Проектування та експлуатацСЦя СемиренкСЦвського газоконденсатного родовища
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
?иурочений до середньоi частини розрСЦзу горизонту В-17 СЦ представлений чергуванням пСЦщаних та алевролСЦто-аргСЦлСЦтових порСЦд загальною товщиною 50-80 м. ПСЦщанСЦ породи пласта за ФРДВ досить мСЦнливСЦ СЦ ущСЦльненСЦ не дивлячись на значну iх товщину, що сягаСФ в свердловинСЦ 4 - 20-25 м, а в свердловинСЦ 9 - 35 м. Тобто спостерСЦгаСФться глинизацСЦя СЦ ущСЦльнення пСЦщаних порСЦд по зануренню. Як проникнСЦ породи-колектори пСЦщанСЦ утворення розвиненСЦ в склепСЦнних частинах свердловин 2 СЦ 51 у виглядСЦ двох прошаркСЦв 10-12 м та одного 26 метрового в свердловинСЦ 9.
В свердловинСЦ 4 пласт В-17б представлений ущСЦльненими пСЦсковиками СЦ лише одним проникним 3-х метровим прошарком.
Пласт В-17в приурочений до нижньоi пСЦдошвеноi частини горизонту В-17 СЦ представлений глинисто-пСЦщаними СЦ пСЦщано-глинистими лСЦтофацСЦальними утвореннями.
Глинисто-пСЦщаний тип розрСЦзу розвинений в склепСЦннСЦй частинСЦ родовища СЦ в розрСЦзСЦ свердловини 2 представлений двома прошарками - 10 СЦ 35 метровими пСЦщаними породами з пропластками аргСЦлСЦтСЦв.
В свердловинСЦ 4 СЦ 9 пласт представлений пСЦщано-глинистим лСЦтофацСЦальним типом порСЦд з пСЦщаними утвореннями в верхнСЦй та середнСЦй частинах розрСЦзу. Товщина верхнього прошарка в свердловинСЦ 4 - 5 м, а в свердловинСЦ 9 - 20 м. АналогСЦчний характер розвитку маСФ СЦ нижнСЦй прошарок, змСЦнюючись вСЦд 10 м в свердловинСЦ 4 до 13 м в свердловинСЦ 9.
Загальна товщина пласта змСЦнюСФться вСЦд 50 м в склепСЦннСЦ до 90 м на зануреннСЦ.
Пласт В-18 представлений пСЦщано-глинистим шаруватим типом порСЦд з мСЦнливою товщиною пСЦщаних вСЦдмСЦнностей. НайбСЦльше пСЦскуватий пласт в склепСЦннСЦй частинСЦ структури, який в свердловинСЦ 2 представлений двома прошарками 10 СЦ 20 м. В напрямку занурення шарСЦв порСЦд величина пСЦскуватостСЦ пласта зменшуСФться СЦ в свердловинСЦ 4 товщина прошаркСЦв становить 8 м СЦ 4 м.
В свердловинСЦ 9 пласт представлений тонким перешаруванням ущСЦльнених пСЦщаних СЦ глинисто-алевролСЦтових порСЦд.
Товщина прошаркСЦв ущСЦльнених пСЦсковикСЦв становить 2-5 м. Загальна товщина пласта становить 30-40 м.
Пласт В-19, розкритий лише трьома свердловинами 2, 4 та 51 СЦ представлений перешарування пСЦщаних СЦ аргСЦлСЦто-алевролСЦтових порСЦд в свердловинСЦ 4 СЦ масивними прошарками пСЦсковикСЦв в свердловинах 2 та 51.
Товщина пСЦщаних прошаркСЦв в свердловинСЦ 4 змСЦнюСФться вСЦд 3-х до 15 м. Загальна товщина проникних прошаркСЦв сягаСФ 37 м. В свердловинСЦ 2 пСЦщана частина пласта сягаСФ 40 м СЦ 35 м в свердловинСЦ 51.
В регСЦональному тектонСЦчному планСЦ СемиренькСЦвське родовище розташовано в межах приосьовоi частини центрального грабену ДнСЦпровсько-Донецькоi западини СЦ приурочено до смуги пСЦвнСЦчно-схСЦдного глибинного облягання Лубенсько-БСЦлоцеркСЦвського мисоподСЦбного виступу фундаменту. Будова цСЦСФi частини западини маСФ своi вСЦдмСЦннСЦ особливостСЦ в порСЦвняннСЦ з СЦншими ii елементами, якСЦ полягають в наступному:
значним накопиченням вСЦдкладСЦв стратиграфСЦчних комплексСЦв фанерозою загальною товщиною вСЦд 8,0 до 8,5 км,
помСЦрним проявом структуроформуючих рухСЦв в процесСЦ седиментогенезу,
розвиток консидиментацСЦйно-переривчастих антиклСЦнальних палеозойських структурних форм, зумовлених проявом, в основному, блоковоi тектонСЦки.
По поверхнСЦ фундаменту - це чСЦтко виражений пСЦвнСЦчний схил СулимСЦвського окремого блоку на фонСЦ глибинного мисоподСЦбного виступу фундаменту.
НайбСЦльш виражена будова даноi частини западини спостерСЦгаСФться по нижньопалеозойському структурному плану, вСЦдклади якого перекривають розчленовану блоковою тектонСЦкою поверхню докембрСЦйських утворень.
По нижньопалеозойському комплексу вСЦдкладСЦв, в межах цСЦСФi частини западини, простежуСФться цСЦла група пСЦднять, якСЦ мають певне орСЦСФнтування СЦ складають окремСЦ протяжнСЦ структурно-тектонСЦчнСЦ лСЦнСЦi: СемиренькСЦвське пСЦдняття по верхньовСЦзейському структурному пСЦдповерху в системСЦ локальних пСЦднять маСФ досить чСЦтке площинне положення СЦ одночасно з ОлефСЦрСЦвським, Кошевойським, БакумСЦвським, Куйбишевським та Комишнянським створюСФ ланцюг антиклСЦнальних структур, що облямовують глибинний виступ фундаменту.
ГеологСЦчна будова СемиренькСЦвського пСЦдняття вивчалась сейсмСЦчними дослСЦдженнями та пошуковим бурСЦнням.
Так, по верхньовСЦзейських структурних планах (вСЦдбиваючСЦ сейсмСЦчнСЦ горизонти Vв23, Vв22-2, Vв22-1, Vв21) СемиренькСЦвське пСЦдняття являСФ собою досить чСЦтку антиклСЦнальну форму, витягнуту в субширотному напрямку з дещо незначною асиметрСЦСФю крил та периклСЦналей.
ПСЦвденно-захСЦдне крило коротше вСЦдносно пСЦвнСЦчно-схСЦдного, пСЦвденно-схСЦдна периклСЦналь ширша СЦ дещо крутСЦша, нСЦж звужена пСЦвнСЦчно-захСЦдна, з кутами нахилу шарСЦв порСЦд вСЦдповСЦдно: 2-3, 1-3, 1-2 СЦ понад 1-1,5.
Структурний план пСЦдняття по всСЦх чотирьох вищезазначених вСЦдбиваючих горизонтах носить повну конформнСЦсть, вСЦдрСЦзняючись лише бСЦльш виразнСЦшою формою з глибиною.
ВСЦд сумСЦжних локальних пСЦднять ОлефСЦрСЦвського, РоманСЦвського, Ковалевського, ВакулСЦвського, КуйбишСЦвського та Кавердинського, СемиренькСЦвська антиклСЦнальна складка вСЦддСЦляСФться неглибокими сСЦдловинами, прогинами та захСЦдним вСЦдрогом Ярошинськоi депресСЦi.
ПорСЦвнюючи форму СемиренькСЦвськоi складки, вСЦдображену в вСЦдкладах верхньоi частини верхньовСЦзейського пСЦдярусу по вСЦдбиваючому горизонту Vв22-1 (лСЦтопачка В-18) з об'СФктом по вСЦдбиваючому горизонту Vв23? (лСЦтопачка В-22) помСЦтнСЦ видозмСЦни в будовСЦ складки з глибиною. Побудови, виконанСЦ по вСЦдбиваючому горизонту Vв23? показують, що СемиренкСЦвська складка стаСФ значно виразнСЦшою. РЗi амплСЦтуда на рСЦвнСЦ лСЦтопачки В-22, по найбСЦльш пологому пСЦвд
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение