Религия как потребность мировоззрения
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?стичнi можливостi. Тому даний пласт мiфологiчного мислення продовжуСФ iснувати i в умовах розвинутих суспiльств i служить висхiдним базисом для становлення духовноСЧ дiяльностi. Мiфологiчне мислення виходить з ототожнення людини i природи, мiкрокосму i макрокосму. Пiзнiше ця iнтуСЧцiя одержала розвиток в рамках iнших форм духовноСЧ дiяльностi, особливо в мистецтвi i релiгiСЧ. Американський дослiдник мiстицизму Е. Дж. Перрiндер вказуСФ, що базисне значення для iдеСЧ мiстицизму маСФ СФднiсть. При цьому той факт, що мiфологiя, Як i релiгiя i мистецтво, розрахована на цiлiсне людське переживання, зумовлюСФ те, що дана iнтуСЧцiя передаСФться разом з властивими СЧй формами переживання.
Отже, на таких уявленнях: людина це один з елементiв космосу, СЧСЧ плоть виходить з космiчноСЧ стихiСЧ i базуються мiстичнi iдеСЧ модернiстських релiгiйних сект, подiбних до Об'СФднаноСЧ церкви Муна. Але будь-яка модернiзацiя передбачаСФ наповнення староСЧ форми новим змiстом.
Так, в основу американськоСЧ громадянськоСЧ релiгiСЧ закладено двi думки обожнювання капiталiзму i засудження комунiзму як ворога бога. Якщо капiталiзм подаСФться як соцiальна система, яка з благословення всевишнього дала Америцi свободу i багатство, то комунiзм нiбито загрожуСФ американцям позбавити СЧх цього. Все, що стосуСФться комунiзму, пiддаСФться перекрученню, тенденцiйнiй iнтерпретацiСЧ з урахуванням спрямованостi на американського обивателя, на якого це все i розраховано.
З метою подолання духовноСЧ кризи капiталiстичного суспiльства релiгiйнi iдеологи акцентують увагу на проблемi особистостi. При цьому очевидне зближення релiгiйного i буржуазного трактувань людини i СЧСЧ свiдомостi. В результатi виникаСФ новий, сучасний тип релiгiйно-буржуазного антропологiзму, нацiлений на сприйняття його широкими масами. Людина розглядаСФться вже не як пiщинка в бурхливих хвилях буття, а як певною мiрою творець своСФСЧ долi, хоч остання в будь-якому випадку i визначена наперед всевишнiм.
Зрозумiло, сучасна консервативна релiгiйна думка, як i ранiше, головне в проблемi людини бачить не в СЧСЧ соцiальному i нацiональному визволеннi, не у визволеннi вiд пут капiталiзму, тобто вiд експлуатацiСЧ, безробiття, iнфляцiСЧ, а в спокутуваннi, звiльненнi вiд грiха. Саме в цьому ракурсi обговорювалися питання людини i особистостi на синодi СФпископiв католицькоСЧ церкви, який вiдбувся в Римi у жовтнi листопадi 1983 року.
Лiтература:
- Гудима А.М. Релiгiя i людська гiднiсть КиСЧв, Знання 1987.
- Солонько В.П. Релiгiя. Мiстика. Сучаснiсть. КиСЧв, Знання 1988.
- Калiнiн Ю.А. РелiгiСФзнавство КиСЧв, Наукова думка 1994.
- Шуба О.В. Релiгiйнi вiрування i нацiональнi вiдносини КиСЧв, Полiтвидав УкраСЧни 1985.
- Еменський В.Е. Релiгiя. Церква. Молодь. КиСЧв, Наукова думка 1993.