Реалізація запозичених афіксів у системі англійського дієслова
Курсовой проект - Иностранные языки
Другие курсовые по предмету Иностранные языки
Міністерство освіти та науки України
Черкаський державний технологічний університет
Лінгвістичний факультет
Кафедра теорії та практики перекладу
Курсова робота
з дисципліни "Порівняльна лексикологія"
Реалізація запозичених афіксів у системі англійського дієслова
Черкаси 2008
Зміст
Вступ
Розділ 1
1.1 Класифікація англійських префіксів
1.2 Класифікація англійських суфіксів
Розділ 2
2.2 Рідномовні префікси англійського дієслова
2.3 Запозичені префікси англійського дієслова
Розділ 3
3.1 Реалізація запозичених префіксів у художній літературі (практична частина)
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Центральне питання словотвору - це вивчення структури і змісту слів. У своїй сукупності слова складають лексичні підвалини мови, слова змінюються у мовленні за граматичними законами. Визначають слова, як одиниці мови в залежності від критеріїв, підходу, точок зору. У лексичному розумінні воно визначається як одиниця називання, що має лексико-семантичне наповнення і може виражати сформульоване поняття. Слова в мові не творяться з довільно взятих звуків їх створюють, керуючись певними закономірностями. Тому треба мати засоби для творення слів і використовувати певні способи словотворення.
Словотвір - це низка лінгвістичних процесів або явищ, що призводять до появи нових слів з лексичних джерел однієї і тієї ж мови. Разом із запозиченням словотвір сприяє лексичному збагаченню вокабуляру. Найменша складова частина слова це морфема. Вона входить безпосередньо до структури слова. Морфема - це сполучення якогось значення і фонетичної форми. Морфеми не зустрічаються у вільному стані, а лише як складові слова. Незважаючи на це, вони мають власні значення.
Усі морфеми поділяються на 2 класи:
1)корені(roots)
2)афікси, серед яких в свою чергу виділяються:
- префікси
- суфікси.
Слова, що відповідають морфологічній структурі: корінь + афікс, називаються похідними або дериватами(derivates), а сам процес словотворення називається деривацією(derivation). В сучасній англійській мові зустрічається велика кількість афіксів, як рідномовних (native) так і запозичених (borrowed). Однак не всі вони зараз вживаютсья в якості словотірних елементів. Як відмічає академік Виноградов, афікси, які втратили своє значення, стали непродуктивними і сприймаються лише, як ознака тієї чи їншої частини мови, перестають бути афіксами. Аналіз афіксальних похідних показує, що афіксам притаманні такі характерні ознаки:
- Приєднуючись до твірної основи, афікс повинен виражати певне значення.
- Афікс повинен легко виділятися, як словотворчий елемент і в відомомості мовця чітко усвідомлюватися, як частина слова, а твірна основа при відокремленні даного афікса повинна мати здатність використання в мові без афікса чи утворювати нові слова за допомогою інших афіксів.
- Афікс повинен використовуватися для утворення нових слів не тільки від основ того походження, з яким він вперше зявився у мові, але і від основ іншого походження. Якщо це запозичений афікс, то він повинен давати утворення на основі тієї мови, яка його запозичила.
- Афікс повинен мати певну частотність використання. Чим більше дає утворень той чи інший афікс, тим він продуктивніший. Цю ознаку необхідно враховувати тому, що багато афіксів виникають із самостійних слів в процесі словотворення. Один із компонентів складного слова починає використовуватися все частіше в складі з іншими основами, втрачаючи своє перше значення і поступово набуває абстрактного значення, яке притаманне вже цілому класу. Чим більше слів з даними елементами зустрічаються у мові, тим більше причин вважати його афіксом, а не компонентом складного слова.
- Живий афікс повинен давати новоутворення. До новоутворень ми відносимо не тільки ті слова, які вже зареєстровані словниками неологізмів до списків нових, але і потенційні слова, тобто такі словоутворення, які утворюються в процесі мовлення із матеріалу, який є в словниковому запасі мови, по існуючим в мові зразкам. Ці словоутворення зрозумілі всім користувачам мови, хоча вони ще не входять в склад, як готові одиниці мови. Якщо існує необхідність в таких словах, її підхвачують інші мовці і вони стають реальними мовними одиницями.
Префіксація, як спосіб словотвору представляє собою приєднання префіксів до коренів та основ, а префікс в свою чергу - це афіксальна морфема, що має словотвірний характер. Префіксація, як словотвір, полягає в модифікації особи, до якої префікс приєднується. Префіксальні новоутворення не дуже багаточисельні, хоча кількість префіксів та напівпрефіксів перевищує кількість суфіксів та напівсуфіксів. Префіксація найбільш характерна для дієслів (В.А. Алексєєнко, Т.В. Максимова, О.І. Смирницький), а дієслово, в свою чергу це повнозначна частина мови, яка означає дію або стан.[15,12]
Необхідність вивчення та дослідження запозичених aфiксів англійського дієслова обумовила актуальність нашого дослідження, тому що загальний словниковий склад англійської мови постійно збагачується новими словами, що і дозволяє мові залишатись живою. Порівняно невелика кількість префіксів спричинила появу десятків тисяч похідних слів.
Для того щоб добре володіти іноземною мовою, потрібно постійн