Психологічний зміст характеру людини
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
? своїх невдач і успіхів, до громадської думки і ряду інших обставин.
Характер виявляє залежність від суспільних відносин, що визначають спрямованість особистості людини. Становлення характеру відбувається в умовах включення особистості в різні по рівню розвитку соціальні групи (сімя, дружня компанія, трудовий або учбовий колектив і т.д.).
Таким чином, найважливіший момент в формуванні характеру те, як людина відноситься до навколишнього середовища і до самої себе, як - до іншої людини. Ці відносини є основою для класифікації найважливіших рис характеру.
Характер людини виявляється, по-перше, в тому, як вона відноситься до інших людей: рідних і близьких, товаришів по роботі і навчанню, знайомих і малознайомих. Стійка і нестійка прихильність, принциповість і безпринципність, товариськість і замкненість, правдивість і брехливість, тактовність і грубість виявляють відношення людини до інших людей.
По-друге, показово для характеру відношення людини до себе: самолюбство і почуття власного достоїнства або приниження, або невпевненість в своїх силах. У одних людей на перший план виступають себелюбство і егоцентризм (поміщення себе в центр всіх подій), у інших - самовідданість в боротьбі за спільну справу.
По-третє, характер виявляється у відношенні людини до справи. Так, до числа найбільш цінних рис характеру відносяться сумлінність і виконливість, серйозність, ентузіазм, відповідальність за доручену справу і заклопотаність її результатами. Виявлений за допомогою спеціальних методик характер мотивації досягнення дозволяє передбачити можливу програму поведінки людини в типових обставинах.
По-четверте, характер виявляється у відношенні людини до речей: не тільки відношення взагалі до власності, але і акуратне або недбале звертання зі своїми речами.
У характері кожної людини є риси і риски, які відображають своєрідність її індивідуального життєвого шляху, її особистого способу життя. Але в ньому ж в тій або іншій мірі здебільшого представлені - в своєрідному індивідуальному заломленні - і риси, що відображають загальні для людей даної епохи особливості. У характерах епохи отримують своє типізоване ідеальне вираження ті загальні багатьом людям, хоч і по-різному в них представлені, риси, які повязані з епохою, в якій люди живуть. Справжнє розуміння типового в різних характерах як реально загального, загального в одиничному, типового в індивідуальному можливо тільки на цій основі.
Однак в своїй конкретній реальності характер людини зумовлений не тільки типовими рисами способу життя людей даної епохи, але і конкретними, життєвими обставинами, в яких здійснюється його життєвий шлях, і його власною діяльністю, що змінює ці обставини. Спільні, типові і індивідуальні риси в характері людини завжди представлені в єдності і взаємопроникненні, так що загальне, типове виступає в індивідуально-своєрідному заломленні; тому істотне своє вираження характер людини часто отримує якраз у властивій їй індивідуально-своєрідній поведінці, в типових і тому особливо показових ситуаціях.
Використана література
- Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды: в 2 т. Т. 2. М., 1980.
- Бодалев А. А. Психология личности. М., 1988.
- Бодалев А. А. Личность и общение. М., 1983.
- Галин А. Л. Личность и творчество. Психологические этюды. Новосибирск, 1989.
- Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию Курс лекций. М., 1988.
- Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. Л., 1983.
- Левитов Н. Д. Психология характера. М., 1969.
- Мерлин В. С. Структура личности. Характер, способности, самосознание. Пермь, 1990.
- Норакидзе В. Г. Методы исследования характера. Тбилиси, 1989.
- Петровский В. А. Личность в психологии: парадигма субъектности. М., 1984.
- Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Психология. М., 2001.
- Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. СПб., 2002.
- Рубинштейн С. Л. Принципы и пути развития психологии. - М., 1959.
- Страхов И. В. Психология характера. Саратов, 1970.
- Теплов Б. М. Проблемы индивидуальных различий.