Рентгенологiчний метод дослiдження в променевiй дiагностицi
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ористанням рентгенiвських касет все ще являСФться найбiльш важливою, по частотi використання, радiологiчною методикою. Дану методику також називають повнорозмiрною рентгенографiСФю, оскiльки анатомiчнi структури вiдображаються вiдповiдно справжнiм розмiрам, з деяким геометричним збiльшенням. Ця технологiя забезпечуСФ отримання статичного зображення з найбiльшим iз всiх методик просторовим розрiшенням.
Створене прямою аналоговою рентгенографiСФю проекцiйне зображення мiстiть всi доступнi рентгенографiСЧ структури вiзуалiзованого трьохмiрного обСФкту (рис. Отримання кiлькох проекцiйних видiв обСФкту (наприклад, фронтальних, бокових, косих) дозволяСФ краще показати, просторовi взаСФмозвязки рiзних структур i покращити вiзуальне уявлення об анатомiСЧ областi, що дослiджуСФться. Крiм цього, традицiйна рентгенографiя дозволяСФ отримувати секцiйнi або пошаровi зображення. Цю технологiю називають томографiСФю (традицiйною), i вона складаСФться з перемiщення рентгенiвськоСЧ трубки i плiвки таким чином, що чiтко вiдображаСФться тiльки вибраний, паралельний плiвцi тонкий шар. Всi iншi елементи розмиваються внаслiдок СЧх нечiткостi, обумовленоСЧ рухом системи (рис.6). Традицiйна томографiя маСФ фундаментальнi вiдзнаки вiд бiльш сучасних томографiчних методик вiзуалiзацiСЧ, таких як КТ, МРТ та iн. Отриманi такими новими методиками секцiйнi зображення мiстять чiтку iнформацiю тiльки о тонких зрiзах тканi. Традицiйне томографiчне зображення, навпаки, мiстiть розмиту iнформацiю о всiх тканинах, розташованих поза зображеноСЧ площини. Використання традицiйноСЧ томографiСЧ та СЧСЧ значимiсть кардинально зменшилась пiсля появи нових методик вiзуалiзацiСЧ.
Пряма рентгеноскопiя
Традицiйна рентгеноскопiя (просвiчування), звичайна в клiнiчнiй практицi до середини шiстдесятих рокiв, тепер в значнiй мiрi застарiла. При цiй методицi потiк рентгенiвських променiв пiсля проходження через тiло людини попадаСФ на флюореiюючий екран, створюючи, таким чином, динамiчне проекцiйне зображення. Рентгенолог маСФ можливiсть безпосередньо вивчати зображення, а захистом вiд рентгенiвських променiв було свинцеве скло. Ця методика особливо широко використовувалась для вивчення динамiчних процесiв, наприклад, ковтання, дихання, серцевих скорочень. Для досягнення припустимоСЧ експозицiйноСЧ дози (яка зараз вважаСФться надто високою) екрану була надто низькою, фактично настiльки низькою, що рентгенологу потрiбна була 15-хвилинна адаптацiя до темноти, перш нiж вiн мiг приступити до просвiчування. Зараз традицiйну рентгеноскопiю замiнила непряма рентгеноскопiя, в якiй використаються посилювачi зображення та телевiзiйна технiка.
Непрямi аналоговi технологiСЧ
При сучаснiй рентгеноскопiСЧ первина проекцiя зображення створюСФться на флюореiюючому екранi, в цiлому, так само, як це робиться при прямих технологiях. Однак, зображення на екранi не вивчаСФться безпосередньо. Екран це частина посилювача рентгенiвського зображення, що збiльшуСФ свiтiння первинного зображення приблизно в 5000 разiв.
Зменшене та посилене зображення, що надходить з посилювача, може бути записано телевiзiйною камерою та показано на монiторi. Крiм того, зображення можна записати малоформатною камерою (формат плiвки 70х70, 100х100мм) чи кiнокамерою (формат плiвки 16мм та 35мм) (рис.7а, б). Запис малоформатною камерою називають флюорографiСФю, а отримане на плiвцi зображення флюорограмою. При флюорографiСЧ отримана пацiСФнтом доза становить приблизно 1/10 дози при повнорозмерноСЧ рентгенографiСЧ, однак якiсть зображення (особливо пространственное разрешение) значно нижче. Кiнофлюорографiя создаСФ схоже на кiно зображення с частотою, наприклад, 50 кадрiв в секунду. Кiнофлюорографiя с 35-мм плiвкою часто використовуСФться при ангiографiчному вивченнi серця та коронарних судин (однак цифровi технологiСЧ поступово замiщають аналоговi).Кiнофiльм звичайно показують на екранi за допомогою кiнопроектора.
Цифровi технологiСЧ
Всi цифровi технологiСЧ та методики на початковому етапi являються аналоговими. РЖнтенсивнiсть свiтла на флюореiюючому екранi, електричний струм, iндукований рентгенiвськими променями в КТ детекторi чи ехосигналом в ультразвуковiм датчику чи магнетизмом в приймаючiй МР-катушцi все це аналогова, безперервна вiдповiдна реакцiя. Три останнi метода компютерна томографiя, ультрасонографiя та магнитно-резонансна томографiя вважаються цифровими технологiями, оскiльки в них аналогова вiдповiдна реакцiя (електричний струм) трансформуСФться в цифрову форму (тобто СЧй вiдповiдають визначеннi цифровi значення). Цифровi технологiСЧ можуть використовуватися також i для проекцiйних рентгенологiчних методик, тому термiн цифрова рентгенографiя звичайно використовуСФться лише в цьому вузькому смiсле.
СправжнСФ цифрове зображення представлене у виглядi цифровоСЧ матрицi, тобто у виглядi числових строк та колонок. Числа можуть вiдображати силу ехосигналу при ультразвуковому дослiдженнi, послаблення рентгенiвських променiв при КТ, магнiтнi властивостi тканин при МРТ чи iнтенсивнiсть флюореiентним екраном свiтла, що iспускаСФться при цифровiй рентгенiвський вiзуалiзацiСЧ. Для показу зображення цифрова матриця трансформуСФться в матрицю видимих елементiв зображення пiкселiв де кожному пiкселю у вiдповiдностi iз значенням цифровоСЧ матрицi присвоюСФться один iз вiдтiнкiв сiроСЧ шкали.
РЖснуСФ кiлька варiантiв отри