Рентгенологiчний метод дослiдження в променевiй дiагностицi
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
напрямку руху. Те саме вiдбуваСФться i тодi, коли квант iз бiльшою енергiСФю (жорстке випромiнювання) стикаСФться з електроном на внутрiшнiй орбiтi атома, вибиваСФ його за межi атома, передаСФ йому частину енергiСЧ, а сам у виглядi фотону розсiювання з бiльшою довжиною хвилi вiдхиляСФться. При цьому виникаСФ явище Компотна. ОстаннСФ вiдбуваСФться лише тодi, коли енергiя кванта приблизно в 10000 разiв перевищуСФ енергiю звязку електрона в атомi. Електрони вiддачi, що вiдриваються вiд цього атома, викликають збудження та iонiзацiю iнших атомiв i молекул середовища. Сам рентгенiвський квант втрачаСФ частину енергiСЧ, передану електрону, i, вiдповiдно, збiльшуСФться довжина хвилi. Пiд час взаСФмодiСЧ рентгенiвського випромiнювання з речовиною одна частина енергiСЧ витрачаСФться у виглядi випромiнювання (енергiя розсiювання), а друга передаСФться електронам середовища, де поглинаСФться (енергiя поглинання). Кiнетична енергiя електронiв пiд час взаСФмодiСЧ з атомами середовища викликаСФ рiзноманiтнi ефекти: часткове вiдновлення кристалiв бромiду срiбла фоточутливоСЧ емульсiСЧ, флуореiенцiю, iонiзацiю, хiмiчнi реакцiСЧ, бiологiчну дiю
Рентгенiвське випромiнювання здатне викликати флюореiенцiю. Ця властивiсть дозволяСФ нам отримати зображення на флюореiюючому екранi або посилити дiю на фотоплiвку завдяки свiтiнню посилюючих екранiв
У склад фоточутливоСЧ емульсiСЧ рентгенiвськоСЧ плiвки входить бромiд срiбла, який при своСЧй активацiСЧ пiд дiСФю рентгенiвського випромiнювання сприяСФ появi прихованого зображення, яке проявляСФться при хiмiчнiй обробцi плiвки.
Рентгенiвське випромiнювання здатне викликати значнi змiни в живому органiзмi, якi вiдбуваються внаслiдок iонiзацiСЧ i збудження атомiв з наступним СЧх розпадом.
Рентгенiвськi апарати будь-якоСЧ конструкцiСЧ мають слiдуючий склад:
1. Генератор рентгенiвського випромiнювання рентгенiвська трубка.
2. Електричнi прилади, що живлять рентгенiвську трубку.
3. Сприймаючi пристроСЧ, що сприймають рентгенiвське випромiнювання
(флуореiiюючий екран, рентгенiвська плiвка).
4. Пульт керування, штативи, на яких укрiплюСФться рентгенiвська трубка.
Основною частиною рентгенiвського апарата СФ рентгенiвська трубка. Це двохелектродний електронно-вакуумний пристрiй для одержання, прискорення та гальмування електронiв. Рентгенiвська трубка маСФ вигляд скляного балона, на полюсах якого впаяно два електроди катод i анод. Катод маСФ спiраль розжарювання i фокусуючий пристрiй для формування потоку електронiв. Анодом СФ масивний мiдний стержень, який на кiнцi скошений пiд кутом 450 або 700 для забезпечення напрямку поширення рентгенiвського випромiнювання, що тут утворюСФться. У центрi скошеноСЧ поверхнi стержня вмонтовано тонку вольфрамову пластинку (дзеркало анода), на якiй гальмуються електрони i утворюСФться рентгенiвське випромiнювання. Вiдстань мiж катодом i анодом не перевищуСФ 12см. У трубцi створюють глибокий вакуум.
Якщо по нитцi розжарювання пропускати електричний струм у кiлька амперiв напругою 415 В, то вона розжарюСФться подiбно до електричноСЧ лампочки, i виникаСФ термоелектронна емiсiя (випускання електронiв) у виглядi електронноСЧ хмарки. В разi пiдведення через пiдвищуючий трансформатор до електродiв трубки струму високоСЧ напруги (в дiагностичних апаратах вiд 3540 до 145 кВ) електрони прямують до анода зi зростаючою швидкiстю (до 200 000км/с) i, стикаючись з речовиною анода, рiзко гальмують. При цьому близько 1% СЧхньоСЧ енергiСЧ перетворюСФться в рентгенiвське випромiнювання, а решта в теплоту, яка нагрiваСФ стержень анода i весь випромiнювач.
Змiнюючи ступiнь розжарювання спiралi катода, можна збiльшувати або зменшувати кiлькiсть електронiв, що при цьому утворюються, а, отже, i дозу рентгенiвського випромiнювання. Пiдвищення напруги на полюсах трубки призводить до зростання швидкостi електронiв, якi викликають утворення рентгенiвського випромiнювання зi збiльшеною енергiю фотонiв (жорсткiстю) та iнтенсивнiстю випромiнювання (енергiСФю випромiнювання, що попадаСФ на одиницю площi поверхнi за одиницю часу),
Щоб запобiгти розплавленню анода теплотою, яка утворюСФться пiд час гальмування електронiв, передбачена система його охолодження повiтрям або трансформаторним маслом.
Чiткiсть рентгенiвського зображення збiльшуСФться зi зменшенням величини електричного i оптичного фокусiв рентгенiвськоСЧ трубки. Це супроводжуСФться зменшенням потужностi трубки.
Плiвка розмiщуСФться в касетi мiж двома флюореiюючими екранами, якi називають посилюючими екранами. Цi екрани ефективно поглинають рентгенiвськi фотони (фотоелектричне поглинання). В процесi поглинання випускаються фотони свiтла, якi СФ головною причиною затемнення плiвки. Реакцiя екранiв на рентгенiвське випромiнення лiнiйна: визначене збiльшення дози випромiнювання супроводжуСФться вiдповiдним зростанням iнтенсивностi випускаСФмого свiтла.
Рентгенiвська касета з плiвкою ефективнiша за плiвку без касети в 101000 разiв; таким чином, використання касети дозволяСФ значно знизити дозу опромiнення. Касета захищаСФ плiвку вiд зовнiшнього свiтла i дозволяСФ експонування при денному свiтлi, а потiм проявлення в темному примiщеннi.
КомбiнацiСЧ екран-плiвка характеристична крива, що показуСФ залежнiсть потемнення фотографiчноСЧ емульсiСЧ вiд експозицiСЧ.
По своСЧй природi рентгенiвське зображення тiньове, а по просторовим взаСФмовiдношенням воно пряме, збiльшене та площинне.
Пряма рентгенографiя з вик