Рентгенологiчний метод дослiдження в променевiй дiагностицi

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



Реферат

Тема: "Рентгенологiчний метод дослiдження в променевiй дiагностицi"

Вступ

Рентгенiвське випромiнювання сукупнiсть гальмiвного та характеристичного електромагнiтних випромiнювань хвильовоСЧ природи, дiапазон енергiй яких становить вiд 1 до 1000 кiлоелектрон-вольт (кеВ). Рентгенiвське випромiнювання займаСФ дiлянку електромагнiтного спектру мiж гамма i ультрафiолетовими випромiнюваннями i являСФ собою потiк квантiв (фотонiв), що розповсюджуються прямолiнiйно iз швидкiстю свiтла (300 000 тис. км/с). Цi кванти не мають електричного заряду. Рентгенiвське випромiнювання виникаСФ при гальмуваннi швидких електронiв в електричному полi ядер атомiв речовини (гальмiвне випромiнювання) або при перемiщеннi електрону iз внутрiшньоСЧ орбiти, мiiе якого займаСФ електрон iз зовнiшньоСЧ орбiти (характеристичне випромiнювання). Гальмiвне випромiнювання маСФ безперервний спектр. Характеристичне випромiнювання маСФ незначну енергiю i поглинаСФться склом колби рентгенiвськоСЧ трубки i тому в медичних дослiдженнях не використовуСФться.

Пiд дiСФю високоСЧ напруги на розжаренiй спiралi катода електрони прискорюються i стикаючись з поверхнею анода гальмуються в електричному полi ядер атомiв. Кiнетична енергiя електронiв при цьому перетворюСФться в енергiю рентгенiвського випромiнювання (13%) та теплову енергiю.

Рентгенiвське випромiнювання маСФ наступнi властивостi:

  1. Велика проникна здатнiсть
  2. Прямолiнiйне розповсюдження вiд анода зi швидкiстю свiтла.
  3. Поглинальна та розсiювальна здатнiсть.
  4. Поляризацiя.
  5. ВикликаСФ свiтiння ряду хiмiчних сполук (люмiнофорiв). На цiй властивостi базуСФться рентгеноскопiя методика рентгенiвського просвiчування.

6) Фотохiмiчна дiя. Рентгенiвське випромiнювання здатне дисоцiювати галоСЧднi сполуки срiбла, що входять до складу фотоемульсiй. Це дозволяСФ одержувати рентгенiвськi знiмки.

7) РЖонiзацiйна здатнiсть. Рентгенiвське випромiнювання викликаСФ розпад нейтральних атомiв на позитивно та негативно зарядженi частки.

8) Бiологiчна дiя. Рентгенiвське випромiнювання маСФ здатнiсть викликати змiни в живих органiзмах.

Проникна здатнiсть рентгенiвського випромiнювання залежить вiд довжини хвилi та енергiСЧ його квантiв. Довжина хвилi рентгенiвського випромiнювання коливаСФться вiд 2 до 0, 006 нм. Залежно вiд енергiСЧ рентгенiвське випромiнювання на практицi називають жорстким та

Ступiнь поглинання i ослаблення рентгенiвського випромiнювання рiзними середовищами тим значнiший, чим бiльший порядковий номер елементiв, якi входять до складу речовини, СЧСЧ товщина та щiльнiсть розташування в нiй мяким. Чим менша довжина хвилi, тим жорсткiше випромiнювання, тим бiльша його проникна здатнiсть та навпаки. Прямолiнiйне розповсюдження променiв призводить до проекцiйного збiльшення обСФкту дослiдження.

Пiд час проходження через рiзнi середовища вiдбуваСФться поглинання i розсiювання рентгенiвського випромiнювання. Поглинання вiдбуваСФться тодi, коли рентгенiвський квант, вiдриваючи електрон вiд атома речовини, повнiстю передаСФ йому свою енергiю (електрон, що звiльнився зi сфери притягання атома, називаСФться фотоелектроном, а саме явище фотоефектом, iонiзуСФ середовище. Мiiе вибитого електрона займаСФ електрон iз бiльш вiддаленоСЧ вiд ядра орбiти. Це перегрупування електронiв атома може супроводжуватись утворенням вторинного характеристичного рентгенiвського, ультрафiолетового, видимого або iнфрачервоного випромiнювання.

Ступiнь поглинання i послаблення рентгенiвського випромiнювання рiзними середовищами тим значнiший, чим бiльший порядковий номер елементiв, якi входять до складу речовини, СЧСЧ товщина та щiльнiсть розташування в нiй атомiв. Органiзм людини складаСФться з неоднорiдних тканин (кiстки, мязи, повiтроноснi органи та iншi) з рiзним ступенем поглинання рентгенiвського випромiнювання. Цим зумовлене його застосування для одержання диференцiйованого зображення внутрiшньоСЧ структури органiв i тканин, яке ТСрунтуСФться на iнтерпретацiСЧ рiзних за iнтенсивнiстю тiней.

Розсiювання рентгенiвського випромiнювання вiдбуваСФться внаслiдок зiткнення з атомами речовини i вiдхилення вiд напрямку основного пучка. Коли випромiнювання мяке (енергiя квантiв невелика), вiдбуваСФться пружний удар, пiд час якого квант мякого рентгенiвського випромiнювання стикаСФться з електроном внутрiшньоСЧ орбiти атома, а енергiя його недостатня, щоб пiдняти цей електрон на поверхню атома, тому рентгенiвське випромiнювання вiдхиляСФться вбiк, не змiнюючи довжини хвилi. В обох випадках спостерiгаСФться класичне розсiювання

Зiткнення квантiв м якого випромiнювання з електронами атомiв може привести до змiни напрямку руху без втрати енергiСЧ. Це так зване класичне розсiювання.

Якщо мяке рентгенiвське випромiнювання стикаСФться з вiльним електроном або електроном внутрiшньоСЧ орбiти атома, то вiдбуваСФться непружний удар, внаслiдок якого квант випромiнювання передаСФ свою енергiю електрону (електрон вiддачi) та закiнчуСФ своСФ iснування, а електрон перемiщуСФться на бiльш високий енергетичний рiвень або вибиваСФться за межi атома. Такий електрон зветься фотоелектроном, а це явище фотоефектом. а сам у виглядi кванта розсiювання перетворюСФться у випромiнювання з бiльшою довжиною хвилi та вiдхиляСФться вбiк вiд початкового