Апластичнi анемiСЧ. Цукровий дiабет у дiтей
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
середнiм вмiстом клiтковини.
РЖнсулiнотерапiя СФ обовязковою ланкою лiкування, оскiльки цукровий дiабет типу РЖ супроводжуСФться абсолютною недостатнiстю iнсулiну. Залежно вiд походження препарати iнсулiну подiляють на твариннi i людськi. Довготривале використання тваринних iнсулiнiв призводить до iмунiзацiСЧ органiзму i розвитку численних ускладнень. Тому перевага вiддаСФться людським iнсулiнам. СЧх промислове виготовлення здiйснюСФться двома способами:
а)шляхом ферментативноСЧ обробки свинячого iнсулiну напiвсинтетичний iнсулiн;
б)за допомогою генно-iнженерноСЧ технологiСЧ бiосинтетичний iнсулiн.
Бiосинтетичнi iнсулiни найкраще очищенi, мають найвищу ступiнь бiологiчноСЧ сумiсностi i безпечностi. Саме СЧх рекомендують для використання у дiтей та пiдлiткiв.
Найбiльше поширення в наш час отримав iнтенсифiкований або базис-болюсний режим iнсулiнотерапiСЧ. Вiн передбачаСФ введення iнсулiну короткоСЧ дiСЧ перед кожним основним прийомом СЧжi та iнсулiну пролонгованоСЧ дiСЧ 2 (13) рази на добу. Його перевагами СФ можливiсть значною мiрою наблизитись до фiзiологiчноСЧ секрецiСЧ iнсулiну у здорових людей та розширити режим життя i харчування пацiСФнта, а недолiками необхiднiсть частих iнСФкцiй iнсулiну та частого контролю глiкемiСЧ.
Дозоване фiзичне навантаження, яке проводиться систематично, збiльшуСФ засвоСФння глюкози органiзмом, що сприяСФ зниженню глiкемiСЧ кровi i зменшенню потреби в iнсулiнi. Фiзичнi вправи проводяться за умови рiвня глiкемiСЧ в межах 60130 ммоль/л, через 1 1,5 год пiсля вживання СЧжi.
Поняття самоконтроль) включаСФ регулярне проведення навченим пацiСФнтом або членами його сiмСЧ аналiзiв кровi та сечi на рiвень глюкози, оцiнку отриманих результатiв, контроль харчування та фiзичного навантаження, вмiння самостiйно коригувати порушення. Самоконтроль глiкемiСЧ СФ головною ланкою i проводиться двома способами: за допомогою портативного приладу глюкометра або вiзуально шляхом порiвняння тест-смужки з шкалою-еталоном. Оптимальним для бiльшостi пацiСФнтiв СФ щоденний контроль рiвня глiкемiСЧ 4 рази на добу, з них 3 рази перед основними прийомами СЧжi i останнiй перед сном.
КритерiСЧ оптимальноСЧ ефективностi терапiСЧ цукрового дiабету у дiтей:
- рiвень глiкемiСЧ натще та перед СЧдою 4,07,0 ммоль/л;
- рiвень глiкемiСЧ пiсля СЧди 15,011,0 ммоль/л;
- рiвень глiкемiСЧ вночi 3,6 ммоль/л;
- можливi легкi гiпоглiкемiСЧ;
- рiвень НЬАРЖс (глiкозильованоСЧ фракцiСЧ гемоглобiну) до 7,6%.
Ускладнення iнсулiнотерапiСЧ
До основних ускладнень iнсулiнотерапiСЧ вiдносять: гiпоглiкемiчнi стани, iнсулiновi лiподистрофiСЧ, iнсулiнорезистентнiсть, алергiю до iнсулiну, синдром хронiчного передозування iнсулiну, iнсулiновi набряки, порушення рефракцiСЧ, iнсулiнову гiперестезiю шкiри.
Гiпоглiкемiчнi стани виникають при зниженнi рiвня глюкози кровi, як правило нижче вiд фiзiологiчного рiвня, але вони можуть спостерiгатися при нормо- i навiть гiперглiкемiСЧ. Це найчастiшi й дуже небезпечнi ускладнення, якi зустрiчаються в усiх дiтей, що лiкуються iнсулiном. Головнi причини розвитку гiпоглiкемiСЧ: вiдсутнiсть режиму в прийманнi СЧжi, недостатнСФ вживання вуглеводiв, надмiрне фiзичне навантаження, передозування iнсулiну. Тяжкiсть гiпоглiкемiчних реакцiй коливаСФться в широких межах вiд легких станiв до коми. Ознаки гiпоглiкемiСЧ зазвичай розвиваються раптово: спочатку зявляються загальна слабкiсть, вялiсть, потiм тремор, серцебиття, шкiра стаСФ блiдою, виступ паСФ холодний пiт, загострюються вiдчуття голоду та жару. Якщо початковий перiод гiпоглiкемiСЧ залишився нерозпiзнаним, то стан хворого швидко погiршуСФться, зявляються блювання, судоми рiзних груп мязiв, паралiчi, затемнення та знепритомнення гiпоглiкемiчна кома.
РЖнсулiновi лiподистрофiСЧ це атрофiСЧ та гiпертрофiСЧ пiдшкiрноСЧ жировоСЧ клiтковини, якi звичайно зявляються в мiiях iнСФкцiй iнсулiну. Вони спостерiгаються в 1025% дiтей, хворих на цукровий дiабет. Вважають, що гiпертрофiчнi явища обумовленi лiпогенною дiСФю iнсу лiну, а атрофiя недостатнiм ступенем його очищення. ЛiподистрофiСЧ порушують процеси всмоктування iнсулiну, у звязку з чим виникають труднощi в плануваннi часу дiСЧ iнсулiнових препаратiв, що отримуСФ хворий, таким чином вони погiршують перебiг цукрового дiабету.
Для профiлактики лiподистрофiй необхiдно регулярно змiнювати мiiя введення iнсулiну, використовувати препарати з високим ступенем очищення.
РЖнсулiнорезистентнiсть це зниження в органах i тканинах бiологiчних ефектiв iнсулiну, що вводиться як замiсна терапiя. Розрiзняють iнсулiнорезистентнiсть легку (добова доза iнсулiну становить 80 120 ОД для дорослих або до 1,5 ОД на 1 кг маси тiла на добу для дiтей), середню (120200 ОД або менше нiж 2,5 ОД на 1 кг маси тiла на добу) i тяжку (понад 200 ОД для дорослих або 2,5 ОД на 1 кг маси тiла на добу для дiтей). За характером перебiгу видiляють гостру i хронiчну iнсулiнорезистентнiс