Проблеми міжкультурного діалогу

Курсовой проект - Культура и искусство

Другие курсовые по предмету Культура и искусство

?, то такі особливості зникають і світ стає одноманітним. Тоді не можна говорити про „ діалог культур”, а про ворожнечу культур, які забули власні корені.

Отже, чи можна говорити про світову культуру? Ні, не можна, бо кожна людина належить до певної культури, в якій виростала, виховувалась. Всі національні культури рівні між собою; немає ні вищих, ні нищих культур. Існують культури сповнені гордині і тому претендують на звання „світових”, наприклад американська або російська. Це не припустимо, якщо прагнемо діалогу культур. Міжкультурний діалог повинен збагачувати культури. Культурний міжнародний взаємообмін потрібний для того, щоб люди різних культур могли спілкуватися, а спілкуючись стирали різноманітні стереотипи, упередження щодо одне до одного, які сформовані ідеологічним чи політичним протистоянням, тобто тими, хто хоче розділяти і владарювати. „Єдність у різноманітності” це гасло ХХІ століття. Світ не одноманітний, а багатокультурний, багатомовний, в якому кожна культура розвивається і досягає значних висот.

Підкреслюючи дієвість економічних, політичних та правових чинників, вважаємо, що мовні стратегії не можуть бути вторинними засобами, бо саме вони прокладають шлях і готують ґрунт до розуміння народів і культур, толерантного сприйняття та співпраці.

Мовні стратегії розглядаються як механізми освоєння і користування іноземними мовами в багатомовному культурному просторі. Їх сукупність є основним культурним комунікаційним засобом, провідним елементом соціалізації особистості, її аккультурації. Поряд і спираючись на досягнення таких наук, як семіотика (аналіз знакового представництва мови), лінгвістика (аналіз природних мов), культурна семантика (аналіз мови як засобу відображення смислу) філософія освіти розглядає мовні стратегії як засіб розуміння народами культурних відмінностей одне одного, осягнення цих відмінностей як унікального формовитвору єдиної людської сутності, досягнення на цій основі їх (особливостей) толерантного сприйняття. Вони розглядаються як засіб подолання непорозуміння (неадекватного розуміння), яке завжди виникає при комунікації культур у багатокультурному просторі.

Освоєння мовних стратегій є пріоритетним напрямом освітньої політики країн-учасників Болонського процесу. Ця ж норма є пріоритетною й для України.

Вивчення іноземних мов має здійснюватись на основі вільного володіння рідною мовою, так як лише вона дозволяє особистості самоідентифікуватись з власною культурою й вступати в міжкультурний комунікаційний процес у якості активного, повноважного й відповідального субєкта.

 

Список використаної літератури

 

  1. Агости Э.П. Нация и культура. М., 1963;
  2. Аза Л.А. Особливості процесу міжетнічної культурної взаємодії в українському суспільстві // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття/ Кол. монографія під ред. М.О. Шульги. К.: “Інститут соціології НАН України”, 1999. 687 с.;
  3. Артановский С.Н. Историческое единство человечества и взаимное влияние культур. Л., 1967;
  4. Арутюнов С.А. Народы и культуры: Развитие и взаимодействие. М., 1989;
  5. Баронин А.С. Этническая психология. К., 2000;
  6. Борев В.Ю., Коваленко А.В. Культура и массовая коммуникация. М., 1986;
  7. Бубер М. Я и ты. //Перевод В.В.Рынкевича// Из кн.: Мартин Бубер. Два образа веры. М., 1995. с. 16-92;
  8. Василенко И.А. Диалог цивилизаций: социокультурные проблеми политического партнерства. М.: Эдиториал УРСС, 1999. 272 с.;
  9. Взаимодействие культур Запада и Востока. М., 1987;
  10. Завадская Е.В. Культура Востока в современном западном мире. М., 1977;
  11. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. М., 1990;
  12. Иконникова Н.К. Механизмы межкультуного востприятия // Социологические исследования. 1995. № 8;
  13. Конрад Н.И. Запад и Восток. М., 1972;
  14. Кризис цивилизации: выбор пути. М., 1992;
  15. Культурология. ХХ век. Антология. М., 1995;
  16. Культурология. ХХ век: Словарь-справочник. Спб.: Университетская книга, 1997;
  17. Люкс Л. Евразийство. // Вопросы философии, 1993, № 3;
  18. Малахов В. Етика спілкування: Навч.посібник. - К.: Либідь, 2006 - 400 C.;
  19. Маркарян Э.С. Культура как система. //Вопросы философии, 1969, №9;
  20. Павленко В.М., Таглін С.О. Етнопсихологія: Навч.посібник. К.: Сфера, 1999. 408 с.;
  21. Петякшева Н.И. Диалог цивилизаций: Восток-Запад. // Вопросы философии, 1993, № 6;
  22. Путь Востока. Универсализм и партикуляризм в культуре. Материалы VIII Молодежной научной конференции по проблемам философии, религии, культуры Востока. Серия “Symposium”. Выпуск 34. СПб.:, 2005. 240 с.;
  23. Скубашевська Т. Розвиток мовних стратегій та їх роль у зміцненні міжкультурного діалогу // Мультиверсум. Філософський альманах. Випуск 42. Київ. С. 108-116;
  24. Скубашевська Т. Проблема толерантності у зрізі міжнародного діалогу // Практична філософія. К., 2004. №4. C. 108-113;
  25. Фурман Д. Наш путь к нормальной культуре. / Иного не дано. М., 1988;
  26. Эпштейн М. Говорить на языке всех культур. // Наука и жизнь, 1990, №1;
  27. Юнг К.Г. Различие восточного и западного мышления. // Философские науки, 1988, № 10;
  28. Яковец Ю.В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций/ Международный институт П. Сорокина- Н. Кондратьева. М.: ЗАО Изд-во “Экономика”, 2001.346 с.;
  29. Ясперс К. Зміст і призначення історії. М.: 1991.