Психологiчна пiдготовка працiвника МВС
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
оцiальноСЧ регуляцiСЧ. У правовiй системi, зокрема у застосуваннi вогнепальноСЧ зброСЧ, юридична процедура дуже важлива, адже йдеться про життя чи смерть людини, СЧСЧ здоровя. Вона СФ засобом реалiзацiСЧ права щодо зброСЧ i регламентуСФться Законом УкраСЧни Про мiлiцiю, згаданими вище наказами МВС УкраСЧни та спрямована на встановлення порядку (як остаточноСЧ мети).
Юридичну процедуру слiд розглядати в матерiальнiй, процесуальнiй i правотворчiй дiяльностi. Для вогнепальноСЧ культури юриста характерна матерiальна юридична процедура. Вона стосуСФться особи працiвника мiлiцiСЧ, його правомiрноСЧ поведiнки щодо використання зброСЧ. Це по сутi порядок реалiзацiСЧ працiвником мiлiцiСЧ права на застосування табельноСЧ зброСЧ, який зафiксований у процедурно-правових нормах. Найбiльш повно цi норми вiдображенi у нормативно-правових актах Мiнiстерства внутрiшнiх справ УкраСЧни, якi тiсно повязанi з питаннями регуляцiСЧ поведiнки субСФкта права[1,с.117].
Юридична процедура як важливий елемент вогнепальноСЧ культури немислима без спецiального механiзму дiСЧ права, який, як вiдомо, характеризують три чинники: духовний, психологiчний та фiзичний.
Духовний механiзм дiСЧ права обТСрунтовуСФ саму потребу застосування вогнепальноСЧ зброСЧ i даСФ змогу вiдповiсти на запитання, чи маСФ право працiвник мiлiцiСЧ стрiляти в людину i навiть вбивати СЧСЧ. З позицiй духовностi це складне питання, на яке вiдповiсти однозначно неможливо. Культура застосування вогнепальноСЧ зброСЧ змушуСФ працiвника мiлiцiСЧ глибоко замислюватися над цiСФю проблемою у кожному конкретному випадку.
Працiвник мiлiцiСЧ перебуваСФ на державнiй службi i держава приймаСФ вiдповiднi закони, виконання яких СФ обовязковим. Тому духовна вiдповiдальнiсть стосуСФться не лише рядового виконавця, а й держави в цiлому. Зауважимо, що працiвниковi мiлiцiСЧ не треба цим зловживати. Його духовна вiдповiдальнiсть настаСФ навiть тодi, коли застосування зброСЧ буде правомiрним.
З огляду на внутрiшнiй свiт субСФкта реалiзацiСЧ вогнепальноСЧ зброСЧ можливi розбiжностi зовнiшньоСЧ, внутрiшньоСЧ i предметноСЧ дiяльностi, тобто психологiчний механiзм дiСЧ права немислимий без впливу моралi. Для того щоб працiвник мiлiцiСЧ вистрiлив, йому потрiбно зважитися на це насамперед психологiчно. Одночасно застосування вогнепальноСЧ зброСЧ повязане з моральними нормами.
У вогнепальнiй культурi психологiчний (внутрiшнiй) елемент виявляСФ аспект психологiчного впливу на правопорушника. В бiльшостi випадкiв злочинець, побачивши витягнену з кобури вогнепальну зброю в руках працiвника мiлiцiСЧ, припиняСФ протиправнi дiСЧ. Проте чимало фактiв свiдчать i про протилежне, а саме: про непередбаченi дiСЧ, агресивнiсть злочинця, оскiльки примусове зупинення його намiрiв засобами зброСЧ СФ надзвичайно дiСФвим емоцiйним фактором[8,с.61].
Зовнiшнiй елемент вогнепальноСЧ культури проявляСФться у виконаннi певних юридичних процедур. Вiн стосуСФться значною мiрою вогнепальноСЧ культури працiвника мiлiцiСЧ, оскiльки призначення застосування зброСЧ й полягаСФ у фiзичному затриманнi правопорушника (якщо по-iншому це не вдаСФться зробити). Головне тут умiле пiдсилення юридичноСЧ процедури, сприяння реалiзацiСЧ права (вимушеного) у критичнiй ситуацiСЧ. Тобто фiзичний аспект вогнепальноСЧ культури вiдображаСФ лише правомiрнiсть реалiзацiСЧ норм.
Загалом юридична процедура у вогнепальнiй культурi явище вимушене (як i в будь-якiй субкультурi). Але у вогнепальнiй культурi вимушенiсть маСФ найвищий ступiнь, оскiльки застосування зброСЧ до правопорушника це крайнiй засiб.
Вогнепальна культура працiвника мiлiцiСЧ передбачаСФ ТСрунтовнi знання тактико-технiчних характеристик та прицiльноСЧ снайперськоСЧ стрiльби. Хоча це питання суто технiчне, але у реалiзацiСЧ права воно доцiльне. Дiйсно, не можна говорити про високий ступiнь вогнепальноСЧ культури працiвника мiлiцiСЧ, якщо вiн лише теоретично знайомий з табельною зброСФю. Знання матерiальноСЧ частини закрiпленоСЧ за ним зброСЧ, умiння прицiльно вести вогонь по навчальних мiшенях необхiдна передумова формування вогнепальноСЧ культури працiвника мiлiцiСЧ.
Вогнепальна зброя смертельний засiб, i працiвник мiлiцiСЧ зобовязаний професiйно опанувати усi складовi механiзму дiСЧ не тiльки закрiпленоСЧ табельноСЧ, а й iнших видiв зброСЧ, яка СФ на озброСФннi в органах внутрiшнiх справ.
Крiм цього, умiння пiдготувати вогнепальну зброю до стрiльби, знання прицiльноСЧ дальностi, далекостi польоту кулi (iз збереженням СЧСЧ вбивчоСЧ сили) та далекостi прямого пострiлу i загалом вiдомостей про балiстику як науку про рух (траСФкторiю) кулi при стрiльбi повиннi стати обовязковими вимогами до кожного працiвника. Вiд цього залежать якiсть прицiлювання i так звана снайперська стрiльба. Точнiсть стрiльби необхiдна, оскiльки при СФдиноборствi на довгiй дистанцiСЧ потрiбно вразити не тiльки людину, а, можливо (частiше), засоби, за допомогою яких вона здiйснюСФ злочиннi дiСЧ. При цьому висока вогнепальна культура працiвника мiлiцiСЧ вимагаСФ володiння рiзноманiтними прийомами ведення прицiльноСЧ стрiльби з рiзних положень, дотримання правил маскування перед правопорушниками, дотримання позицiСЧ очiкування[6,с.81].
Зрозумiло, що вогнепальна зброя потребуСФ належного поводження. Це стосуСФться СЧСЧ зберiгання, утримання, експлуатацiСЧ, дотримання технiки безпеки тощо. Такi вимоги культурно-правового характеру необхiднi для власноСЧ безпеки, безпеки оточуючих та законностi застосування зброСЧ.
З вогнепальною культурою працiвника м