ПроменевСЦ ознаки захворювань печСЦнки та жовчного мСЦхура
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
СЦддСЦафрагмальна гСЦперваскулярна пухлина,
ВажкСЦ супутнСЦ захворювання.
1.3 ВогнищевСЦ солСЦднСЦ ураження печСЦнки
Ця група складаСФться СЦз доброякСЦсних та злоякСЦсних уражень печСЦнки.
Серед доброякСЦсних солСЦдних уражень печСЦнки найчастСЦше зустрСЦчаються гемангСЦома, доброякСЦсна вузлова гСЦперплазСЦя та аденома печСЦнки.
80% первинних злоякСЦсних пухлин печСЦнки складають гепатоми (гепатоцелюлярний рак). Вторинне злоякСЦсне ураження печСЦнки виникаСФ майже з будь-якоi первинноi пухлини.
ЕхосемСЦотика солСЦдних уражень печСЦнки неспецифСЦчна, за виключенням типових ехоознак капСЦлярноi гемангСЦоми, тому в переважнСЦй бСЦльшостСЦ випадкСЦв ультразвуковий метод СФ методом скринСЦнгу з обовязковим застосуванням додаткових методСЦв променевого дослСЦдження та бСЦопсСЦi.
ГемангСЦома печСЦнки - найчастСЦша доброякСЦсна пухлина печСЦнки. Звичайно, вони СФ (випадковою знахСЦдкою при ультразвуковому дослСЦдженнСЦ печСЦнки, не проявляються будь-якими клСЦнСЦчними симптомами або бСЦохСЦмСЦчними вСЦдхиленнями. Типовими ехоознаками капСЦлярноi гемангСЦоми СФ утвСЦр високоi ехогенностСЦ, з однорСЦдною ехоструктурою, круглоi або овоiдноi форми, найчастСЦше розташований в правСЦй частцСЦ субкапсулярно, маСФ рСЦвний або хвилястий контур, чСЦтко вСЦдмежований вСЦд оточуючоi паренхСЦми. За таких умов достатнСЦм СФ динамСЦчне ультразвукове обстеження через 3 -6 мСЦсяцСЦв. КавернознСЦ гемангСЦоми за звичай мають гетерогенну будову за рахунок дСЦлянок рСЦзноi ехогенностСЦ, можуть бути анехогенними. ПодСЦбнСЦ ехографСЦчнСЦ змСЦни не можуть бути вСЦрогСЦдно диференцСЦйованСЦ вСЦд пухлин СЦншого походження, тому дСЦагноз необхСЦдно пСЦдтвердити СЦншими методами променевого дослСЦдження, а саме пСЦдсиленою КТ, МРТ, селективною ангСЦографСЦСФю.
Решта пухлин печСЦнки маСФ дуже рСЦзноманСЦтну ехографСЦчну картину, СЦ отже, немаСФ жодноi ехографСЦчноi ознаки на пСЦдставСЦ якоi можна вСЦрогСЦдно диференцСЦювати доброякСЦсний або злоякСЦсний характер ураження СЦ навСЦть первиннСЦсть або вториннСЦсть ураження при солСЦтарних вузлах.
Тому при виявленнСЦ в печСЦнцСЦ солСЦдного утвору обовязковим СФ застосування СЦнших методСЦв променевого дослСЦдження та бСЦопсСЦi пСЦд вСЦзуальним, зокрема, ехографСЦчним контролем.
На компютерних томограмах кСЦста вСЦдображаСФться як округле утворення з рСЦвними дугоподСЦбними контурами, що мСЦстить рСЦдину. Якщо при томографСЦi застосувати методику "посилення", то можна знайти дуже маленькСЦ кСЦсти.
Перевагою сонографСЦi СЦ КT СФ можливСЦсть пСЦд iхнСЦм контролем провести пункцСЦю кСЦсти, одержати матерСЦал для бСЦопсСЦi, почати катетерну терапСЦю, або при необхСЦдностСЦ вСЦдкачати рСЦдину СЦ ввести лСЦки.
При радСЦонуклСЦднСЦй сцинтиграфСЦi кСЦста теж обумовлюСФ округлий дефект у зображеннСЦ печСЦнки, але тСЦльки при достатньому розмСЦрСЦ кСЦсти (бСЦльш 2см). СелезСЦнка найчастСЦше не вСЦзуалСЦзусться. До того ж по сцинтиграмСЦ не можна встановити, що вмСЦстом утворення СФ рСЦдина.
Абсцес печСЦнки, подСЦбно кСЦстСЦ, на сонограмах, сцинтиграмах СЦ компютерних томограмах обумовлюСФ обмежений дефект у зображеннСЦ. КрСЦм клСЦнСЦчних даних, для розрСЦзнення цих двох патологСЦй розглядають додатковСЦ ознаки. По-перше, навколо абсцесу звичайно розташована зона змСЦненоi тканини. По-друге, внутрСЦшнСЦ обриси абсцесу менш рСЦвнСЦ, нСЦж кСЦсти, а по денситометричнСЦй щСЦльностСЦ (20-30Н) вСЦн перевершуСФ кСЦсту (0-10Н). ДрСЦбнСЦ пСЦогеннСЦ абсцеси звичайно розташованСЦ групами; в них часто виднСЦ ущСЦльнення - по краю чи в центрСЦ порожнини. Перевагою сонографСЦi СЦ КТ СФ можливСЦсть пСЦд iхнСЦм контролем провести пункцСЦю вогнища, одержати матерСЦал для бСЦопсСЦi, СЦ почати катетерну терапСЦю при абсцесСЦ.
При радСЦонуклСЦднСЦй сцинтиграфСЦi абсцес також обумовлюСФ округлий дефект у зображеннСЦ печСЦнки, але тСЦльки при достатньому розмСЦрСЦ (бСЦльш 2см). СелезСЦнка найчастСЦше не вСЦзуалСЦзуСФться. До того ж, по сцинтиграмСЦ, не можна встановити, що СФ вмСЦстом утворення СЦ неможливо диференцСЦювати з СЦншими обСФмними патологСЦями.
1.4 ЕхСЦнококоз печСЦнки
Паразитарне захворювання, яке часто трапляСФться в тих географСЦчних мСЦсцях, де вирощують овець. Остаточним господарем глиста Echinococcus granulosus СФ собака, промСЦжними - вСЦвцСЦ, велика рогата худоба, людина. Потрапивши в органСЦзм промСЦжного господаря, паразит через стСЦнку кишки з плином кровСЦ портальною веною потрапляСФ в печСЦнку (або ще далСЦ), де розвиваСФться в кСЦсту. КСЦсти в печСЦнцСЦ збСЦльшуються щороку приблизно на 1см та можуть досягати гСЦгантських розмСЦрСЦв (20см СЦ бСЦльше). Типовими ехоознаками ехСЦнококозу печСЦнки СФ: одна або декСЦлька кСЦст у виглядСЦ анехогенних утворСЦв з дистальним акустичним пСЦдсиленням, помСЦрно потовщеними стСЦнками з подвСЦйним контуром за рахунок внутрСЦшньоi гермСЦнативноi мембрани. НерСЦдко всерединСЦ кСЦст визначаються перегородки рСЦзноi форми та розмСЦрСЦв, якСЦ СФ стСЦнками дочСЦрнСЦх кСЦст . З часом, стСЦнка кСЦсти може зазнавати звапнення.
2. ПроменевСЦ ознаки захворювань жовчного мСЦхура
2.1 ХолелСЦтСЦаз (жовчно-камяна хвороба)
ЕхографСЦя СФ методом вибору в дСЦагностицСЦ конкрементСЦв в жовчному мСЦхурСЦ. ЕхографСЦчне виявлення ехогенних структур з дистальною акустичною тСЦнню, що змСЦщуються в просвСЦтСЦ жовчного мСЦхура - фактично 100% ознака наявностСЦ жовчних конкрементСЦв . В разСЦ вСЦдсутностСЦ вСЦльного просвСЦту жовчного мСЦхура, в проекцСЦi його розташування може визначатись ехогенна смуга з широкою дистальною тСЦнню, що свСЦдчить про наявнСЦсть нефункцСЦонуючого жовчного мСЦхура, повнСЦстю заповненого конкрементами. При пСЦдозрСЦ на конкременти в жовчному мСЦхурСЦ пСЦд час дослСЦдження пацСЦСФнти повин