Рефлекси в регуляцiСЧ постави
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
о мозку вище довгастого, а ригiднiсть це твердiсть). Пiсля децеребрацiСЧ у кiшки напруженi мязи спини, голова закинута назад, а хвiст i кiнцiвки витягнутi. Цього не вiдбуваСФться в цiлiсному органiзмi, тому що вплив з вестибулярних ядер довгастого мозку, що пiдсилюють тонус мязiв-розгиначiв, врiвноважуються в необхiдному ступенi впливами iнших спадних систем, що пiдсилюють тонус мязiв-згиначiв. Правильний розподiл тонусу рiзних мязiв, що лежить в основi органiзацiСЧ визначеноСЧ пози, забезпечуСФться дiяльнiстю мозочка, пiдкiркових ядер (смугастого тiла i блiдого ядра) i кори великих пiвкуль.
Мозочок не маСФ прямих звязкiв зi спинним мозком, але через червонi ядра середнього мозку пiдвищуСФ тонус мязiв-згиначiв, а через вестибулярнi ядра довгастого мозку пiдсилюСФ тонус мязiв-розгиначiв. Ураження мозочка порушують правильний перерозподiл тонусу скелетних мязiв, що змiнюСФ не тiльки познi, але i руховi реакцiСЧ органiзму. При мозочкових розладах унаслiдок зниження i ненормального розподiлу тонусу мязiв кiнцiвок порушуСФться хода (атаксiя). Блiде ядро гнiтить тонус мязiв, а при його поразках тонус пiдсилюСФться. Смугасте тiло, регулюючи дiяльнiсть блiдого ядра, знижуСФ його пригнiчуюючу дiю. Вищий контроль тонiчноСЧ активностi мязiв здiйснюСФ кора великих пiвкуль, зокрема СЧСЧ моторнi, премоторнi i лобнi областi. З СЧСЧ участю вiдбуваСФться вибiр найбiльш доцiльноСЧ для даного моменту пози органiзму, забезпечуСФться СЧСЧ вiдповiднiсть руховим задачам.
БезпосереднСФ вiдношення до регуляцiСЧ тонусу мають повiльнi пiрамiднi нейрони кори так називанi нейрони положення, що утворять повiльну частину кортико-спiнального шляху (пiрамiдного тракту). Цим шляхом передаються прямi корковi впливи на спинний мозок. Крiм того, змiнюючи активнiсть ретикулярноСЧ формацiСЧ стовбура мозку, пiдкiркових ядер, мозочка, ядер середнього i довгастого мозку, кора великих пiвкуль робить через них рiвнобiжний вплив на тонус мязiв.
5. Настановнi рефлекси
Цi рефлекси сприяють збереженню пози. До них вiдносяться статичнi i статодинамiчнi рефлекси, у здiйсненнi яких велике значення маСФ довгастий i середнiй мозок.
Вони дозволяють у вiдповiдь на визначенi стимули перерозподiляти мязовий тонус (рефлекси збереження пози) чи нормалiзувати положення тiла (випрямнi рефлекси).
У позних рефлексах беруть участь переважно мяза тулуба i проксимальних вiддiлiв кiнцiвок. Сигнали, що надходять до них по олiго- i полiсинаптичних шляхах, виникають в аференах шийних мязiв i лабiринту (вестибулярного апарата) звiдси термiн тонiчнi шийнi лабiринтовi рефлекси. Два цi види аферентацiСЧ, запускаючи такi рефлекси, взаСФмодiють. Нещодавнi електрофiзiологiчнi дослiдження показали, що рефлекторна корекцiя пози обумовлена мультимодальною сенсорною конвергенцiСФю, у якiй беруть участь також шкiрнi i зоровi аференти.
Статичнi рефлекси виникають при змiнi положення тiла чи його частин у просторi:
при змiнi положення голови в просторi це так називанi лабiринтовi рефлекси, що виникають у результатi подразнення рецепторiв вестибулярного апарата;
при змiнi положення голови стосовно тулуба шийнi рефлекси, iз пропрiорецепторiв мязiв шиСЧ;
при порушеннi нормальноСЧ пози тiла випрямнi рефлекси з рецепторiв шкiри, вестибулярного апарата i сiткiвки ока.
Вiдмiнною рисою лабiринтових тонiчних рефлексiв СФ пiдвищення чи зниження тонусу мязiв усiх чотирьох кiнцiвок, спрямоване на компенсацiю вiдповiдного руху голови для попередження можливого падiння при перемiщеннi в просторi.
Наприклад, при вiдхиленнi голови назад пiдвищуСФться тонус мязiв-розгиначiв спини, а при нахилi вперед тонус згиначiв (лабiринтовий рефлекс). Подiбнi реакцiСЧ мають мiiе при виконаннi багатьох фiзичних вправ. Так, виконання гiмнастом стiйки на кистях полегшуСФться при вiдхиленнi голови назад виконання угруповання пiд час стрибкiв у воду чи акробатичних стрибкiв при нахилi голови вперед.
Випрямнi рефлекси це послiдовнi скорочення мязiв шиСЧ i тулуби якi забезпечують повернення тiла у вертикальне положення тiмям догори.
Рефлекси випрямлення звязанi, у першу чергу, з подразненням вестибулярних рецепторiв при неприродному положеннi голови (природне положення вертикальне положення тулуба головою нагору). При цьому запускаСФться ланцюг послiдовних рухiв, спрямованих на вiдновлення зазначеноСЧ пози. Спочатку вiдновлюСФться правильне стосовно лiнiСЧ обрiю положення голови, що СФ результатом рефлекторного впливу з рецепторiв вестибулярного аналiзатора на мотонейрони мязiв шиСЧ. Потiм, слiдом за головою, приймаСФ природну (вертикальну) позу i тулуб. Дана частина рефлексiв запускаСФться в основному подразненням пропрiорецепторiв мязiв шиСЧ.
Крiм вестибулярного аналiзатора i пропрiорецепторiв мязiв шиСЧ, у здiйсненнi випрямних рефлексiв беруть участь i рецептори поверхнi тiла, зiр. Починаючи з перших годин пiсля народження дитина лежить на твердiй поверхнi, подразнюючи рецептори шкiри, поступово придушуСФ зазначений рефлекс.
Випрямнi рефлекси дуже наочно виявляються при навчаннi плаванню. Коли людина, що не вмiСФ плавати, занурюючись у воду, намагаСФться зайняти горизонтальне положення, то вiдсутнiсть звичного подразнення рецепторiв шкiри приводить до спрацьовування зазначеного ланцюга рефлекторних рухiв: пiднiмаСФться голова, потiм вертикальне положення приймаСФ i тулуб людина встаСФ на дно.
Статодинамiчнi рефлекси вi