Органiзацiйнi форми здiйснення зовнiшньоторгових операцiй

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство




В±iрж науково-технiчноi й iншоi продукцii.

Мiжнароднi бiржi

Мiжнароднi бiржi. Бiржа основна форма регулярно функцiонуючого оптового ринку, в якому здiйснюiться купiвля-продаж цiнних паперiв (фондова бiржа), валюти (валютна бiржа) або товарiв, що продаються за стандартами чи взiрцями (товарна бiржа).

Товарна бiржа як форма мiжнародноi торгiвлi i постiйно дiючим ринком товарiв, якi мають якiсну однорiднiсть i взаiмозамiнюванiсть, що дозволяi вести торгiвлю без предявлення та огляду товарiв за зразками та згiдно iз встановленими стандартами.

У свiтовiй практицi бiржовий товар товар масового виробництва, який маi якiсну однорiднiсть, порiвняннiсть якiсних характеристик протягом тривалих перiодiв часу та взаiмозамiннiсть окремих партiй, що дозволяi вести торгiвлю ним за описом чи зразками. На бiльшостi зарубiжних бiрж основними бiржовими товарами i: нафта та продукти ii переробки, соiвi боби, масло, шрот, пшениця, кукурудза, золото, срiбло, жива велика рогата худоба та свинi, цукор, кава, какао-боби, натуральний шовк, джут, бавовна, каучук та 6 бiржових металiв алюмiнiй, мiдь, цинк, свинець, нiкель, олово.

У наш час найбiльшi зарубiжнi бiржi спецiалiзуються на посередництвi при укладаннi договорiв на певний вид продукцii таким чином: кольоровi метали Лондонська та Нью-Йоркська; натуральний каучук Лондонська, Нью-Йоркська Амстердамська, Сiнгапурська, Куала-Лумпурська; бавовна Нью-Йоркська, Нью-Орлеанська, Чиказька, Лiверпульська, Бомбейська, Александрiйська; зерно Лондонська, Антверпенська, Роттердамська, Вiннiпезька, Лiверпульська, Мiланська; цукор Лондонська, Нью-Йоркська, Гамбурзька; кава - Лондонська, Нью-Йоркська, Роттердамська, Лiверпульська, Амстердамська.

На чисельних вiтчизняних бiржах значною мiрою здiйснюiться торгiвля небiржовим товаром побутовою електронiкою, папером, компютерами, технологiчним обладнанням, продуктами харчування, що i наслiдком загального товарного дефiциту та руйнування староi системи централiзованого постачання.

За органiзацiйно-правовим принципом розрiзняють два види бiрж:

1) публiчнi, якi органiзовуються на базi спецiального законодавства про бiржi за участю органiв державного управлiння; iх дiяльнiсть маi вiдкритий, публiчний характер з точки зору можливостi участi будь-яких пiдприiмцiв та iх звiтностi про свою дiяльнiсть. Члени бiржi та пiдприiмцi платять бiржi встановленi суми за участь в операцiях та встановлений процент вiд вартостi здiйснених угод. Цi бiржi носять регiональний характер i поширенi в РДвропi;

2) приватнi бiржi, якi органiзовуються у формi ЗАТ з обмеженою кiлькiстю членiв, якi мають бiржовi сертифiкати; кожний член такоi бiржi маi бути власником хоча б одного такого сертифiката, який даi право на укладання бiржових угод. На Заходi такi бiржi органiзацiйно оформленi у виглядi асоцiацiй приватних осiб, обiднаних найчастiше у корпорацii, якi мають на метi не тiльки отримання прибутку, а й полегшення та здешевлення торгiвлi.

Бiржа вiд свого iменi жодних угод не укладаi цi операцii здiйснюють ii члени через своiх професiйних посередникiв брокерiв. Нечлени бiржi укладають угоди не самостiйно, а через брокерiв. Члени бiржi: а) не отримують дивiдендiв; б) користуються iнформацiйними та iншими послугами бiржi, вiдраховуючи на ii користь процент вiд угод; в) отримують винагороду вiд своiх клiiнтiв за виВiв.

Спецiальнi бiржовi комiтети виконують такi функцii:

  1. здiйснюють облiк та оформлення угод;
  2. фiксують бiржовi цiни;
  3. публiкують котирування високих, низьких та середнiх цiн, цiн попиту та пропозицii, цiн вiдкриття та закриття бiржового дня;
  4. розробляють типовi контракти;
  5. аналiзують стан товарних ринкiв;
  6. здiйснюють процедури торгiв.

Вищим органом управлiння i бiржова рада, яка керуi дiяльнiстю спецiальних комiтетiв; ii очолюi президент, який обираiться ii членами.

Бiржовi угоди особливий вид угод, якi укладаються на бiржових торгах брокерами або брокерськими конторами у порядку, встановленому нацiональними бiржовими законодавствами та бiржовими статутами.

Мiiе здiйснення угод операцiйний зал iз спецiально позначеною дiлянкою кiльцем або ямою, де у суворо позначений час бiржовоi сесii збираються безпосереднi учасники торгу брокери, якi обмiнюються пропозицiями та контрпропозицiями на рiзнi позицii товару на умовах типових контрактiв даноi бiржi. Продаiться та купуiться не певна партiя товару, а бiржовий контракт, який мiстить суворо визначену кiлькiсть товару даних сорту, типу, марки. Величина контракту (лота) часто орiiнтована на мiсткiсть транспортних засобiв вантажного автомобiля, вагона, цистерни тощо, тому одиницями вимiрювання лота найчастiше i обiмнi мiри (барель, бушель), а не ваговi. Наприклад, у зерновiй торгiвлi на американських бiржах величина лота дорiвнюi 5 тис. бушелiв (136,1 т пшеницi та соiвих бобiв, 127 т кукурудзи, 76,6 т вiвса). Кiлькiсть товару у кожному контрактi суворо визначена в залежностi вiд виду товару. Наприклад, по цукру 50 т, по кавi, натуральному