Geum.ru

Апластичнi анемiСЧ. Цукровий дiабет у дiтей

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



?ь. Механiзми розвитку цього стану рiзнi: iмуннi (високий рiвень циркулюючих антитiл до iнсулiну та його рецепторiв) i не-iмуннi (пiдвищена деградацiя iнсулiну в мiiях iнСФкцiй, вродженi iнсу-лiнорецепторнi та постiнсулiнорецепторнi дефекти тощо).

Алергiя до iнсулiну. Алергiчнi реакцiСЧ на введення iнсулiну зявляються переважно на 714-й день вiд початку терапiСЧ й бувають мiiевими та генералiзованими. Мiiевi алергiчнi реакцiСЧ на iнсулiн проявляються свербежем, почервонiнням, ущiльненням i набряком шкiри в мiiях iнСФкцiй.

Генералiзованi алергiчнi реакцiСЧ на iнсулiн у виглядi шкiрного ви сипу, судинних набрякiв, парестезiй, блювання, бронхоспазму у дитячому вiцi бувають рiдко, а анафiлактичний шок виключно рiдко,

Синдром хронiчного передозування iнсулiну, або синдром Сомоджi. Введення надмiрних доз iнсулiну протягом тривалого часу посилюСФ характернi для цукрового дiабету метаболiчнi порушення i спричинюСФ нестабiльний перебiг хвороби. В основi патогенезу даного стану лежить феномен постгiпоглiкемiчноСЧ гiперглiкемiСЧ. У вiдповiдь на введення значних доз iнсулiну розвиваСФться гiпоглiкемiя, яка для органiзму СФ стресовою ситуацiСФю. Стрес зумовлюСФ мобiлiзацiю гiпоталамо-гiпофi-зарно-наднирковоСЧ та симпато-адреналовоСЧ систем, внаслiдок чого в кровi значно пiдвищуються концентрацiСЧ адреналiну, кортикотропiну, кортизону, соматотропiну, глюкагону тощо. Усi цi гормони справляють контрiнсулярну дiю, внаслiдок чого розвиваСФться гiперглiкемiя. Найчастiшi ознаки синдрому хронiчного передозування iнсулiну:

  1. дуже тяжкий лабiльний перебiг цукрового дiабету;
  2. вiдсутнiсть зниження маси тiла при виражених ознаках декомпенсацiСЧ;
  3. покращення, а не погiршення показникiв вуглеводного обмiну на фонi iнтеркурентних захворювань;
  4. погiршення, а не покращення показникiв вуглеводного обмiну та самопочуття хворого на фонi пiдвищення дози iнсулiну;
  5. ацетонурiя без високоСЧ глюкозурiСЧ.

РЖнсулiновi набряки рiдкiсне ускладнення iнсулiнотерапiСЧ. Вони бувають мiiевими (гомiлка, крижi, орбiтальна клiтковина) чи генералiзованими. Вважають, що в основi розвитку набрякiв лежить дiя самого iнсулiну на нирки, що призводить до збiльшення реабсорбцiСЧ натрiю в канальцях. Це ускладнення часто не потребуСФ спецiального лiкування, оскiльки набряки зникають самостiйно.

Порушення рефракцiСЧ. Рiзкi коливання рiвнiв глiкемiСЧ при декомпенсованому перебiгу цукрового дiабету можуть спричинювати нестiйкi порушення рефракцiСЧ. Вони обумовленi змiною фiзичних властивостей кришталика внаслiдок затримки в ньому води. Цi порушення самостiйно зникають з компенсацiСФю захворювання.

РЖнсулiнова гiперестезiя шкiри виникаСФ внаслiдок травмування iннервацiйного апарату шкiри iнСФкцiйною голкою, iнсулiном i, можливо, консервантами iнсулiнових препаратiв. Клiнiчно спостерiгаСФться болючiсть при iнСФкцiях та пiд час пальпацiСЧ мiiь, в якi вводиться iнсулiн.

Використана лiтература

1. Педiатрiя: Навч. посiбник / О.В.Тяжка, О.П. Вiнницька, Т.РЖ. Лутай та iн.; За ред. проф. О.В. ТяжкоСЧ. К.: Медицина, 2005. 552с.