Проектування та експлуатацСЦя СемиренкСЦвського газоконденсатного родовища
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
он сСЦльськогосподарський. Основний вид заняття населення - землеробство СЦ тваринництво. Незначна частина населення зайнята в переробнСЦй промисловостСЦ.
Корисними копалинами район не багатий. КрСЦм вСЦдкритих покладСЦв вуглеводнСЦв кориснСЦ копалини представленСЦ будСЦвельними пСЦсками СЦ глинами. В долинСЦ р. Псьол ведеться видобуток торфу.
Водозабезпечення бурових робСЦт здСЦйснюСФться за рахунок вод бучацького водоносного горизонту. Через район робСЦт проходять електролСЦнСЦi достатньоi потужностСЦ, що дозволяСФ використовувати електроенергСЦю для роботи на промислСЦ.
Характеристика геологСЦчноi будови
Рис. 1.2 ГеологСЦчний розрСЦз СемиренкСЦвського ГКР
В геологСЦчнСЦй будовСЦ осадового комплексу вСЦдкладСЦв СемиренькСЦвського родовища приймають участь утворення палеозойськоi, мезозойськоi та кайнозойськоi ератем, загальною товщиною до 8,5 км.
Свердловинами пошукового та експлуатацСЦйного бурСЦння СЦз палеозойських вСЦдкладСЦв розкритСЦ камяновугСЦльнСЦ та пермськСЦ, з мезозойських - трСЦасовСЦ, юрськСЦ, крейдянСЦ, а також типовий для даноi частини западини комплекс кайнозойських вСЦдкладСЦв.
Кам'яновугСЦльна система (С)
ВСЦдклади кам'яновугСЦльноi системи мають широке розповсюдження на данСЦй територСЦi та представленСЦ нижнСЦм, середнСЦм та верхнСЦм вСЦддСЦлами.
НижнСЦй вСЦддСЦл (С1) обСФднуСФ вСЦзейський та серпуховський яруси.
ВСЦзейський ярус (С1v) представлений верхньовСЦзейським пСЦд'ярусом (С1v2) - ХII та XI мСЦкрофаунСЦстичнСЦ горизонти.
За даними кернового матерСЦалу лСЦтологСЦчно ХРЖРЖ мСЦкрофаунСЦстичний горизонт складений чергуванням пСЦсковикСЦв, аргСЦлСЦтСЦв, алевролСЦтСЦв, що згрупованСЦ у лСЦтологСЦчнСЦ пачки В-19-20 та В-18, В-17, якСЦ вмСЦщують поклади газу, розкритСЦ свердловинами 2, 4, 9, 51. Максимальна розкрита товщина XII мСЦкрофаунСЦстичного горизонту 491 м в св. № 4.
ЛСЦтологСЦчно XI м.ф.г складений чергуванням аргСЦлСЦтСЦв та вапнякСЦв, верхня його частина стаСФ бСЦльш однорСЦдною СЦ складена переважно алевролСЦтами, рСЦдко пСЦсковиками з малопотужними прошарками аргСЦлСЦтСЦв. Горизонт об'СФднуСФ лСЦтологСЦчнСЦ пачки В-16, В-15, В-14. До лСЦтологСЦчноi пачки В-16 приуроченСЦ поклади газу. Товщина вСЦдкладСЦв горизонту 429-454 м.
Серпуховський ярус (С1s) пСЦдроздСЦляСФться на нижньо- СЦ верхньосерпуховський пСЦд'яруси.
Нижньосерпуховський пСЦд'ярус розглядаСФться в об'СФмСЦ РЖХ-Х мСЦкрофаунСЦстичних горизонтСЦв. Нижня границя проводиться по покрСЦвлСЦ лСЦтологСЦчноi пачки В-14.
ПСЦд'ярус складений переважно пСЦщано-алевролСЦтовими породами з прошарками аргСЦлСЦтСЦв СЦ в нижнСЦй частинСЦ з рСЦдкими прошарками вапнякСЦв. ВсСЦ вСЦдмСЦнностСЦ порСЦд згрупованСЦ в лСЦтологСЦчнСЦ пачки С-23, С-22, С-21, С-20, С-19, С-18-17. Товщина вСЦдкладСЦв Х-ХРЖ горизонтСЦв 361-378 м.
Верхньосерпуховський пСЦд'ярус (С1s2) представлений VIII (у складСЦ лСЦтологСЦчних пачок С-6-С-9) та VII-V (у складСЦ лСЦтологСЦчних пачок С-2-С-5) мСЦкрофаунСЦстичними горизонтами. Нижня границя проводиться по пСЦдошвСЦ лСЦтологСЦчноi пачки С-9. ЛСЦтологСЦчно VРЖРЖРЖ м.ф.г. представлений чергуванням аргСЦлСЦтСЦв з алевролСЦтами, поодинокими прошарками пСЦсковикСЦв та вапнякСЦв. Товщина вСЦдкладСЦв VIII мСЦкрофаунСЦстичного горизонту 169-200 м.
ОсадовСЦ вСЦдклади VII-V м.ф.г, на вСЦдмСЦну вСЦд нижчезалягаючих, представленСЦ пСЦщано-алевролСЦтовими породами з прошарками аргСЦлСЦтСЦв та вапнякСЦв. Товщина вСЦдкладСЦв VII-V мСЦкрофаунСЦстичних горизонтСЦв 208-230 м.
СереднСЦй вСЦддСЦл (С2)
ВСЦдклади середнього карбону представленСЦ башкирським та московським ярусами.
ВСЦдклади башкирського ярусу (С2в) на СемиренькСЦвськСЦй площСЦ представленСЦ у складСЦ свСЦт С15, С21, С22, С23 СЦ С24.
СвСЦта С15 представлена чергуванням аргСЦлСЦтСЦв, алевролСЦтСЦв та вапнякСЦв, що згрупованСЦ в лСЦтологСЦчнСЦ пачки Б-13, Б-12, Б-11. Товщина вСЦдкладСЦв свСЦти С15 - 81-98 м.
СвСЦта С21 складена чергуванням потужних пластСЦв вапнякСЦв з прошарками зеленувато-сСЦрих вапнистих аргСЦлСЦтСЦв, якСЦ входять до лСЦтологСЦчноi пачки Б-10 та називаСФться башкирською карбонатною плитою. Товщина вСЦдкладСЦв свСЦти С21 - 65-70 м.
СвСЦта С22 представлена чергуванням потужних пластСЦв вапнякСЦв з аргСЦлСЦтами в нижнСЦй частинСЦ, вище по розрСЦзу кСЦлькСЦсть карбонатних порСЦд зменшуСФться СЦ серед теригенних утворень з'являються два прошарки пСЦсковикСЦв. Керном охарактеризованСЦ аргСЦлСЦти, алевролСЦти та пСЦсковики. Породи згрупованСЦ в лСЦтологСЦчнСЦ пачки Б-9, Б-8. Товщина вСЦдкладСЦв свСЦти С22 - 115-124 м.
СвСЦта С23 - пСЦщано-глинистСЦ вСЦдклади з одиничними малопотужними прошарками вапнякСЦв. Породи згрупованСЦ у лСЦтологСЦчнСЦ пачки Б-7, Б-6, Б-5, Б-4, Б-3. Керновим матерСЦалом вСЦдклади не охарактеризованСЦ. Товщина вСЦдкладСЦв свСЦти С23 - 266-296 м.
СвСЦта С24 представлена перешаруванням пСЦщано-алевролСЦтових порСЦд з аргСЦлСЦтами та рСЦдко прошарками вапнякСЦв. ВСЦдклади об'СФднанСЦ у лСЦтологСЦчнСЦ пачки Б-2 СЦ Б-1. Товщина вСЦдкладСЦв свСЦти С24 - 98-112 м.
ВСЦдклади московського (С2m) ярусу розкритСЦ всСЦма пробуреними на площСЦ свердловинами, крСЦм св. 51. РозрСЦз складений переважно алювСЦальними пСЦсковиками з прошарками аргСЦлСЦтСЦв та алевролСЦтСЦв. ПСЦщанСЦ вСЦдмСЦнностСЦ згрупованСЦ в лСЦтологСЦчнСЦ пачки М-7, М-6, М-5, М-4, М-3, М-2 СЦ М-1. Керном вСЦдклади не охарактеризованСЦ. Товщина вСЦдкладСЦв московського ярусу 509-549 м.
ВерхнСЦй вСЦддСЦл (С3)
Розкритий в об'СФмСЦ свСЦт С31, С32, С33 СЦ С3. Керном розрСЦз не охарактеризований. Характеристика каротажноi дСЦаграми вказуСФ на наявнСЦсть потужних (до 80 м) пСЦщаних пластСЦв, що чергуються з глинистими пачками. Товщина вСЦдкладСЦв верхньокам'яновугСЦльного вСЦддСЦлу становить 612-744м.
Пермська система (Р)
На данСЦй територСЦi представлена тСЦльки нижнСЦм вСЦддСЦлом, де видСЦлена картамишська (Р1kt) свСЦта. Склад