Психологiчна пiдготовка працiвника МВС
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ле оцiнивши ступiнь суспiльноСЧ небезпеки, визначивши доцiльнiсть примусу, приступивши до активноСЧ протидiСЧ, працiвник мiлiцiСЧ повинен передусiм уникнути емоцiйного реагування на ситуацiю, що склалася. Також впливаСФ на законнiсть умiння ухилитися вiд зiткнення у невигiдних умовах, де порушений так званий баланс сил. Нерiвнi умови (наприклад, кiлькiсть озброСФних працiвникiв мiлiцiСЧ значно перевищуСФ кiлькiсть правопорушникiв), примiтивно обрана тактика щодо припинення злочинних дiй призводять до порушення законностi. Сюди можна вiднести й небажання надати першу медичну допомогу пораненому, вступ у фiзичне протиборство зi зброСФю в руках, внаслiдок чого нею оволодiваСФ злочинець, та iн. Головне тут внутрiшнСФ переконання у доцiльностi збройного розвязання конфлiктноСЧ ситуацiСЧ як необхiдноСЧ умови правомiрного встановлення справедливостi[5,с.111].
Не викликаСФ сумнiву важливiсть принципу пiдвищеноСЧ вiдповiдальностi працiвника мiлiцiСЧ щодо реалiзацiСЧ права на зброю. Вiдповiдальнiсть наступаСФ не тiльки внаслiдок неправомiрностi застосування зброСЧ, а й у випадках СЧСЧ незастосування, якi передбаченi законом. Отже, як перевищення владних повноважень, так i байдужiсть чи нерiшучiсть СФ субСФктивними причинами нового правопорушення з боку працiвника мiлiцiСЧ. Причому з усiх видiв юридичноСЧ вiдповiдальностi працiвника мiлiцiСЧ в цьому випадку йдеться про кримiнальну вiдповiдальнiсть.
Культура застосування вогнепальноСЧ зброСЧ вимагаСФ вiд працiвника мiлiцiСЧ абсолютноСЧ безпомилковостi. Небезпечним СФ не стiльки обмеження правопорушником волi, скiльки загроза його життю та здоровю. Помилка в цьому випадку закiнчуСФться трагiчно. Причому юридична чи фактична помилка (у виборi обСФкта) особливого значення не мають. Рiвень вогнепальноСЧ культури працiвника мiлiцiСЧ повинен бути настiльки високий, щоб той мiг самостiйно прийняти правильне рiшення, яке не викликаСФ жодних сумнiвiв.
Висновки
Працiвнику оперативного пiдроздiлу необхiдно розумiти психологiю злочинця. В його протиправних дiях iснуСФ мотивацiя, мета, усвiдомленiсть (збiг обставин чи хвороба). Злочин може бути скоСФний у станi афекту, гостроСЧ матерiальноСЧ потреби, моральноСЧ залежностi, випадково або пiсля ретельноСЧ пiдготовки. Зовсiм в iнших умовах знаходиться оперативний працiвник, який повинен дiяти, реагувати на злочин вiдразу. Необхiдно враховувати, що на формування психологiСЧ особи злочинця впливають такi фактори: соцiальнi (зовнiшнi); побутовi; генетичнi; колективнi.
Працiвнику оперативного пiдроздiлу необхiдно знати i розумiти психологiю злочинних груп, яка формуСФться за рiзними мотивацiями: загальнiсть поглядiв i iнтересiв; навмисна дiяльнiсть по створенню злочинноСЧ групи для виконання загальноСЧ справи; етнiчна спорiдненiсть; економiчна основа (конкуренцiя, вилучення, подавлення). У звязку з цим у членiв злочинних груп формуСФться рiзна психологiя. Це може бути усвiдомлена чи неусвiдомлена, випадкова або вимушена участь в злочиннiй групi чи злочиннiй органiзацiСЧ.
Оперативний працiвник повинен також досконало знати психологiю потерпiлого, яка залежить вiд характеру злочину, жертвою якого вiн став. Психологiя потерпiлого залежить вiд: особистостi потерпiлого; загального рiвня його освiти; громадськоСЧ оцiнки вчиненого злочину; культури особи; матерiальноСЧ i моральноСЧ шкоди; фiзичного збитку та iнших обставин.
Пiд час спiлкування з потерпiлим працiвник оперативного пiдроздiлу повинен виражати впевненiсть у справедливостi розслiдування, виступати гарантом дотримання прав потерпiлого, поводити себе чуйно, делiкатно, щоб завоювати його довiру.
Вогнепальна культура працiвника мiлiцiСЧ передбачаСФ умiння дотримуватися заходiв власноСЧ безпеки. Рiшучiсть, смiливiсть, вiдвага не означають байдужостi до свого життя та здоровя.
Дiльничний iнспектор мiлiцiСЧ це посадова особа органа внутрiшнiх справ, яка виконуСФ функцiСЧ цього органа на закрiпленiй за ним територiСЧ адмiнiстративнiй дiльницi. Для виконання службових обовязкiв йому надаСФться окрема кiмната, як правило, на територiСЧ обслуговування, а також засоби звязку i транспорту (у сiльськiй мiiевостi).
РЖнспектор ДАРЖ це посадова особа, яка здiйснюСФ регулювання рухiв транспорту i попередження дорожньо-транспортних подiй.
Основнi функцiСЧ iнспектора ДАТ: 1) регулювання дорожнього руху; 2)попередження дорожньо-транспортних подiй; 3) реСФстрацiя i перереСФстрацiя транспортних засобiв; 4) контроль знань i навичок осiб, якi бажають придбати права на керування транспортними засобами, видача прав водiя.
Соцiальний аспект дiяльностi iнспектора ДАРЖ визначаСФться тим, що вiн покликаний: 1) працювати в умовах правомiрноСЧ поведiнки громадян учасникiв дорожнього руху; 2) умiти професiйно контролювати рухи транспортних засобiв i передбачати аварiйну ситуацiю (поведiнка водiя за кермом, якiсть дорожнього покриття та iн.).
Список використаних джерел
- Бандурка О. М., Скакун О. Ф. Юридична деонтологiя. Х.: Видавництво Нацiонального унiверситету внутрiшнiх справ, 2002. 336с.
- Баумейстер А. О. Фiлософiя права. Вiнниця: О.Власюк, 2007. 224с.
- БачинiнВ.А., ЖуравськийВ.С., ПановМ.РЖ. Фiлософiя права. К.: Видавничий Дiм "РЖн Юре", 2003. 468 с.
- КозловськийА.А. Фiлософiя права. Чернiвцi: Рута, 2003. 128 с.
- Рабiнович П. М., Добрянський С. П., Гудима Д. А., Грищук О. В., ДудашТ. РЖ. Фiлософiя права: проблеми та пiдходи. Л.: Львiвський нацiональний ун-т iм. РЖвана Франка, 2005. 290 с.
- Сл