Анiмацiйнi технологii в молодiжному туризмi
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?iкацii та саморозвитку, пiдвищення рiвня освiти та загальноi культури шляхом ознайомлення з культурою, побутом, традицiями та вiруваннями, стилем та характером життя iнших народiв, з культурною спадщиною людства та перлинами природи. Безпосереднi спiлкування рiзних народiв i рiзних культур сприяi взаiмозбагаченню та саморозвитку культури, вiдiграi значну роль в укрiпленнi миру та порозумiння на планетi, розширюi культурнi та дiловi контакти. Можна стверджувати, що саме у XX ст., завдяки масовостi, туризм став явищем сучасноi культури. З iншого боку, туризм, прискорюючи культурний обмiн, прискорюi iнновацiйнi процеси в культурi. У звязку з цим актуальною стаi проблема крос-культурних комунiкацiй (поведiнки туристiв в iншому культурному середовищi, спроможнiсть i здатнiсть до сприйняття iншоi культури, iнших культурних традицiй). Туризм як форма проведення дозвiлля притаманний лише певнiй частинi населення, що маi вiльний часта вiдповiдний рiвень життя, який дозволяi подорожувати. Тобто, подорожування виступаi ознакою певного рiвня i стилю життя, фiксатором соцiального статусу, засобом закрiплення iмiджу та iнших соцiальних ознак. Доступнiсть туристичних послуг, соцiальна орiiнтованiсть туризму розширюi коло споживачiв, прилучаючи новi й новi верстви населення до туризму, вводить його до стилю життя суспiльства,, вирiвнюючи соцiальнi можливостi населення [20, с.72].
Таким чином, оздоровлення населення, пiдвищення його працездатностi та рiвня культури шляхом здiйснення культурно-просвiтницькоi та рекреацiйноi дiяльностi посилюi соцiальну значущiсть туризму. Дедалi бiльшого значення набуваi екологiчна функцiя туризму. З одного боку, туризм виступаi споживачем певних природно-рекреацiйних благ i зацiкавлений в iх збереженнi. З iншого боку, зростання попиту призводить до збiльшення антропогенного тиску на територiальнi рекреацiйнi системи, особливо традицiйнi або моднi. Це ставить одразу цiлу низку питань збереження свiтовоi та нацiональноi природноi та культурно-iсторичноi спадщини, зокрема засобами туризму. В той же час розширення та iнтенсифiкацiя туристичноi дiяльностi сприяють залученню нових територiй, а технiчнi можливостi дозволяють iх освоiти. Саме тому захист довкiлля маi бути невiдiмною складовою розвитку туризму, однiiю з ключових проблем його стiйкого розвитку. Беззаперечно значною i економiчна функцiя туризму. Потреби подорожуючоi людини, з огляду на масовiсть, iормували галузь iери обслуговування населення. Подальше зростання запитiв стимулювало розвиток галузi, а мультиплiкацiйний ефект та комплексний характер споживання/обслуговування сприяли ii переростанню в iндустрiю туризму - мiжгалузевий комплекс, спрямований на задоволення туристичних потреб населення. [22, с.86]. Зростаюча iндустрiя туризму потребуi кадрового забезпечення, а рiзноманiтнiсть працi створюi широкi можливостi використання як квалiфiкованоi, так i неквалiфiкованоi працi. Зазначенi характернi ознаки роблять туризм ефективною галуззю господарства, що вiдiграi дедалi бiльшу роль як в нацiональних економiках, так i в свiтовiй торгiвлi послугами. Економiчна складова туристичноi дiяльностi проявляiться не тiльки в комерцiйнiй спрямованостi, айв посиленнi соцiальноi та екологiчноi ролi туризму (реставрацiя памяток iсторii та культури, природоохороннi заходи, реконструкцiя матерiально-технiчноi бази, освiтянська та виховна робота засобами туризму тощо), що свiдчить про гуманiстичну спрямованiсть туризму. Тому сучасний етап розвитку туризму можна охарактеризувати, як етап переосмислення його ролi i значення в людськiй життiдiяльностi - вiд примхи багатих гультяiв - через туризм як ефективну галузь господарства зовнiшньоекономiчного спрямування - до туризму як соцiокультурного явища, яке визначаi певний етап розвитку людства i i складовою суспiльних глобалiзацiйних процесiв [10, с.92].
Молодь - це соцiально-демографiчна група, що переживаi перiод становлення соцiальноi зрiлостi, адаптацii до миру дорослi й майбутнi змiни [24, с.22].
Молодь маi рухливi границi свого вiку, вони залежать вiд соцiально-економiчного розвитку суспiльства, рiвня культури, умов життя. Молодь характеризуiться тими суспiльними вiдносинами й суспiльними формами, якi визначають ii як самостiйну соцiально-демографiчну групу. Молодь маi ряд особливостей, що випливають, насамперед iз самоi ii обiктивноi сутностi. Соцiальнi особливостi молодi визначаються специфiчною позицiiю, що вона займаi в процесi вiдтворення соцiальноi структури, а також здатнiстю не тiльки успадковувати, але й перетворювати iормованi суспiльнi вiдносини. Протирiччя, що виникають усерединi цього процесу, лежать в основi цiлого комплексу специфiчних молодiжних проблем.
Визначивши, хто така молодь i видiливши ii, як окрему соцiально-демографiчну групу, розглянемо дозвiлля молодi, його особливостi й популярних форм.
Дозвiлля - дiяльнiсть у вiльний час поза iерою суспiльноi й побутовоi працi, завдяки якiй iндивiд вiдновлюi свою здатнiсть до працi й розвивають у собi в основному тi вмiння й здатностi, якi неможливо вдосконалити в iерi трудовоi дiяльностi [15, с.5]. Раз дозвiлля - дiяльнiсть, те це означаi, що вiн не порожнi проводження часу, не просте байдикування й разом з тим не за принципом: що хочу, то й роблю. Це дiяльнiсть, здiйснювана в руслi певних iнтересiв i цiлей, якi ставить перед собою людина. Засвоiння культурних цiнностей, пiзнання нового, аматорський працю,
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение