Проектування та експлуатацСЦя СемиренкСЦвського газоконденсатного родовища
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
Вµна строкатобарвними глинами з прошарками алевролСЦтСЦв, доломСЦтСЦв та пСЦщаними пластами. Товщина вСЦдкладСЦв нижньопермського вСЦддСЦлу 106-161 м.
Мезозойська ератема (Мz)
Представлена трСЦасовою, юрською та крейдяною системами.
ТрСЦасова система (Т)
ЗСЦ стратиграфСЦчною та кутовою незгСЦдностями на вСЦдкладах нижньопермського вСЦддСЦлу залягають вСЦдклади трСЦасовоi системи. За лСЦтологСЦчними ознаками вони пСЦдроздСЦляються на пСЦщано-глинисту, пСЦщану, пСЦщано-карбонатну та глинисту товщСЦ. Товщина трСЦасових вСЦдкладСЦв 637-774 м.
Юрська система (J)
ВСЦдклади юрськоi системи представленСЦ середнСЦм СЦ верхнСЦм вСЦддСЦлами.
ВСЦдклади середнього вСЦддСЦлу (J2) юрськоi системи залягають незгСЦдно на пСЦдстилаючих СЦ представленСЦ байоським, батським та келовейським ярусами. Товщина вСЦдкладСЦв вСЦддСЦлу 169-200 м.
ВСЦдклади верхнього вСЦддСЦлу (J3) представленСЦ оксфордським (J3о) та кСЦмериджським (J3km) ярусами, товщиною 292-322 м. Товщина вСЦдкладСЦв верхньоюрського вСЦддСЦлу 292-322 м.
Крейдяна система (К)
За стратиграфСЦчним та кутовим неузгодженням вСЦдклади крейдяноi системи залягають на розмитСЦй поверхнСЦ верхньоюрських вСЦдкладСЦв СЦ представленСЦ нижнСЦм та верхнСЦм вСЦддСЦлами.
Товщина вСЦдкладСЦв нижньокрейдяного вСЦддСЦлу 116-135 м.
ВСЦдклади верхнього вСЦддСЦлу (К2) представленСЦ сеноманським (К2S), туронським (К2t), кон'якським (К2tk), сантонським (К2st), кампанським (К2km) та маастрихтським (К2m) ярусами.
Товщина вСЦдкладСЦв 434-460 м.
Кайнозойська ератема (К2)
ВСЦдклади кайнозойськоi ератеми залягають незгСЦдно на вСЦдкладах верхньокрейдяного вСЦддСЦлу СЦ включають в себе вСЦдклади палеогеновоi, неогеновоi СЦ четвертинноi системи.
Палеогенова система (Р)
До складу палеогеновоi системи входять палеоценовий, еоценовий та олСЦгоценовий вСЦддСЦли. ЛСЦтологСЦчно вони складенСЦ пСЦсками сСЦрими, зеленувато-сСЦрими, дрСЦбно-середньозернистими з прошарками глин та пСЦсковикСЦв СЦ пачкою свСЦтло-сСЦрих, пСЦщаних мергелСЦв киiвськоi серСЦi.
Товщина вСЦдкладСЦв становить 203-233 м.
Неогенова система (N)
ВСЦдклади неогеновоi системи представленСЦ мСЦоценовим вСЦддСЦлом, який представлений пСЦсками жовтувато-сСЦрими, тонкозернистими, кварцово-глауконСЦтовими, мСЦсцями ущСЦльненими.
Четвертинна система (Q)
Товща вСЦдкладСЦв четвертинноi системи представлена грунтово-рослинною та лесовидними суглинками, жовтувато-сСЦрими, в'язкими глинами.
Товщина вСЦдкладСЦв неогеновоi та четвертинноi систем складаСФ 30-76 м
За даними пошукового бурСЦння промислова газоноснСЦсть СемиренькСЦвського родовища приурочена до верхньовСЦзейських теригенних вСЦдкладСЦв XI та XII мСЦкрофаунСЦстичних горизонтСЦв.
В межах розкритого свердловинами продуктивного розрСЦзу за лСЦтофацСЦальними ознаками, згСЦдно СЦснуючого попластового розчленування, видСЦлено чотири горизонти В-16, В-17, В-18 та В-19.
Горизонт В-16 стратиграфСЦчно приурочений до нижньоi частини розрСЦзу XI мСЦкрофаунСЦстичного горизонту верхньовСЦзейського пСЦдярусу.
За характером розвитку порСЦд горизонт В-16 представлений перешаруванням пластСЦв СЦ пачок пСЦсковикСЦв з аргСЦлСЦтовими породами загальною товщиною вСЦд 170 до 200 м.
ПСЦщанСЦ пласти розвиненСЦ по розрСЦзу нерСЦвномСЦрно, найбСЦльш збагачений розрСЦз горизонту пСЦщаними породами в середнСЦй його частинСЦ, де товщина iх сягаСФ 35-50 метрСЦв. В верхнСЦй СЦ нижнСЦй частинах розрСЦз горизонту досить заглинизований СЦ пСЦщанСЦ пласти носять пСЦдпорядкований характер. НайбСЦльш суттСФва глинизацСЦя вСЦдкладСЦв спостерСЦгаСФться в нижнСЦй його частинСЦ.
За характером розвитку пСЦщаних порСЦд в розрСЦзСЦ лСЦтопачки В-16 видСЦляються три пласти: В-16а, В-16б, В-16в. ПромисловСЦ поклади ВВ в них встановленСЦ випробуванням лише в В-16б та В-16в.
Пласт В-16а виявився ущСЦльненим слабогазонасиченим, припливу не отримано.
Пласт В-16б охоплюСФ середню частину розрСЦзу горизонту В-16 СЦ представлений, в основному, пСЦщаними породами з окремими прошарками аргСЦлСЦтСЦв та алевролСЦтСЦв.
За характером розвитку пСЦщана частина пласта представлена одним-двома пСЦсковиками: товщиною верхнього ущСЦльненого вСЦд 5 до 10 м СЦ нижнього вСЦд 25 до 40 м досить витриманого по площСЦ СЦ розрСЦзу.
Загальна товщина пласта В-166 коливаСФться в досить вузьких межах вСЦд 45 м в свердловинСЦ 1 до 60 м в свердловинах 3, 4.
Пласт В-16в приурочений до нижньоi частини горизонту В-16 СЦ являСФ собою пСЦщано-глинистий лСЦтофацСЦальний тип порСЦд. За характером розвитку проникних порСЦд-колекторСЦв, пласт представлений двома-трьома прошарками пСЦсковикСЦв, розвинених в пСЦдошвенСЦй частинСЦ з товщиною вСЦд 2 до 5-15 м. Загальна товщина вСЦд 50 м в свердловинСЦ 1 до 70 м в свердловинСЦ 3. Пласт В-16б простежуСФться в розрСЦзСЦ всСЦх свердловин, змСЦнюючись в кСЦлькостСЦ прошаркСЦв пСЦсковикСЦв та iх товщини, а як колектор розвинений лише на дСЦлянцСЦ свердловини 9.
Горизонт В-17 стратиграфСЦчно належить до верхньоi частини розрСЦзу XII мСЦкрофаунСЦстичного горизонту верхньовСЦзейського пСЦд'ярусу. ВСЦн представлений пСЦщано-глинистим лСЦтофацСЦальним шаруватим типом порСЦд загальною товщиною 200-250 м.
За особливостями розвитку пСЦщаних СЦ непроникних порСЦд в розрСЦзСЦ горизонту видСЦлено три продуктивнСЦ пачки, з якими пов'язанСЦ самостСЦйнСЦ поклади вуглеводнСЦв: В-17а, В-17б, В-17в.
Пласт В-17а охоплюСФ верхню частину розрСЦзу горизонту СЦ представлений перешаруванням пСЦщаних та алевролСЦто-аргСЦлСЦтових утворень. ПСЦщанСЦ породи-колектори представленСЦ в свердловинСЦ двома прошарками товщиною 3, 8 м - в свердловинСЦ 2, 20, 25 м - в свердловинСЦ 4 та 5, 10 м - в свердловинСЦ 9. Загальна товщина пласта досить стабСЦльна СЦ становить 70-80 м.
Пласт В-176 п
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение