Анiмацiйнi технологii в молодiжному туризмi
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ацi РДгоричевоi В., Квартального В.А., Бiрженюка М. Б., Александрова А. Ю. i iнших. Поняття анiмацiя, анiмацiйна програма, визначення ролi туристськоi анiмацii в молодiжному туризмi представленi в працях Приiзжевоi О.М., Гаранiна Н.РЖ., Курило Л. В. Вiддаючи належне тому, що вже зроблено iншими дослiдниками, треба визнати недостатнiсть розробленiсть деяких важливих теоретико-методичних проблем, повязаних з органiзацiйно-технологiчним забезпеченням анiмацiйних програм саме в молодiжному туризмi.
Наукове значення роботи полягаi в аналiзi iснуючих анiмацiйних заходiв та технологiй в молодiжному туризмi i пропонуваннi нових пiдходiв до здiйснення гiрського походу.
Практична значимiсть дослiдження полягаi в тому, що на пiдставi вивченоi теорii, а також досвiду органiзацii молодiжних анiмацiйних програм були розробленi методичнi рекомендацii з удосконалювання органiзацii такого роду програм для молодiжних турбаз Украiни. Це дозволило пiдвищити iнтерес молодi до вибору саме Украiни для проведення туристичного дозвiлля.
Апробацiя результатiв дипломноi роботи вiдбулась на прикладi складання анiмацiйних програм для здiйснення гiрських походiв та iнших видiв молодiжного туризму.
РОЗДРЖЛ 1.
Суть, специфiка i види туризму в структурi молодiжного дозвiлля
1.1 Суть i специфiка молодiжного дозвiлля
Поняття туризм почало формуватися з початком масовостi, тобто перемiщень значноi кiлькостi людей з метою змiстовного проведення дозвiлля, хоча можна з впевненiстю стверджувати, що подорожування завжди було властиве людинi перш за все як бiологiчнiй iстотi, для якоi рух i невiдiмною потребою органiзму, а з часiв посилення урбанiзацiйних процесiв спiлкування з природним середовищем все бiльшою мiрою стаi психофiзiологiчною потребою. По-друге, подорожування i формою пiзнання середовища i розширення людських можливостей з адаптацii до довкiлля, а також одним з найдавнiших засобiв комунiкацii, культурного обмiну, економiчних контактiв. Нарештi, подорожування i формою наукового осягнення свiту i одним з етапiв розвитку сучасноi цивiлiзацii. [14, с.83] Але подорожування i також засобом долання барiрiв - обiктивних обмежень на шляху поширення явища. Можна визначити такi найбiльш суттiвi барiри: природнi (гiрськi системи, воднi простори, пустелi та iншi несприятливi фiзико-географiчнi явища), культурнi (мовнi, релiгiйнi, побутовi вiдмiни тощо); технiчнi, повязанi з доланням вiдстаней (шляхи сполучення, транспортнi засоби). Тобто, мобiльнiсть людства i певною рушiйною силою суспiльного розвитку, спрямованою на iнтенсифiкацiю господарювання, помякшення соцiального i полiтичного напруження, полiпшення умов життя шляхом пiзнання природного та соцiокупьтурного середовища життiдiяльностi. Такими i обiктивнi передумови виникнення та поширення туризму як явища, яке охопило значну частину людства [19, с.59].
Туризм, як явище суспiльного життя, i похiдною суспiльного розвитку. Своiю появою вiн завдячуi iндустрiальнiй стадii розвитку людства, якiй був притаманний прискорений розвиток продуктивних сил, поглиблення подiлу працi, розвиток урбанiзацiйних процесiв. Прискоренi iнновацiйнi змiни, повязанi з науково-технiчним прогресом, сприяли загальному соцiально-економiчному розвитковi певних краiн, пiдвищенню рiвня життя iх населення, змiнювали характер працi, спосiб та стиль життя, що особливо позначилось в XX ст. розвитком урбанiзацii та змiнами в системi розселення, постiндустрiальною фазою розвитку економiки, поглибленням екологiчних проблем та осягненням глобальних масштабiв дiяльностi людства, гуманiзацiiю всiх iер суспiльного життя. Саме за цих умов, що докорiнно змiнювали суспiльнi моделi життiдiяльностi людства, туризм перетворився у форму проведення дозвiлля, забезпечену дiяльнiстю мiжгалузевого комплексу по задоволенню потреб населення у вiдпочинку та оздоровленнi, у потужну комунiкативну складову глобалiзацiйного процесу [28, с.71].
Туризм - одна з найбiльш сталих складових свiтовоi економiки, яка за останнi десятирiччя маi стабiльнi (в середньому 5% на рiк) темпи зростання i не зазнаi коливань попиту/пропозицii, тому вважаiться одним з найперспективнiших напрямкiв соцiально-економiчного розвитку. На сучасному етапi туризм став частиною стилю життя бiльш нiж третини людства i участь у туристичному процесi можна розглядати як складову якостi життя.
Туризм - явище полiфункцiональне. Серед основних функцiй туризму слiд зазначити рекреацiйну, соцiальну, культурну, екологiчну, економiчну, просвiтницьку i виховну [15, с.103].
Рекреацiя як бiологiчна функцiя та соцiальне надбання певного етапу розвитку людства сама i поняттям широким i полiаспектним. Туризм i мобiльною складовою рекреацii, повязаною з доланням простору задля вiдпочинку, розваги, лiкування або з будь-якою iншою метою, не повязаною з отриманням прибутку. Сутнiстю рекреацiйноi функцii туризму i фiзiологiчна (вiдновлення фiзичних сил, оздоровлення, вiдпочинок) та психологiчна (змiна мiiя, оточення, набуття нових вражень та вiдчуттiв) релаксацiя. Зростання добробуту, змiна характеру працi в бiк ii iнтелектуалiзацii стимулюють пiдвищення рiвня освiти, самоосвiту та просвiтництво. Перехiд суспiльного розвитку до моделi вiльного часу урiзноманiтнюi проведення дозвiлля в бiк iнтелектуалiзацii, саморозвитку, посилюючи культурну функцiю туризму. Туризм виступаi засобом кому
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение