Органiзацiйнi форми здiйснення зовнiшньоторгових операцiй
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?му не потрiбно.
Бiржа, на вiдмiну вiд спекулянтiв, нiколи не ризикуi i не програi, оскiльки вона суворо контролюi ситуацiю: кiлькiсть фючерсних контрактiв та кiлькiсть покупцiв, якi здiйснюють довгi угоди, завжди вiдповiдаi кiлькостi контрактiв та продавцiв, якi здiйснюють короткi угоди незалежно вiд пiдвищення чи зниження цiн. Для зменшення ризикiв тАЮбикитАЭ та тАЮведмедiтАЭ мають право здiйснювати достроковi офсетнi операцii у разi несприятливоi, на iх думку, тенденцii змiни цiн.
На бiржi реального товару для угод з вiдстрочкою поставки застосовують операцii хеджування (страхування). Хеджування у даному випадку це компенсацiйнi дii, якi вживаi покупець або продавець реального товару для запобiгання можливим втратам у майбутньому вiд непередбачуваноi змiни цiн протягом строку поставки товару. Фiрма покупець реального товару на строк на дату укладання угоди, одночасно даi доручення брокеру купити на бiржi фючерснi контракти на дату поставки товару. Пiсля приймання товару здiйснюiться зворотний продаж фючерсних контрактiв. У разi, якщо покупець вiд змiни цiн втрачаi рiзницю у цiнi як покупець реального товару, то, хеджуючи угоду шляхом купiвлi фючерсних контрактiв та продажу цих контрактiв на дату поставки, покупець повертаi втрачену рiзницю у цiнi. Тому покупець реального товару компенсуi втрати вiд несприятливоi змiни цiн, здiйснюючи хеджування продажем контрактiв на бiржi, а продавець реального товару хеджування купiвлею. Кожне доручення брокеру супроводжуiться виплатою йому винагороди, але вона значно менша, нiж можливi незастрахованi втрати вiд змiни цiн на реальний товар.
Хеджування контрактiв на бiржi як iнструмент страхування швидко розвиваiться та часто перевищуi бiржовий обiг реального товару; наприклад, на Лондонськiй бiржi кольорових металiв цi угоди перевищили половину усього обiгу бiржi.
Використання хеджування, крiм страхування покупцiв вiд пiдвищення цiн, знижуi витрати обiгу, дозволяючи утворювати рацiональнi запаси товарiв, особливо це стосуiться сезонних товарiв; продавцям та виробникам товарiв хеджування дозволяi продавати товари, компенсуючи втрати вiд зниження цiн на перiод вiдстрочки поставки.
У фючерснiй торгiвлi завдяки фiнансовiй гарантii виконання контракту, яку забезпечуi розрахункова палата бiржi у виглядi депозиту або маржi, i покупець, i продавець мають гарантiю виконання контракту у грошовiй формi, навiть якщо з яких-небудь непередбачених обставин поставка товару не буде здiйснена.
Отже, фючерсна бiржа найбiльш сучасна форма товарноi бiржi, де торгiвля ведеться фючерсними контрактами на поставку рiзних товарiв у майбутньому. Фючерсна бiржа дозволила знизити ризик впливу несприятливих коливань цiн на обiг капiталу; зменшити розмiр резервного капiталу, який потрiбен на випадок несприятливоi конюнктури; прискорити повернення у грошовiй формi авансованого капiталу; здешевiти кредитування торгiвлi, знизити витрати обiгу.
Торгiвлю на фючерснiй бiржi порiвняно з бiржею реального товару вiдрiзняють:
- переважно фiктивний характер угод (лише 1-2% угод завершуються поставкою товару, а решта - виплатою рiзницi у цiнах);
- непрямий звязок з ринком реального товару через хеджування (страхування) , а не через поставку товару,
- унiфiкацiя умов контракту;
- знеособленiсть угод та замiннiсть контрагента по них. Угоди укладаються мiж конкретними брокером-продавцем та брокером-покупцем, але реiструються як укладенi мiж ними та розрахунковою палатою, яка i гарантом виконання зобовязань. Немаi необхiдностi кожного разу визначати платоспроможнiсть контрагентiв, що прискорюi обiг на бiржi;
- угоди укладаються як на товар, так i на валюту, iндекси акцiй, процентнi ставки тощо.
Переваги бiржi порiвняно з iншими формами торгiвлi.
- вона забезпечуi регулярний звязок мiж продавцями та покупцями;
- вона фiксуi торговi звичаi;
- вона встановлюi стандарти на товар;
- вона розробляi типовi контракти;
- вона здiйснюi квотування цiн;
- вона регулюi суперечки тощо.
Бiржi вiдiграють роль посередника у процесi органiзацii горизонтальних господарських звязкiв. РЖ хоча реальнi поставки на бiржах звичайно не перевищують 5-10% свiтовоi торгiвлi вiдповiдними товарами, вплив бiржi на цiни свiтового ринку та конкретних угод виключно значний.
Мiжнароднi аукцiони
Мiжнароднi аукцiони. Аукцiони традицiйна форма мiжнародноi торгiвлi, що е рiзновидом вiдкритих прилюдних/неприлюдних торгiв, на яких реалiзуються аукцiоннi (попередньо оглянутi) товари певноi номенклатури (риба, тютюн, лiс, чай, хутро, конi тощо), предмети розкошi, антикварiат, витвори мистецтва.
Мiжнароднi товарнi аукцiони (МТА) це особливi, спецiально органiзованi ринки у заздалегiдь обумовлених мiiях, якi дiють з певною перiодичнiстю у встановленi час та строки. На МТА продаються товари, якi мають iндивiдуальнi властивостi. Завдяки iх iндивiдуальним властивостям та особливостям (наприклад, для хутра колiр, вiдтiнок, пухнатiсть та мякiсть волосяного покрову, шовковистiсть, розмiр шкурки тощо) виключаiться замiна iншими аукцiонними товарами, однаковими за назвою. Саме з цiiю метою органiзовуiться iх попереднiй огляд або дегустацiя. Попереднiй огляд i обовязковою умовою аукцiонноi торгiвлi, тому що нi органiзатори аукцiону, нi продавцi пiсля продажу товару з аукцiону не приймають жодних претен?/p>