Рефлекси в регуляцiСЧ постави
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?буваються пiд час рухiв. Один з них - це поворот, що вiдбуваСФться у вiльному падiннi. Так, кiшка завжди падаСФ на лапи незалежно вiд того, у якiм положеннi вона почала падати. Статодинамiчнi рефлекси викликаються як макулярними органами, так i напiвкружними каналами.
РЖншим статодинамiчним рефлексом СФ "ефект лiфта" на вiльне падiння, при якому пiдсилюСФться тонус розгиначiв, коли тварина рухаСФться вниз.
Серед статодинамiчних рефлексiв особливо видiляСФться вестибулярний нiстагм. Вiн складаСФться з послiдовних рухiв очей, викликаних вестибулярною активнiстю, коли очi рухаються вбiк, протилежний обертанню тiла, завдяки чому напрямок погляду залишаСФться незмiнним. Це компенсаторний рух очей, зрозумiло, ефективний тiльки у визначених границях обертання. До того як око досягне межi свого латерального руху, вiдбуваСФться СЧхнiй швидкий рух у бiк обертання - вони спрямовуються вперед i фiксуються на новiй крапцi. За цiСФю швидкою фазою випливаСФ новий повiльний рух, що знову компенсуСФ обертання.
Обертання голови чи тулуба навколо вертикальноСЧ осi практично дiСФ тiльки на горизонтальнi напiвкружнi канали. При цьому вiдхилення купул в обох горизонтальних каналах викликаСФ горизонтальний нiстагм. Напрямок двох (швидкого i повiльного) компонентiв нiстагму залежить вiд напрямку обертання (i, отже, вiд нахилу купулы). При клiнiчному описi напрямок нiстагму домовилися вважати по швидкiй фазi. РЖншими словами, при "правому нiстагмi" швидка фаза спрямована вправо. Така термiнологiя збiгаСФться з термiнами, прийнятими для оптокiнетичного нiстагму.
При пасивному обертаннi первiсний ефект складаСФться в стимуляцiСЧ вестибулярного апарата, а також вiдносному зсувi видимого свiту. Кожний з цих двох ефектiв сам по собi викликаСФ нiстагм (вестибулярний i оптокiнетичний). Вони доповнюють один одного.
У руховiй дiяльностi людини часто виникають ситуацiСЧ, коли потрiбно придушити цi настановнi рефлекси. Довiльне придушення уроджених настановних рефлексiв довгастого i середнього мозку забезпечуСФться гальмуючими впливами з кори пiвкуль. Наприклад, для спринтера невигiдно раннСФ випрямлення тулуба при стартовому розбiгу, тому корою великих пiвкуль гальмуСФться випрямний рефлекс.
Дуже важливо, особливо коли мова йде про тонiчнi познi рефлекси, не розглядати рефлекторну дiяльнiсть як чисто автоматичну, при якiй сенсорний вхiд неминуче викликаСФ рухову реакцiю. У дiйсностi рефлекс - це тонко керований процес, що можуть викликати й у значнiй мiрi регулювати вищi центри довiльноСЧ руховоСЧ системи. Автоматизм тонiчних позних рефлексiв виявляСФться тiльки в особливих ситуацiях, наприклад у немовлят (iз ще не сформованим остаточно переднiм мозком) чи в хворих з церебральними порушеннями.
Висновки
Рефлекс - безпосередня реакцiя органiзму на стимул. Прикладом може служити сльозотеча при влученнi в око пилу чи згинання ноги у вiдповiдь на болюче роздратування стопи. Звичайно рефлекс носить бiологiчно доцiльний характер: сльози вимивають дратiвнi смiтинки з ока, а згинання ноги видаляСФ стопу вiд джерела болю. Багато складних реакцiй, такi, як блювота, кашель чи чхання, являють собою комбiнацiю чи послiдовнiсть декiлькох бiльш простих рефлексiв, звязаних один з одним рiзними способами. Первiсне роздратування, навiть обмежене невеликою дiлянкою, може запустити один чи кiлька рефлексiв, що, у свою чергу, iнiцiюють iншi реакцiСЧ, так що може бути приведений у дiю весь органiзм. Багато складних ланцюгiв рефлексiв вивченi експериментально.
Хода i пiдтримка визначеноСЧ пози приклади складноСЧ комбiнацiСЧ рефлексiв. Цi процеси регулюються рiзними вiддiлами ЦНС.
Рiвновага пiдтримуСФться рефлексами без участi свiдомостi. Хоча свiдомий аналiз сприйняття простору можливий, регуляторнi задачi не можуть бути ефективно вирiшенi без участi уроджених рефлексiв. Так, не можна навчитися "слiпому" польоту на лiтаку (тобто в туманi) на основi свiдомих просторових вiдчуттiв; потрiбну iнформацiю повиннi давати прилади.
Рефлекси, викликуванi вестибулярними органами, можна роздiлити на двох груп: так називанi статичнi i статодинамiчнi рефлекси.
Макулярнi органи здiйснюють статичнi рефлекси, що пiдтримують рiвновагу при рiзноманiтних стоячих i похилих положеннях тiла. Компенсаторне обертання очей, особливо добре помiтне в кiшок, але виникаюче й у людей, являСФ собою статичний рефлекс. Завдяки йому на сiткiвцi зберiгаСФться зображення горизонтальних i вертикальних лiнiй. У цьому рефлексi беруть участь шийнi рецептори.
Статодинамiчнi рефлекси компенсують вiдхилення тiла при чи прискореннi уповiльненнi прямолiнiйного руху, а також при обертаннях.
Наприклад, при швидкому пiдйомi пiдсилюСФться тонус згиначiв, i людина присiдаСФ, а при швидкому спуску пiдсилюСФться тонус розгиначiв, i людина випрямляСФться це так називаний лiфтний рефлекс.
При обертаннi тiла реакцiСЧ протиобертання виявляються у вiдхиленнi голови, тiла й око убiк, протилежну руху. Рух очей зi швидкiстю обертання тiла, але в протилежну сторону i швидке повернення у вихiдне положення нiстагм око забезпечують збереження зображення зовнiшнього свiту на сiткiвцi очей i тим самим зорову орiСФнтацiю.
Список використаноСЧ лiтератури