiв головного мозку в регуляцiСЧ тонусу скелетних мязiв
У регуляцiСЧ тонусу бере участь, крiм спинного мозку, також повiльна частина пiрамiдноСЧ системи i рiзнi структури екстрапiрамiдноСЧ системи (пiдкiрковi ядра, червонi ядра i чорна субстанцiя середнього мозку, мозочок, ретикулярна формацiя стовбура мозку, вестибулярнi ядра довгастого мозку).
Рiзнi вiддiли головного мозку, посилаючи iмпульси до вставних нейронiв i мотонейронам спинного мозку, можуть регулювати тонус скелетних мязiв, змiнюючи тим самим познi i руховi реакцiСЧ органiзму. Вплив на мязовий тонус роблять обидвi системи головного мозку як специфiчна, так i неспецифiчна.
Неспецифiчна система викликаСФ загальну змiну тонусу рiзних мязiв: посилення тонусу здiйснюСФ вiддiл середнього мозку, що активуСФ, а пригнiчення гальмуючий вiддiл довгастого мозку.
Специфiчнi системи дiють вибiрково на окремi групи мязiв. Посилення тонусу мязiв-згиначiв викликають кортико-спiнальна, кортико-рубро-спiнальна i частково кортико-ретикуло-спiнальна системи (остання робить також неспецифiчний дифузiйний вплив). Одночасно цi системи знижують тонус мязiв-розгиначiв. На противагу СЧм вестибуло-спiнальна система пiдвищуСФ тонус мязiв-розгиначiв i гальмуСФ тонiчну напругу мязiв-згиначiв. Змiни тонусу можуть вiдбуватися дуже швидко, нерiдко випереджаючи руховi акти. Це дозволяСФ органiзму пiдготуватися до необхiдного руху, заздалегiдь змiнивши позу тiла.
У досвiдах на тваринах було показано, що при перерiзаннi головного мозку мiж довгастим i середнiм мозком рiзко пiдвищуСФться тонус мязiв-розгиначiв. Це явище було названо децеребрацiйною ригiднiстю (децеребрацiя позбавлення тварини усiх вiддiлiв головног