Органiзацiйнi форми здiйснення зовнiшньоторгових операцiй
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Органiзацiйнi форми здiйснення зовнiшньоторгових операцiй
Стисло можна дати таку характеристику цих напрямкiв у мiжнароднiй ЗТ дiяльностi:
- торги один покупець (замовник) декiлька продавцiв;
- бiржа багато продавцiв багато покупцiв;
- аукцiон один або декiлька продавцiв багато покупцiв.
За кордоном усi цi напрямки у торгiвлi вiдомi дуже давно, мають усталенi традицii, звичаi, законодавство. В Украiнi iз втратою органами централiзованого планування своiх ключових позицiй у процесi розподiлу продукцii бiржi, торги, аукцiони швидко та енергiйно взяли на себе роль посередника у процесi органiзацii горизонтальних господарських та зовнiшньоторгових операцiй i звязкiв. Зявились торги на види продукцii, якi ранiше монопольно реалiзовувались державними зовнiшньоекономiчними обiднаннями.
Мiжнароднi торги
Мiжнароднi торги це органiзацiйна форма торгiвлi, яка реалiзуi конкурсний метод укладання контрактiв купiвлi-продажу та/або пiдряду на товар та/або послуги з попередньо визначеними характеристиками та вимогами.
Торги це укладання юридичноi угоди з будь-якою особою: оферентом (експортером, виконавцем, постачальником, пiдрядником), яка запропонувала найбiльш вигiднi замовникам (iмпортерам) умови. До торгiв при укладаннi договорiв звертаються в основному державнi i громадськi установи. За суттю торги реалiзують принципи конкурентних засад при виробництвi та передачi будь-якого виду.
Торги дозволяють:
- регулювати цiну продукцii та послуг, використовуючи механiзм конкуренцii;
- висувати бiльш жорсткi вимоги з гарантування якостi та належного виконання договiрних зобовязань;
- запропонувати рiзнi методи фiнансового регулювання: а) торги з пропозицiiю цiни; б) торги зi знижкою цiни, при яких цiна фiксуiться в оголошеннi про торги, а оференти пропонують свою знижку;
- запропонувати умови кредитування робiт, рiзнi форми оплати продукцii: готiвкою, безготiвковою оплатою, на основi товарообмiнних операцiй, а також iншi умови.
У наш час iснують такi форми проведення торгiв, якi вiдрiзняються способами залучення учасникiв та гласнiстю результатiв:
- прилюднi, або вiдкритi, торги, оголошення про умови проведення яких публiкуються у засобах масовоi iнформацii (газетах, економiчних журналах, спецiальних бюлетенях з торгiв) та до участi в яких запрошуються усi бажаючi фiрми; при проведеннi таких торгiв тендерний комiтет роздруковуi та оголошуi пропозицii у присутностi представникiв фiрм, що беруть участь у торгах; пiдсумки прилюдних торгiв публiкуються у засобах масовоi iнформацii (ЗМРЖ); обiктом вiдкритих торгiв, як правило, i розмiщення замовлень на стандартне та нескладне устаткування, прилади та апарати, невеликий обсяг пiдрядних робiт. В оголошеннях, якi розмiщуються в офiцiйнiй пресi, мiстяться основнi вiдомостi про торги: найменування органiзацii, що проводить торги, номер торгiв, найменування та кiлькiсть товару або обсяг робiт, на якi оголошенi торги, порядок та строк подання пропозицiй тощо. В оголошеннi також зазначаiться, де можуть бути отриманi пiдряднi умови, специфiкацii, креслення та iншi документи, в яких i усi необхiднi вiдомостi про торги. Такi оголошення публiкуються за 1 -1,5 мiсяця до дня проведення торгiв, великi торги оголошуються за 2-3 мiсяцi. РЖноземнi джерела передруковують оголошення про торги iз нацiональних бюлетенiв, газет, журналiв та публiкують iнформацiю, яку вони отримують вiд ТПП краiн, в яких проводяться торги, вiд своiх торгових мiсiй, представництв, а також вiд фiлiй, агентських фiрм, що знаходяться у краiнах, якi оголосили торги;
- закритi торги, до участi у яких запрошуiться обмежена кiлькiсть (5-7) найбiльших i найнадiйнiших фiрм-виробникiв даних товарiв та послуг, здатних забезпечити високу якiсть товару та послуг, якi мають великий досвiд, висококвалiфiкованi кадри, стiйке фiнансове становище та добросовiсно виконують своi зобовязання; оголошення про проведення таких торгiв не публiкуються, запрошення направляються в iндивiдуальному порядку; органiзаторами виступають великi фiрми - покупцi, державнi органiзацii, якi представляють федеральнi, регiональнi, мунiципальнi органи виконавчоi влади, представники нацiональних та мiжнародних банкiвських структур; обiктом цих торгiв i технологiчнi виробничi лiнii, унiкальне та дороге обладнання, проведення iнжинiрингових робiт, спорудження комплектних пiдприiмств та iнших обiктiв, зокрема на умовах "пiд ключ"; до цих торгiв звертаються у випадках розмiщення термiнових замовлень;
- одиничнi, або неприлюднi, торги, якi проводяться у вiдсутностi учасникiв i без публiкацii результатiв торгiв; iх органiзатори звертаються тiльки до однiii фiрми без залучення конкурентiв, але з дотриманням зовнiшньоi форми торгiв та процедури торгiв за правилами даноi краiни. Цi торги проводяться у виключних випадках, коли обладнання або iнший товар можуть бути придбанi лише у iдиноi фiрми-монополiста, а укладання звичайного контракту для державних органiзацiй забороняiться законами даноi краiни.
З точки зору теорii органiзацii та технiки посередництва у торгiвлi продукцiiю та послугами торги представляють собою один iз рiзновидiв угод з використанням механiзму оферти та акцепту.
Основнi фактори, якi впливають на прийняття рiшення потенцiйними претендентами про доцiльнiсть участi у торгах: обсяг замовлення; спiв?/p>