Органiзацiйнi форми здiйснення зовнiшньоторгових операцiй

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



каучуку 5 т, какао-бобах 10 т, мiдi, свинцю, цинку 25 т; тому для закупiвлi 100 т цинку брокер маi укласти 4 контракти. Якiсть товару встановлюiться на пiдставi базисного сорту. Вiдхилення вiд базисного сорту враховуiться суворо встановленою знижкою (дисконтом) за нижчу якiсть та надвишкою (премiiю) - за вищу якiсть. Строк поставки встановлюiться тривалiстю позицii. Наприклад, стандартний контракт Лондонськоi бiржi по каучуку може бути укладений на кожний наступний мiсяць; на мiдь, цинк, олово, свинець - на кожну тримiсячну позицiю; тому для закупiвлi 100 т. цинку зi строком поставки через 6 мiсяцiв брокер укладе 4 контракти по двi позицii кожний.

Клiiнт укладаi з брокером брокерське доручення, в якому зазначаiться кiлькiсть контрактiв на купiвлю або продаж товару, кiлькiсть позицiй, мiнiмальна, визначена або максимальна цiна; клiiнт при цьому вносить гарантiйну заставу у розмiрi 2-10% передбаченоi суми угоди.

Таким чином, товарну бiржу вiдрiзняють: регулярнiсть торгiвлi; ii привязанiсть до суворо визначеного мiiя; унiфiкацiя основних вимог до якостi товару, умов строкiв поставки; ведення торгiвлi на основi зустрiчних пропозицiй покупцiв та продавцiв; укладання угод з поставкою товару як зi складу, так i в майбутньому. Бiржа пройшла шлях вiд ринку реального товару, де угоди укладались з наявними партiями товару, який знаходиться на складi, до ринку, де угоди укладались на строк, тобто з поставкою товару у майбутньому та, у пiдсумку, до сучасноi фючерсноi бiржi.

Бiржовi операцii здiйснюються зрiзними цiлями:

  1. купiвля та продаж: реального товару на бiржах реального товару;
  2. спекулятивнi (ф ючерснi) угоди н фючерсних бiржах;
  3. страхування (хеджування) угод вiд можливоi змiни цiн на бiржi реального товару для угод з вiдстрочкою поставки.

На бiржi реального товару угоди укладаються на умовах:

1) негайноi поставки (спот) за цiнами на момент iх здiйснення. Це означаi, що продавець, який уклав угоду спот, протягом 2-х тижнiв зобовязаний поставити товар на акредитований бiржею склад. Пiсля поставки вiн отримуi складське свiдоцтво (варант), подаi його до розрахунковоi палати бiржi та отримуi вартiсть проданого товару згiдно iз сортом якостi, зазначеними у складському свiдоцтвi. Покупець реального товару подаi контракт до розрахунковоi палати, оплачуi вартiсть товару згiдно iз сортом якостi, зазначеним у складському свiдоцтвi, отримуi у палатi це свiдоцтво i може забрати товар зi складу проти складського свiдоцтва;

2) вiдстрочка поставки товару (форвард) за цiнами на момент iх здiйснення з урахуванням прогнозованоi бiржею динамiки змiни цiн за перiод вiдстрочки. Якщо очiкуiться пiдвищення цiн, то вони збiльшуються на прогнозовану премiю, якщо зниження, то зменшуються на прогнозовану знижку. Поставка товару на склад, оплата вартостi та отримання зi складу аналогiчно випадку негайноi поставки, iдина вiдмiннiсть полягаi у тому, що коли товар отримують зi складу з вiдстрочкою, витрати на зберiгання несе продавець.

На фючерсних бiржах укладаються строковi, або фючерснi, угоди, якi носять спекулятивний характер. Мета строкових угод отримання доходу вiд купiвлi-продажу бiржових контрактiв унаслiдок рiзницi мiж цiною у день укладання та цiною у день виконання контракту.

В залежностi вiд способу спекулятивноi гри на фючерсних бiржах розрiзняють два види фючерсних угод:

1) довгi фючерснi угоди, якi починаються з купiвлi контракту з надiiю на пiдвищення цiни; бiржовi спекулянти, якi грають на пiдвищення цiн, називаються тАЮбикамитАЭ. Наприклад, спекулянт, проаналiзувавши ринок мiдi, розраховуi на пiдвищення цiни на мiдь. Вiн даi доручення брокеру купити 4 фючерсних контракти (100 т.) за цiною 960 СВР за тонну. Фючерснi контракти реiструються у розрахунковiй палатi. Спекулянт стежить за котируваннями бiржi, i, якщо цiна зросла до 990 GВР за тонну, вiн доручить брокеру лiквiдувати контракти шляхом зворотного продажу цих контрактiв, тобто здiйснити зворотну (офсетну) операцiю, але за цiною 990 GВР за тонну. Спекулянт предявить контракти у розрахункову палату i отримаi рiзницю у 3000 GВР, iз якоi вiн виплатить винагороду брокеру (0,01-0,02%). Ризик у бiржового "бика" полягаi у тому, що цiни можуть не зрости, а впасти, наприклад, до 940 GВР за тонну. У цьому разi вiн також змушений "лiквiдувати" контракти зворотним продажем, втративши на цьому 20 GВР за тонну, тобто 2000 GВР, i, незважаючи на це, вiн так само заплатить винагороду брокеру. Якщо у випадку падiння цiн тАЮбиктАЭ не продасть контракти, вiн ризикуi ще бiльше, тому що вiн повинен сплатити у розрахункову палату вартiсть куплених контрактiв (96 000 GВР) та, крiм того, забрати 100 т. мiдi зi складу, а це йому не потрiбно, оскiльки вiн просто граi на рiзницi при змiнi цiн;

2) короткi фючерснi угоди, якi починаються з продажу контракту з надiiю на пониження цiни, бiржовi спекулянти, якi грають на пониження цiн, називаються тАЮведмедямитАЭ. Наприклад, спекулянт розраховуi на пониження цiни на мiдь i даi доручення брокеру продати 4 фючерсних контракти (100 т.) за цiною 960 СВР за тонну, а потiм здiйснити зворотну угоду - купити 4 контракти за цiною 940 СВР за тонну. Предявивши контракти у розрахункову палату, "ведмiдь" отримуi рiзницю у 2000 СВР. Якщо цiна на мiдь зросла, то "ведмiдь" так само змушений здiйснити зворотну покупку контрактiв та втратити прогнозовану додатну рiзницю цiн, оскiльки iнакше вiн буде змушений сплатити 96 000 СВР та забрати товар зi складу, що й?/p>